22 травня набирав чинності закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене внаслідок російської агресії житло. Сам його текст здебільшого присвячений виплатам саме за знищені об’єкти. Щодо пошкоджених деталі прописав Кабмін. І програма "єВідновлення" вже почала працювати. Але є деякі особливості: максимальний розмір компенсації вже встигли змінити, пошкоджене житло має бути належним чином зареєстроване.

Як працює та що вже змінили у "єВідновленні"?

Кабмін затвердив порядок компенсації за пошкоджене житло і він набрав чинності 29 квітня. У першій редакції порядку йшлося про те, що максимальна сума, яку держава може виділити на поточний та капітальний ремонт житла, – 500 тис грн. Проте цю умову швидко переглянули. До порядку внесли зміни, і з 16 травня виплату обмежили 200 тис грн.

"Ми -Україна" розповідав" про те, яким буде механізм компенсації. У загальних рисах він такий.

Виплати нададуть на ремонт пошкоджених будинків (одноквартирні, блочні з окремими квартирами та власним входом, котеджі, садибні, підвищеного комфорту, садові, дачні) та квартир (у багатоквартирних будинках, де вціліли місця загального користування).

До 200 тис. грн передбачені на поточний та капітальний ремонт виключно у безготівковій формі та надані через спецрахунки. Розраховуватися ними можна тільки з підприємствами, які беруть участь у програмі "єВідновлення". Принцип той же, який був під час виплати тисячі за вакцинації від ковіду – програми "єПідтримка".

Розміри компенсацій визначатимуть створені при місцевій владі комісії за результатами обстеження житла. Порядком затверджений чек-лист, тобто прайс, в якому визначена вартість ремонтних робіт, а також перелік матеріалів, на які можна витратити гроші.

Використати компенсацію на ремонт треба буде протягом року. Якщо не вписатися у терміни, то банк закриє спецрахунок, а гроші повернуться державі.

У порядку є чимало умов. Але одне із дуже суттєвих: компенсацію дадуть у тому разі, якщо після пошкодження у житлі не проведено ремонтні роботи.

"Якщо проводяться, то, ніби, й можна. Якщо проведено, то неможна. Отже, можна у подальшому посилатися на те, що ремонт ще не проведений. Однак у порядку не сказано, про які саме роботи йдеться: частково проведені, повністю проведені. На що це вказує? На корупційні ризики. Хочете отримати компенсацію? А вам не дадуть, бо був ремонт. Ситуація неприємна", - констатує адвокат Ростислав Кравець.

Подати заявку на компенсацію за пошкоджене житло можна тільки засобами "Дії", тобто тільки в онлайн-форматі. Перед тим треба обов’язкову виконати дві умови.

Перша: подати заяву про пошкодження та внести об’єкт до Держреєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терактів, диверсій. Це можна зробити в "Дії" онлайн, чи у ЦНАПі або у нотаріуса офлайн. Друга: пошкоджений об’єкт має бути в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, а величезна кількість житла до нього не включена.

Як зареєструвати житло?

Якщо власник житла хоче зареєструвати пошкоджене та взяти участь у програмі "єВідновлення", йому треба врахувати обмеження, які висуває порядок. Згідно із ним, компенсацію не дадуть в тому разі, якщо об’єкт знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії або на ТОТ. Можуть надати, якщо бойові дії на території завершилися на дату, коли людина подає заяву на компенсацію. Отже, треба звірятися із переліком, який періодично оновлює Мінреінтеграції, аби зрозуміти, чи є у власника право отримати виплату. І тоді вже реєструвати квартиру чи будинок.

Загалом, без належної реєстрації отримати компенсацію неможливо. Держреєстр прав на нерухоме майна почав наповнюватися відомостями про права власності, які набуваються, з 1 січня 2013 р. Тими правами власності, які були набуті до цієї дати, тобто на увесь старий житловий фонд, – за заявочним принципом. Тобто власники та співвласники мають самі із пакетом документів звертатися по реєстрацію. Хоча за законом їхні права власності є чинними, для держави цього вже недостатньо.

За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, з-поміж того житла, дані про яке внесену до реєстру пошкодженого,  щодо двох третин немає даних у Держреєстрі прав на нерухоме майно. Тобто, проблема є масовою.

Звернутися по реєстрацію прав на нерухомість можна у кілька способів:

• онлайн через "Дію" внести дані про права власності зараз можуть мешканці Львівської, Одеської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської, Закарпатської, Рівненської, Дніпропетровської, Київської областей та м. Луцьк. Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (можна оформити, у тому числі, через "Приват24"), документи про право власності в електронній формі у форматах PDF або JPEG. Дані про права власності будуть вносити на підставі тих, які є на паперових носіях у відповідному БТІ;
• офлайн у ЦНАПі (треба уточнити, чи надають у конкретному відповідну послугу), нотаріуса, реєстратора. Треба отримати у нотаріуса чи реєстратора письмовий запит на отримання довідки про нерухоме майно до БТІ, подати у БТІ запит, заяву, оригінал та копії паспорту та податкового номеру, копії правовстановлюючих документів. БТІ видає довідку протягом 30 днів. Її термін дії – три місяці, це треба враховувати. На підставі цієї довідки, паспорту, податкового номеру та правовстановлюючих документів нотаріус чи реєстратор внесуть дані до реєстру.

Які документи підтверджують право власності на житло?

Невичерпний перелік документів про право власності, на підставі яких вносять дані про житло до реєстру, наведений у ст. 27 закону про держреєстрацію речових прав. Зокрема це такі документи чи їхні дублікати:

• договір, предметом якого є нерухомість;
• свідоцтва про право: власності на частку у спільному майні, на спадщину, про придбання майна з аукціонів;
• свідоцтва про право власності на підставі приватизації або про право власності, видане органом місцевого самоврядування чи місцевою держадміністрацією до 1 січня 2013 р.;
• судове рішення про набуття, зміну або припинення права власності, ухвала суду про мирову угоду, заповіт із встановленням сервітуту, договір про довірчу власність (тут про дублікати не йдеться).

Також це можуть бути інші правовстановлюючі документи. Але в тому разі, коли йдеться про пошкоджене житло, є великий ризик, що разом із ним постраждали або втрачені й документи про право власності.

"Одразу хочу заспокоїти тих, хто отримав право власності після 1 січня 2013 р. В даному випадку всі дані стосовно ваших документів і так містяться у єдиній державній базі. Витяг з неї і є правовстановлюючим документом, - каже адвокат. – Для тих, хто отримував документи до 1 січня 2013 р., є алгоритм дій, передбаченій у постанові Кабміні №1127. Ви повинні звернутися до тих органів, які вам видавали правовстановлюючі документи. Ви можете дати реєстратору будь-які паперові документи, які у вас збереглися, навіть пошкоджені. Тобто, наприклад, треба звернутися до бірж, нотаріусів, установ про підтвердження. З документами від них, а також обов’язково із довідками БТІ, вже йти до реєстраторів".

Скільки коштує реєстрація права власності?

На підставі усіх документів, реєстратор чи нотаріус формують заяву про реєстрацію у Держреєстрі. Сам термін реєстрації після цього – до п’яти днів. Можна прискорити процедуру, але це позначиться на вартості, адже за ці послуги стягують адміністративний збір. Його розміри такі:

• держреєстрація у звичайному режимі – 0,1 розміру прожитмінімуму для працездатних осіб (270 грн у 2023 р.);
• за два робочі дні – 1 розмір прожитмінімуму (2684 грн);
• за один робочий день – 2 розміри прожитмінімуму (5368 грн);
• за дві години – 5 розмірів прожитмінімуму (13 420 грн).

Також стягується адмінзбір і за отримання інформації з Держреєстру:

• у паперовій формі – 0,025 розміру прожитмінімуму (67 грн);
• витяг в електронній формі – 0,0125 розміру прожитмінімуму (34 грн);
• якщо інформацію запитує нотаріус чи адвокат – 0,04 розміру прожитмінімуму (108 грн).

Проте є ще один нюанс, про який треба знати власникам житла, які його реєструють.

"В разі, якщо об’єктів немає у реєстрі, відповідно, податкова не може вам виставити відповідні повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухомість, - звертає увагу Ростислав Кравець. - Якщо до 2013 р. ви ніяких реєстраційних дій не проводили, а робите це зараз, то податкова вже бачить вашу нерухомість, майно, та буде надсилати повідомлення-рішення про сплату".

За законодавством під час війни є певні виключення. Податок на житлову нерухомість фізособам не мають нараховувати за 2021 р. та 2022 р., якщо вона стала непридатною для проживання або розташована на тимчасово окупованій території чи на території, де ведуться (велися) бойові дії. Але пошкодження – це не синонім непридатності для проживання. Тому наслідки реєстрації треба враховувати.

Раніше "Ми - Україна" розповідав про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який почав працювати з 2 травня 2023 р. А саме про те, навіщо він потрібен, як працює та чим допоможе родичам зниклих.