За понад рік повномасштабної агресії більше 8 мільйонів українців стали вимушеними біженцями. Разом із правами, на новому місці вони отримали й обов’язки, зокрема й податкові. Наприкінці квітня Міністерство фінансів виклало роз’яснення про оподаткування українських біженців від низки країн. На жаль не від усіх, де вони зараз перебувають, але принаймні щодо семи (Австрії, Бельгії, Данії, Італії, Латвії, Польщі, Чехії) вже є інформація. Розбираємося, як із ними вирішують проблему подвійного оподаткування, за якими правилами біженці там мають звітувати про доходи, як визначають їхнє податкове резидентство.
Уникнення подвійного оподаткування
Умови за якими платник податків може уникнути подвійного оподаткування, тобто сплати податків і в Україні, і в іншій державі, регулюють відповідні двосторонні конвенції. Повний перелік країн, з якими укладені такі, є на сайті Мінфіну – їх понад 70. За кожною країною, що надали роз’яснення біженцям, надаємо посилання на окремі:
Від того, податковим резидентом якої саме держави є біженець, залежить його обов’язок щодо сплати податків. Причому громадянство не має вирішального значення. Головне – час постійного проживання в країні.
Податковий резидент держави має сплачувати їй податки з доходів незалежно від того, де він їх отримав та чи оподатковані вони в іншій державі. Через це виникає подвійне оподаткування, і держави між собою вирішують, як його усунути.
Як визначають податкове резидентство?
Внутрішнє податкове законодавство та двосторонні конвенції про уникнення подвійного оподаткування різняться. Немає узагальненого правила щодо того, як визначати статус резидента.
Якщо ж біженець хоче та має підстави для того, щоб лишитися податковим резидентом України, податківці країни, що його прийняли, вимагатимуть відповідну довідку. Отримати її можна у вітчизняній податковій за місцем проживання, а якщо постійного немає, у будь-якій чи в електронному вигляді.
В заяві треба вказати за який саме рік потрібна довідка та в якій формі: письмовій чи електронній. Податкові у деяких країнах зазначають, що їм потрібен саме паперовий документ. Довідку-підтвердження про резидентство надають безкоштовно.
Австрія. Статус резидента визначають на підставі конвенції (ст. 4). Головний критерій: понад шість місяців місця проживання чи перебування у Австрії, і фізособа підлягає необмеженій податковій відповідальності. Також при визначенні резидентства в Австрії відштовхуються від наявності постійного житла та центру життєвих інтересів.
Щодо визначення центру життєвих інтересів немає універсальної відповіді та рекомендацій. Кожний випадок розглядатимуть як унікальний. В Австрії прецедентне право, в якому перевагу при визначенні резидентсва надають соціальним, а не економічним зв’язкам.
А паперова довідка-підтвердження з української податкової (не апостильована) має сильну доказову силу, якщо людина хоче підтвердити статус податкового резидента України.
Бельгія. Податківці вказують, що готові приймати електронну довідку-підтвердження про податкове резидентство від українців. Загальні ж правила за конвенцією (ст. 4) такі: податкове резидентство визначають на підставі постійного місця проживання, постійного місцеперебування, місця реєстрації.
Якщо за цими критеріями важко визначити, відштовхуватися мають від наявності постійного житла, центру життєвих інтересів (тісних особистих та економічних зв’язків), звичайного місця проживання, а вже потім від національності.
Якщо біженця внесено до Національного реєстру, його вважають бельгійським резидентом.
Данія. Податкове резидентство встановлюють за кожним конкретним випадком. Перший критерій при визначенні – наявність постійного житла. Якщо такого немає – за центром життєвих інтересів. До уваги братимуть сімейні зв’язки, соціальні обставини, рід занять чи діяльності, місце ведення бізнесу чи керування активами.
Для підтвердження статусу податкового резидента України необхідна довідка. Але також треба заповнити форму про підтвердження місця проживання в Данії або за її межами за посиланням.
Італія. Для того, щоб підтвердити податкове резидентство України, треба надати довідку. За правилами ж податковим резидентом Італії вважатимуть того, хто внесений до Реєстру резидентів або постійно проживає чи має постійне місцезнаходження в країні понад 183 дні (це можуть визначати, зокрема, на підставі трудового договору, рахунків за електроенергію). Якщо ж визначити резидентство і на цій підставі важко, тоді вмикатимуть за ланцюжком вимоги конвенції: наявність постійного житла, центру життєвих інтересів, громадянство.
Латвія. Латвійським податковим резидентом людина вважатиметься, якщо матиме в цій країні задеклароване місце проживання, або перебуватиме там понад 183 днів протягом року.
Польща. Податковими резидентами вважатимуться ті, які мають в Польщі центр життєвих інтересів (українці можуть подати письмову декларацію про його перенесення з України до Польщі), проживають в цій країні понад 183 дні (всі дні фактичної присутності). Для підтвердження статусу податкового резидента України приймуть відповідну довідку, у тому числі в електронному вигляді.
Чехія. При визначенні податкового резидентства у Чехії відштовхуються від двох критеріїв: наявність постійної адреси (житло в розпорядженні) або проживання в країні понад 183 дні. Для підтвердження статусу податкового резидента України приймуть довідку-підтвердження, в тому числі, надану в електронному вигляді.
Як оформити резидентство іншої держави?
Якщо біженця визначили як податкового резидента іншої держави, треба отримати сертифікат. Адже податкові зобов’язання перед Україною і загроза подвійного оподаткування нікуди не зникають.
Австрія. Сертифікат видає податкова служба (відповідальна за фізосіб - Finanzamt Österreich). Треба заповнити форму ZS-AE у трьох примірниках, надіслати чи віддати особисту і отримати сертифікат. Він надається тільки в паперовій формі.
Бельгія. Можна замовити сертифікат "attestation de résidence fiscale en Belgique" онлайн чи поштою.
Онлайн за посиланням. Поштою, роздрукувавши документи та надіславши до офісу податкової. В першому випадку сертифікат можна отримати в електронному вигляді, якщо поштою – на папері.
Данія. Запит на сертифікат отримають після заповнення відповідної форми за посиланням.
Італія. Запит можна зробити в будь-якому місцевому відділенні податкової.
Латвія. Сертифікат тільки у паперовій формі надають в Управлінні у справах громадянства та міграції.
Польща. Сертифікат можна оформити онлайн чи особисто у податковій (у паперовому вигляді). Вартість – 17 злотих, термін видачі – 7 днів. Покроковка, посилання на електронну форму і шаблон заяви є на сайті Мінфіну Польщі.
Чехія. Звертатися треба до податкової служби, можна отримати сертифікат в електронному вигляді. Якщо надати податківцям усі документи, які вони вимагають, термін видачі – 30 днів.
Як усувають подвійне оподаткування?
Податківці роз’яснили, хоча подекуди стисло, як саме усувають подвійне оподаткування та які документи треба надати на підтвердження сплати податків в Україні.
Австрія. В основному застосовують звільнення від оподаткування, але уніфікованого переліку документів, на підставі яких це відбувається, немає. У кожному випадку податківці вирішуватимуть окремо.
Бельгія. Сплачені в Україні податки визначатимуть на підставі документу від податкової із зазначенням суми доходів та сплаченого податку.
Данія. Для того, щоб підтвердити трудовий дохід в Україні та сплату з нього податку, потрібен трудовий договір, платіжні відомості та квитанції з податкової про сплату. Але це не остаточний перелік, можуть просити й про інші, в залежності від ситуації. Звільнюють від податків зазвичай з використанням кредитного методу: за рахунок зменшення податкових зобов’язань в Данії.
Італія. Тут також використовують кредитний метод. Італійці вимагатимуть подану в Україні податкову декларацію, підтвердження про сплату податків від податкової, звіт про доходи, довідку від податкового агента (роботодавця).
Польща. В основному усувають подвійне оподаткування методом звільнення. Щодо підтвердних документів немає конкретних вимог і братимуть до уваги бідь-які офіційні, що підтверджують сплату податків в Україні.
Чехія. Усуватимуть подвійне оподаткування за ст. 23 Конвенції між двома державами. Тобто суму сплаченого в Україні податку на дохід чи майно вирахують з відповідного податку в Чехії. Підтвердний документ – довідка ДПС України про сплату податку.
Які податки застосовуються в інших країнах?
Є загальна умова: податкові резиденти країни сплачують податки у ній незалежно від того, де саме їх отримали. Тобто із загальносвітових доходів. Є деякі уточнення в кількох країнах, які опитав український Мінфін.
У Данії є окремі вимоги щодо тих своїх податкових резидентів, які перебувають за кордоном, але вони не є актуальними для українських біженців. У Латвії є послаблення: не оподатковується зарплата, яку резидент отримав в іншій країні ЄС або в тій країні, із якою укладено конвенцію про уникнення подвійного оподаткування.
Австрія. Якщо людина не є податковим резидентом Австрії, то має сплачувати податки тільки з певних доходів, зокрема, зі здачі в оренду австрійської нерухомості.
Якщо ж людина не є податковим резидентом, але отримує в Австрії дохід від трудової діяльності, то сплачує прибутковий податок так само, як і резидент. Точніше, роботодавець утримує з нього прибутковий податок. Шкала прибуткового податку прогресивна: від 0% (11 тис. євро або 11693 євро з 1 січня цього року) до 55% (для доходу від 1 млн євро). Та сама для доходів від підприємницької діяльності, від оренди чи лізингу нерухомості, чи тих, які людина отримала за кордоном.
Бельгія. Доходи (від трудової діяльності, від самозайнятості, з винагороди, з допомоги по безробіттю, пенсії, загальносвітові) оподатковуються за прогресивною шкалою (станом на 2023 р.):
- 25% - доходи до 13870 євро;
- 40%- доходи від 13870 до 24480 євро;
- 45% - доходи від 24480 до 42370 євро;
- 50% - доходи від 42370 євро.
Данія. Базові принципи такі, що всі, хто живе у Данії та має дохід, мають сплачувати податки. Ставки наведено за посиланням. Також данські податківці розробили допоміжний ресурс для українців, які прибули до країни та отримали роботу. Працювати там можна за наявності податкової віртуальної картки, бо без неї із зарплати сплачується 55% податку.
Італія. Тут діє податок на доходи фізосіб, що застосовують для сукупного доходу. Для резидентів – для усього, для нерезидентів – до того, що отримано в Італії. Діє прогресивна шкала, щодо трудового доходу в Італії:
- 23% - дохід до 15 тис. євро;
- 25% - дохід від 25 тис. до 28 тис. євро;
- 35% - дохід від 28 тис. до 50 тис. євро;
- 43% - дохід від 50 тис. євро.
Податки, що резиденти Італії сплачують зі своїх загальносвітових доходів в інших країнах, зараховують до податкового кредиту (на цю суму зменшується податкове зобов’язання за підсумками податкового року).
Латвія. Нерезиденти сплачують податок тільки з доходів, що отримали в Латвії.
Ставки податку з доходу від трудової діяльності в Латвії:
- 20% - місячний дохід до 1667 євро;
- 23% - місячний дохід понад 1667 євро.
Податковий резидент Латвії сплачує податки з доходів, що отримає за кордоном за такими ставками:
- 20% - річний дохід до 20004 євро;
- 23% та 32%, якщо вище 20004 євро.
Польща. Нерезидент сплачує податки тільки з доходів, які отримує в Польщі. За загальними ж правилами дохід від трудової діяльності оподатковується за такими ставками:
- неоподатковуваний мінімум – 30 тис. злотих;
- 12% - дохід до 120 тис. злотих;
- 32% - дохід понад 120 тис. злотих.
Ті самі ставки для загальносвітових доходів від трудової діяльності, що отримують за кордоном польські податкові резиденти.
Чехія. Діє прогресивна ставка податку 15-23% в залежності від доходу. Чеські податківці зазначають, що закон про податок на доходи ставить усіх платників в рівні умови та відсилає саме до його норм.
Хто і коли подає декларації?
Австрія. Податкові резиденти: самозайняті подають декларацію, зокрема, якщо загальний дохід перевищує 11 тис. євро (11693 євро у 2023 р.); наймані працівники, якщо окрім зарплати дохід перевищує 730 євро; будь-який резидент, якщо отримує два чи більше видів доходу протягом року. Нерезиденти не подають, якщо податок утримує місцевий роботодавець.
Кінцевий термін подання декларації: 30 квітня чи 30 червня (якщо подання в електронному вигляді). Для декларування необхідно отримати індивідуальний податковий номер. Запит на ІПН подається в Австрійське фінансове управління на підставі посвідчення особи.
Бельгія. Резиденти мають звітувати майже без винятку. Нерезиденти – в разі отримання доходу в Бельгії (якщо тільки він не звільнений від сплати на підставі законодавства). Декларацію зазвичай подають у червні (паперові), у липні (електронні), у жовтні (за дорученням), у листопаді (нерезиденти).
Платники податків мають отримати податковий номер. Для цього одразу після прибуття можна зареєструватися у муніципалітеті.
Данія. Цитуємо роз’яснення данських податківців:
"Податкові органи автоматично отримують більшу частину інформації, на якій базується розрахунок податків більшості фізичних осіб... Як наслідок, вам потрібно дуже мало інформації надати особисто. Часто достатньо, якщо ви перевірите інформацію в повідомленнях від податкової служби Данії".
Податковий номер є обов’язковим, це ідентифікатор фізособи. Його генерують, коли людина подає заявку на отримання податкової картки.
У листопаді у системі E-tax вже сформована попередня оцінка доходу на наступний рік. У березні вже є повідомлення про нарахування податку за податковий рік. У квітні повертається надміру сплачений податок. До 1 липня деякі платники (є власний бізнес, дохід від оренди) мають надати додаткові відомості. Все онлайн у податковій системі.
Італія. Той, хто не отримує інших доходів, окрім трудових, не має подавати декларацію. Решта подають декларацію за різними формами, в залежності від виду доходу: до 30 вересня чи до 30 листопада. Податковий номер є обов’язковим. Інструкція про те, як його отримати – за посиланням.
Латвія. Декларування для резидентів необов’язкове, якщо дохід складається тільки з бюджетних виплат, виплат від агентства соцстрахування, якщо дохід отримано від роботи і податки вже сплачено, та якщо дохід не перевищує 10 тис. євро. Терміни подання декларації в інших випадках – до 1 червня чи до 1 липня, якщо дохід більший за 78100 євро.
Індивідуальний податковий номер можна отримати через роботодавця. Той подає інформацію про працівника до Державної служби доходів і там присвоюються унікальний реєстраційний номер.
Польща. Якщо дохід отримує резидент і тільки у роботодавця, то подає одну форму декларації – РІТ-37, в інших випадках – форму РІТ36. Нерезидент має звітувати тільки з отриманих доходів у Польщі та заповнювати ті самі форми, що й резиденти. Терміни подання: з 15 лютого по 30 квітня.
Податковим ідентифікатором для тих, хто не веде підприємницьку діяльність та не зареєстрований як платник ПДВ, є номер PESEL (Універсальна електронна система реєстрації населення), який українці можуть отримати у муніципальних органах. Підприємці та платники ПДВ мають оформити у податковій інспекції NIP, що буде їхнім податковим ідентифікатором.
Чехія. Декларування як правило є обов’язковим (якщо дохід перевищує 15 тис. крон) для резидентів. Для нерезидентів – з доходів, отриманих у Чехії, якщо при їх нарахування податок не було сплачено. Звітують протягом трьох місяців після завершення податкового періоду. У 2023 р. за 2022 р. звітували до 3 квітня.
Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав по податкові пільги для біженців, які нещодавно ухвалила Верховна Рада.
