21-22 червня в Лондоні пройшла конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Що саме пообіцяли під час неї Україна та партнери?

Конференція вперше пройшла у липні 2017 р., та спочатку стосувалася реформ в Україні. Отже, календарно міжнародна спільнота збирається вшосте. Але минулоріч назва і мета змінилися. І від початку вторгнення маємо другу Конференцію з питань саме відновлення України. Перша щодо цього відбулася у липні 2022 р. в Лугано.

Це не враховуючи міжнародну експертну конференцію з питань відновлення, яка пройшла у Берліні минулого жовтня.

"В середині 2022 р. в Лугано привезли дуже амбітний проект на $750 млрд: відновлення та відбудова, прихід інвесторів. І результат нульовий, якщо не від’ємний, зацікавленості не було. Залякали інвесторів сумами, і на тому питання закрилося. В жовтні минулого року у Берліні ситуація була іншою. Були обережні перемовини, стриманіші пропозиції. Орієнтація була більше на спілкування з країнами-донорами. В результаті домовилися на 18 млрд євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Тоді ще американці пообіцяли через механізм Світового банку дати нам $10 млрд грантів", - оцінює результати попередніх зустрічей член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Після невдалого залучення інвесторів, та набагато більш вдалого кредиторів та донорів, 21-22 червня у Лондоні обговорювали відновлення України знову. Судячи із попередніх результатів, вони вийшли комбінованими.

Великі плани України

Головні обіцянки до Лондона везло Міністерство економіки. План, який вже неодноразово називали амбітним, презентуватимуть окремо у Києві 29 червня. Проте навіть попередні цифри вказують, що характеристику йому надали не дарма.

Віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко сповістила, що за 10 років є план досягти ВВП на рівні $1 трлн. Сума настільки велика, що можна навіть і не вдаватися у деталі, про який саме ВВП йдеться: реальний (у цінах попереднього року) чи номінальний (у фактичних цінах).

"Нагадаю, що зараз ВВП $130 млрд. У 2021 р. ВВП був $200 млрд та тоді ми ледь вийшли на рівень 2013 р. ", - каже Пендзин.

За іншими оцінками доларовий ВВП минулоріч склав біля $160 млрд. Але у будь-якому разі в уряді бачать кратне, у 6-7 разів, зростання відносно 2022 р. Тоді як прогнози НБУ щодо ВВП, які давали на початку цього року, такі: зростання на 0,3% у 2023 р, на 4,1% у 2024 р. та на 6,4% у 2025 р.

Два напрямки, які можуть надати економіці такого шаленого ривка, уряд планує освоювати протягом 20 років:

• ринок відновлення України в цей час становитиме $500-900 млрд;
• заміщення експорту з росії та Китаю відкриє доступ українським товарам на ринок із обсягом понад $200 млрд.

Думки експертів відносно мети різняться. Євген Дубогриз, радник з банків та фінансів CASE Україна відштовхується від таких розрахунків: аби досягти трильйона ВВП, потрібне зростання в доларовому виразі в середньому на 20% протягом десятьох років. Але якщо ще й врахувати інфляцію, то більше – десь на 23% щороку.

"Чи це можливо? Та в принципі, немає нічого неможливого. Можливо, думаю. За якихось певних умов, - зазначає Дубогриз. - Проблема тут та, що в новітній економічній історії, тобто за останні десь 70 років, подібних прецедентів не було. Думаю, що і за 100 років чи більше такого не було, але даних немає. Були певні випадки, коли окремі країни, в окремі роки мали зростання ВВП більше 20%, навіть десь 25%. Але отак, щоб стале зростання 10 років на 20%, чи 19 років на 10% – такого не було".

Більше оптимізму має керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Він нагадує, що передумова зростання – це перемога України та повернення територій, які до окупації давали по 10% ВВП. Їхнє повернення – це зростання, хоч і не одномоментне, потенціалу економіки до $225-250 млрд в очікуваних цінах 2024 р. Тоді за десять післявоєнних років до трильйона збільшити ВВП треба буде у 4,4 рази. А такі випадки в історії вже були під час зростання пост-комуністичних економік у 2000-х та у 2007-2008 рр. та у першій половині 2010-х, що було пов’язано із ривком Китаю.

"Якщо говорити про фактори майбутнього зростання української економіки, виходячи з узагальненого досвіду інших країн, то це: стати сировинним придатком швидкозростаючого Китаю (вже мабуть не актуально), або швидко трансформувати свою економіку, - уточнює Паращій. - Не факт, що останнього буде достатньо, але у випадку України це може спрацювати. Бо у нас є ще один чинник зростання: зовнішні інвестиції в Україну можуть стати модними. І поки увага всього цивілізованого світу до нас прикута, така можливість є. Чи ми зможемо скористатися нею, залежить від того, як швидко ми трансформуємося".

Інвестиційний прайс

Пропозиції для інвесторів Мінекономіки теє привезло до Лондона та розділило за напрямками розвитку. Серед пріоритетних – енергетика, сільське господарство, ІТ, металургія, будівництво, логістика, видобування:

• будівництво. Мінекономіки пропонує 32 проектів вартістю $30,8 млрд. Напрямок привабливий, бо буде потреба у виробництві будматеріалів та обладнання;
• енергетика. 36 проектів на суму $25 млрд. Ставка на розвиток "зеленої" енергетики як для внутрішніх потреб, так і на експорт, а також виробництво "зеленого" водню та переробка відходів сільського господарства на біометан;
• продовольство. 18 проектів на $700 млн. За оцінкою уряду Україна годуватиме 600 млн людей, перероблятиме половину своєї сільгосппродукції та буде повністю використовувати відходи. Деталь, яку надав заступник голови економічного комітету ВР Дмитро Кисилевський: збільшення врожаю зернових та олійних до 150 млн т. Для порівняння, за даними Української зернової асоціації, у 2021 р. зібрати 106 млн т, а цьогоріч за прогнозами зберемо 68 млн т;
• інфраструктура. 30 проектів на $6,5 млрд. Передбачається модернізація транспорту та переорієнтація транспортних потоків на транс’європейську мережу;
• видобування. 10 проектів на $3,6 млрд. В уряді нагадали про найбільші в Європі запаси літію та титану. Обіцяють не тільки видобувати ці та інші копалини, які потрібні для виробництва техніки, а й робити продукцію з них.

Сферу ІТ стимулюватиме індустріальний розвиток, є плани на виробництво "зелених" сталі, алюмінію та добрив без використання вугілля та газу. Щодо "зеленої" сталі прогноз надав Дмитро Кисилевський: 46 млн т на рік. Але це удвічі більше, ніж обсяги всієї сталі, які в Україні виплавляли щороку з 2015 по 2021 роки.

Також у Мінекономіки пообіцяли повертати біженців, приваблюючи їх комфортним життям, та створити армію з чисельністю понад 500 тис. осіб.

Передумова для відновлення – це вступ до ЄС (є сподівання, що у грудні розпочнуться переговори про це) та НАТО (заявку подали).

З огляду навіть на попередні заяви та цифри, з мінімумом деталей, наміри грандіозні. В обмін партнери теж запропонували суми із багатьма нулями. Але йдеться про інше фінансування.

Обіцянки Україні

Перелік результатів можна почати із того, який поки точного обсягу щодо суми не має. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сповістив, що утворена коаліція для інвестицій в Україну – "Ukraine business compact". До неї вже залучили 400 міжнародних компаній. Але для неї потрібні гарантії. Їх нададуть в якості страхування військових ризиків.

"Разом з ЄС, Норвегією, Швейцарією та ЄБРР ми підписали угоду про спільну роботу в цьому напрямку. Ми перезапустимо ринок страхування", - пообіцяв Шмигаль.

Він додав, що гарантії страхування військових ризиків вже почало давати Багатостороннє агентство з гарантій та інвестицій групи Світового банку. Плюс така угода підписана з німецьким банківським холдингом ProCredit. Це не тільки заява з боку України, але також і від Великої Британії, бо нову систему страхування анонсував прем’єр Ріші Сунак. Також про систему страхування через Французький державний інвестиційний банк сповістила голова МЗС Франції Катрін Колонна. Деталі поки незрозумілі, але будуть вони – можна вже буде говорити про перспективи інвестицій.

Проте на конференції більше конкретики було щодо донорських проектів. Саме тому результати і можна вважати комбінованими. Наводимо обіцяне в порядку зростання.

40 млн євро. Таку суму цьогоріч виділить уряд Франції. Це на відновлення критичної інфраструктури та підготовку до зими.

381 млн євро. Це запропонований обсяг коштів на гуманітарну допомогу від Німеччини. Виділити ці кошти пообіцяла міністерка закордонних справ Анналена Бербок.

840 млн євро. Це кошти від Європейського інвестиційного банку на відновлення пріоритетних інфраструктурних об’єктів.

1,5 млрд швейцарських франків. Це додаткова підтримка від Швейцарії, але не одразу, а протягом кількох років – до 2027 р.

$1,3 млрд. Це обіцяна Держсекретарем США Ентоні Блінкеном додаткова фінансова допомога. А саме: $520 млн – ремонт енергетичної інфраструктури, $657 млн – модернізація пунктів пропуску на кордоні, залізниці, портів та критичної інфраструктури, $100 млн – цифровізація митниці та інших систем, $35 млн – допомога українським підприємця та інвесторам через фінансування та страхування.

$3 млрд. На таку суму протягом трьох років прем’єр Великої Британії Ріші Сунак пообіцяв кредитні гарантії через Світовий банк в якості допомоги України.

"Окремо британський уряд надасть до $318 млн British International Investment (BII, це фінансова установа британського уряду, де акціонером виступає управління закордонних справ, - авт.) BII збільшить допомогу Україні, включаючи розмінування, набори для ліквідації наслідків стихійних лих, програми реформ та енергетичні проекти", - уточнив керівник Центру національної транспортної стратегії Віктор Довгань.

50 млрд євро. Це новий механізм, який презентувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Він не передбачає, що Україні просто надаватимуть гроші у вигляді траншів. Все дещо складніше.

На початку року Україна та ЄС узгодили фінансову підтримку на суму 18 млрд євро у вигляді пільгового кредиту. Компенсація відсотків передбачається через субсидії, початок погашення тіла кредиту через десять років та протягом 35 років. Це макрофінансова допомога MFA+, за якою у 2023 р. в Україну надійшли чотири транші по 1,5 млрд євро кожен.

Новий механізм замінить MFA+. На суму до 50 млрд євро утворять фонд, що діятиме з 2024 по 2027 роки. Щоб отримати звідти фінансування український уряд має підготувати план, консультуючись при цьому із Єврокомісією. В ньому треба буде детально прописати свою візію відновлення, реконструкції, модернізація та реформування. Причому враховуючи не тільки наслідки війни, а й потреби під час вступу до ЄС. Цей план має схвалити Євросоюз.

Відштовхуючись від плану, фінансування буде відбуватися у трьох площинах:

• Підтримка у вигляді грантів та позик. Умови їхнього надання та графік виплат також будуть у плані. Але вже зазначили, що виплати будуть щоквартальними та після перевірки Єврокомісією якості виконання умов;
• Інвестиційна структура для України. Її утворять за рахунок цих коштів. Структура займатиметься залученням державних та приватних інвестицій;
• Технічна допомога. В межах цього напрямку фінансуватимуть підготовку до вступу до ЄС. Також за рахунок нього субсидіюватимуть відсотки за кредитами.

Коштом фонду не покриватимуть витрати на гуманітарну допомогу, оборону, компенсації державам, які приймають українських біженців. Цей спосіб фінансування обирають для зручності не так України, як ЄС. Є сума, відрізок часу, план та умови, отже, фінансування є більш зрозумілим, системним та передбачуваним.

Але цього, та усього, що пообіцяли під час конференції, для потреб України не вистачить. Бо за оцінками, що наводять у ЄК, невідкладні потреби тільки на реконструкцію у 2023 р. – 13 млрд євро. Загалом тільки на реконструкцію до 2027 р. – 142 млрд євро. До того ж є дефіцит держфінансування, який за оцінкою Міжнародного валютного фонду складе 75 млрд євро до 2027 р. За таких вступних сподіватися справді можна хіба що на шалений ривок ВВП. Але перед тим потрібна перемога.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про основні етапи на шляху України до ЄС та вимоги, які вже виконала та ще має виконати Україна найближчим часом.