До середини вересня за законодавством уряд має подати проект бюджету на наступний рік. Хоча тексту поки немає, Міністерство фінансів надіслало лист розпорядникам бюджетних коштів, в якому, серед іншого, зазначило плани щодо розмірів мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що війна переходить у стадію "війни на виживання". Схоже, що соціальні стандарти ухвалять приблизно у наведених в листі розмірах: на суттєве підвищення під час війни на виживання не варто розраховувати. Мінімальна зарплата, яка востаннє змінювалася у жовтні 2022 р., наступного року зросте на 6%, а прожитмінімуми, які не переглядали з липня 2022 р., підвищать на 13%.

"Ми – Україна" розбирався, як прогнозні показники мінімалки та прожитмінімумів вплинуть у 2024 році на залежні від них податки та виплати.

Підвищення мінімалки: на що впливає?

З 1 січня 2024 р. мінімалку збираються підвищити з 6700 грн до 7100 грн. В уряді також планують переглянути її ще й з 1 липня наступного року – до 8000 грн. Проте для більшості розрахунків, які ґрунтуються на цьому показнику, він важливий саме станом на 1 січня.

Транспортний податок. Ставка дорівнює 25 тис. грн на кожен автомобіль, випущений не більше ніж п'ять років тому, та середньоринкова вартість якого складає більше 375 мінімалок станом на 1 січня. Нині це 2 512 500 грн, а наступного року буде вже 2 662 500 грн.

Сума до сплати роками не змінюється, а от вимоги до об'єкту оподаткування стають все м'якшими. Розраховують середньоринкову вартість автомобілів у Міністерстві економіки та щорічно публікують оновлений перелік, який можна знайти за посиланням.

Фізособи сплачують транспортний податок на підставі повідомлення-рішення, яке має надійти до 1 лютого звітного року. Строк сплати – 60 днів з дня вручення.

Ліміти для ФОПів та єдиний податок для другої групи. Перебуваючи на певній групі ЄП, треба відповідати ліміту щодо рівня доходу. Ліміти залежать від розміру мінімальної зарплати на початок року. У 2024 р., в разі застосування озвучених планів, будуть такими:

• ФОП 1 група. 167 мінімалок – 1 185 700 грн;
• ФОП 2 група. 834 мінімалки – 5 921 400 грн;
• ФОП 3 група 1167 мінімалок – 8 285 700 грн.

Після скасування військових податкових пільг, повернулися до звичної ставки ЄП, яка для другої групи ФОП залежить від розміру мінімальної зарплати – не більше 20%. Тобто наступного року ЄП для цієї групи підвищиться з 1340 грн до 1420 грн.

Мінімальний ЄСВ. Його сплачують фізособи за себе, ФОПи за себе (хоча на час воєнного стану це не обов'язково), роботодавці в тому випадку, якщо зарплата співробітника нижча за мінімалку. Ставка – 22% від мінімальної зарплати, та після підвищення розмір мінімального ЄСВ зросте з 1474 грн до 1562 грн.

Максимальна база нарахування ЄСВ. Це максимальний розмір зарплати, з якої сплачується Єдиний соціальний внесок. Він становить 15 мінімалок та зросте з 100 500 грн до 106 500 грн.

Вартість страхового стажу. Для виходу на пенсію за віком потрібний достатній страховий стаж. У 2023 р. щоб стати пенсіонером у 60 років, потрібно вже 30 років стажу, якщо стаж від 20 до 30 років, то вийти на пенсію можна у 63 роки, а якщо стаж до 20 років, то у 65 років.

У 2024 році вимоги будуть такими:

• для виходу на пенсію у 60 років – 31 рік страхового стажу;
• для виходу на пенсію у 63 роки – 21-31 рік страхового стажу;
• для виходу на пенсію у 65 років – 21 рік страхового стажу.

Людина може збільшити страховий стаж, докупивши його. Для цього треба сплатити мінімальний ЄСВ за необхідну кількість місяців з урахуванням коефіцієнту при одноразовій сплаті. А мінімальний ЄСВ зростає разом із мінімальною зарплатою.

Купуючи страховий стаж за один рік, треба застосувати коефіцієнт 2. Тобто у 2024 р. за озвучених соцстандартів місяць страхового стажу коштуватиме 3 124 грн, а рік – 37 488 грн (у 2023 р. – 35 376 грн).

Якщо докуповуються два роки стажу, коефіцієнт буде 1,8, три роки – 1,6, чотири роки – 1,4, п’ять років – 1,2. Отже, у 2024 р. докупити можна буде:

• два роки страхового стажу – за 67 478 грн (у 2023 р. – 63 676 грн);
• три роки страхового стажу – за 89 971 грн (у 2023 р. – 84 900 грн);
• чотири роки страхового стажу – за 104 966 грн (у 2023 р. – 99 052 грн);
• п’ять років страхового стажу – за 112 464 грн (у 2023 р. – 106 125 грн).

Податок на нерухомість. Його сплачують на підставі податкового повідомлення, яке надсилають до 1 липня. Це місцевий податок, який нараховується за кожен квадратний метр площі нерухомості понад порогові значення. Для квартири це площа 60 кв. м, для дому – 120 кв. м.

Ставку узгоджує місцева влада, а Податковий кодекс фіксує максимальний можливий розмір: 1,5% від мінімалки, що встановлена на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен квадратний метр, понад пільгову площу. У 2024 році українці сплачуватимуть за 2023 р. Отже, 1,5% вираховуватимуть від 6700 грн. Максимальний розмір ставки складе 100,5 грн за квадратний метр замість 97,5 грн у 2023 р.

Підвищення прожитмінімуму: на що впливає?

Якщо плани Кабміну щодо соціалки не зміняться та Верховна Рада їх ухвалить, 1 січня 2024 р. ми отримаємо такі розміри мінімумів, які поки не планують переглядати протягом року:

• прожитмінімум для дітей до шести років: 2563 грн замість 2272 грн;
• прожитмінімум для дітей від 6 до 18 років: 3196 грн замість 2833 грн;
• прожитмінімум для працездатних осіб: 3028 грн замість 2684 грн;
• прожитмінімум для осіб, які втратили працездатність: 2361 грн замість 2093 грн.

Декретні виплати. Жінкам, які працюють, їх призначають із прив'язкою до середнього заробітку. А от держдопомогу із прив'язкою до прожитмінімуму для працездатної особи можуть оформити жінки, які не працюють, студентки (потрібно вибирати — або розмір виплати буде прив'язаний до стипендії, або до прожиткового мінімуму).

Розмір допомоги – 25% від прожитмінімуму. І з 1 січня вона становитиме 757 грн проти 671 грн цьогоріч. Гроші сплачують за дні декрету. За законодавством це 70 днів до пологів і 56 днів після них (70 днів, якщо пологи складні).

Допомога матерям-одиначкам. Максимальна сума відповідає рівню прожиткового мінімуму на кожну дитину тієї чи іншої вікової категорії. Відповідно, якщо дитині до шести років, верхня планка з виплат підвищиться з 2272 грн до 2563 грн, якщо від 6 до 18 років – з 2833 грн до 3196 грн. Якщо дитині від 18 до 24 років та вона навчається на денній формі, максимальний розмір допомоги дорівнює прожитмінімуму для працездатних та підвищиться з 2684 грн до 3028 грн.

Аліменти. Їхній розмір узгоджується у судовому порядку. Але мінімальний гарантований на одну дитину становить 50% прожитмінімуму для дитини відповідного віку. Отже, у 2024 р. буде таким для дітей

• до 6 років – 1281,5 грн (у 2023 р. 1136 грн);
• від 6 до 18 років – 1598 грн (у 2023 р. 1416,5 грн).

Такий самий розмір допомоги на дітей від держави в разі ухиляння батьками від сплати аліментів.

Допомога дітям, над якими встановлено опіку та піклування. Вона становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для відповідної вікової категорії. З грудня розміри виплат зростуть з 5680 грн до 6407,5 грн (діти до шести років) та з 7082,5 грн до 7990 грн (діти від 6 до 18 років).

Виплати дітям з інвалідністю становлять 3,5 прожитмінімумів для відповідної вікової категорії. У грудні вони зростуть з 7952 грн до 8970,5 грн (діти до шести років) та з 9915,5 грн до 11 186 грн (діти від 6 до 18 років).

Якщо на дитину виплачують пенсію, аліменти, держдопомогу, стипендію, тоді розмір виплати відповідає різниці між 2,5 чи 3,5 мінімумами та сумою таких виплат.

Допомога на особу з інвалідністю з дитинства та на дитину з інвалідністю. Розмір прив'язаний до прожитмінімуму для осіб, які втратили працездатність. Якщо наміри не зміняться, то у наступному році виплати призначатимуть в таких розмірах:

• особам з інвалідністю з дитинства: першої групи – 2361 грн (100% прожитмінімуму), другої групи – 1888,8 грн (80% прожитмінімуму), третьої групи – 1416,6 грн (60% прожитмінімуму);
• дітям з інвалідністю до 18 років – 1652,7 грн (70% прожитмінімуму). В тому разі, якщо дитина отримала інвалідність через поранення чи ушкодження від вибухівки (зв’язок встановлює лікарсько-консультативна комісія), розмір допомоги збільшується на 50%.

Податкова соціальна пільга. Це можливість для працівника із низькою зарплатою не сплачувати з її частини 18% податку на доходи фізосіб.

Максимальний дохід , який дозволяє застосувати ПСП, – розмір прожиткового мінімуму для працездатного, помножений на коефіцієнт 1,4 та заокруглений до 10 грн. Отже, у 2024 р. він дорівнюватиме 4240 грн замість 3760 грн у 2023 р. Тобто маючи такий дохід і менший, можна претендувати на ПСП, якщо більший – ні. В залежності від кількості дітей на утриманні, підвищується і максимальний дохід для ПСП: двоє дітей – удвічі, троє – утричі і т.д.

Базовий розмір самої пільги дорівнює половині прожитмінімуму для працездатного. Отже, у 2024 р. становитиме 1514 грн замість 1342 грн у цьому році. Для деяких категорій отримувачів пільги базову ставку можуть збільшити до 150% або 200% її розміру. Також пільгу надають на кожну дитину, якщо двоє – два розміри, троє – три і т.д.

Принцип застосування ПСП такий. Наприклад, у працівника одна дитина та зарплата менша за максимально можливий для застосування ПСП дохід – 4100 грн у 2024 році. Від зарплати 4100 грн віднімаємо розмір пільги – 1514 грн. Отримуємо 2586 грн. Саме з цієї суми й мають вираховувати 18% ПДФО.

Єдиний податок першої групи ФОП. Його встановлюють у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних станом на 1 січня. У 2023 р. він становить 268,4 грн на місяць, а у 2024 р. буде 302,8 грн.

Пенсійні плани на 2024 рік

Розмір мінімальної пенсії дорівнює розміру прожитмінімуму для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн у наступному році. Розмір максимальної пенсії – десять розмірів мінімальної пенсії та у наступному році складе 23 610 грн.

Також збільшиться надбавка пенсіонерам за кожен рік стажу понад 35 років у чоловіків та 30 років у жінок. В тому разі, якщо пенсійна виплата вища за мінімальну, вона становить 1% прожитмінімуму для тих, хто втратив працездатність. І в грудні підніметься з 20,93 грн до 23,61 грн за кожен додатковий рік стажу.

В тому разі, якщо пенсія призначена нижча за мінімальну, надбавка за понаднормовий стаж становить 10% від встановленого розміру пенсії.

За законодавством щороку в березні непрацюючим пенсіонерам також мають індексувати пенсії. Враховують споживчу інфляцію (50% минулорічного показника) та зміни середньої зарплати (50% зростання за три попередні роки, порівняно із рівнем за три роки, які передували минулому року).

Хоча під час воєнного стану уряд може поставити індексацію на паузу, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович вже сповістила, що у наступному році є намір її провести. В які строки ще незрозуміло. Звісно, є питання і з розміром. Адже рік ще далекий до завершення і розмір інфляції невідомий. Так само, як і середній розмір зарплати, який для індексації рахує Пенсійний фонд.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як з 1 вересня зміняться умови виплат внутрішньо переміщеним особам.