Новий міністр оборони Рустем Умєров озвучив свої пріоритетні дії на посаді. Окрім аудиту та концепції щодо трансформації оборонної системи, це більш зрозумілі та близькі мільйонам: реєстр військовозобов'язаних та е-військовий квиток. Що про них відомо, з'ясовував "Ми – Україна".

Електронний військовий квиток: що це таке?

Нині затверджений Міноборони зразок військового квитка – це книжечка у твердій обкладинці на 32 сторінки з інформацією про військовозобов'язаного чи резервіста. Положення чи порядку щодо того, як має виглядати електронний військовий квиток поки що немає. Хоча і плани озвучувалися неодноразово, і змін вони вже встигли зазнати.

Пластикова карта, розміром із банківську, із чипом, на якому будуть дані персоніфікації та кваліфікований електронний підпис. Саме так у лютому 2020 року в Міноборони описували зовнішній вигляд електронного військового квитка. За намірами він мав би замінити паперові особисті документи, мати функцію пропуску на режимні об'єкти та ключа доступу до інформаційно-аналітичних і автоматизованих систем.

За час розвитку "Дії", е-військовий квиток розглядається вже як його опція. Підтвердження цьому отримали у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Постанова 1487). Його ухвалили у грудні 2022 р., а чинності він набрав 5 січня 2023 р. Протягом пів року після цього, тобто до початку липня, міністерства та органи виконавчої влади мали б узгодити та підготувати нормативку під нові умови.

Для ведення персонального військового обліку, згідно із Порядком, можуть пред'являтися відображення в електронній формі інформації з військово-облікового документу, з використанням мобільного додатку "Дія". Тобто вже тепер ми б мали отримати можливість для використання "Дії" для військового обліку.

"Зараз уже вся нормативка включає опції електронного відображення документів і запуску електронних послуг, - пояснював наприкінці січня керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік, - Чи зробимо ми його? Так. Які будуть строки – поки невідомо, це питання опрацьовується з Міністерством оборони. Але сказати, що це якийсь нагальний короткостроковий план, наразі не можу".

Саме від Міноборони залежить, коли та в кому вигляді з'явиться електронний військовий квиток, чи буди він тільки у вигляді даних у "Дії", чи матиме матеріальне втілення у вигляді картки або книжечки. Проте безумовним є те, що е-військовий квиток – це похідне від Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. А планам щодо його запровадження вже чимало років.

Як створюють реєстр призовників, військовозобов'язаних, резервістів?

У серпні 2015 р. тодішній міністр оборони Степан Полторак повідомив про те, що уряд розробив законопроект про електронний реєстр військовозобов'язаних. На той момент, як пояснювали в уряді, Генштаб займався його створенням, збиралися використовувати дані податкової, міграційної, прикордонної служб, бази виборців та унеможливити на 90% ухиляння від служби. У грудні того ж року Полторак сказав, що створення реєстру завершується.

Закон про Реєстр Верховна Рада після тривалого доопрацювання ухвалила у березні 2017 року. Він рамковий, про засади створення та функціонування. Строки запуску при цьому в тексті не зазначені.

Наступник Полторака Андрій Загороднюк у лютому 2020 р. повідомив, що електронні військові квітки у вигліді карти зі штрих-кодом, якій відповідатиме запис в електронній системі, вже майже готові до запуску.

"У цьому році він вже буде. Уже зараз ми з ним працюємо. У тестовому режимі буде наприкінці першого кварталу. І в першому півріччі вже запрацює, - обіцяв Загороднюк, - Це перехід на безпаперову форму. У першому півріччі в нас вже будуть перші електронні військові квитки як тестові. Хоча їхнє розповсюдження займе деякий час, може, ще рік".

Наступний міністр оборони Андрій Таран вже прогнозував, що військовий облік цифровізують у 2022-2023 роках. У жовтні 2021 р. він анонсував спільний наказ Міноборони та Мінцифри про порядок обміну інформацією через "Дію", початок інтеграції Міноборони з держреєстрами.

"Це дозволить у короткостроковій перспективі замість паперового документу мати Military-ID-номер. Він формуватиметься під час внесення даних людини до реєстру — генеруватиметься унікальний запис, який ніколи не повторюватиметься у іншої людини", - казав Таран.

Але тільки у березні 2022 р. Міноборони ухвалило новий наказ про ведення Реєстру. Олексій Резніков, який нещодавно залишив посаду міністра оборони, також говорив про нього, як про справу майбутню.

У квітні 2023 р. він казав про те, що робота із Мінцифри над створенням реєстру триває. Його автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система має назву "Оберіг". Сам реєстр буде отримувати інформацію про громадян з інших систем, оскільки військовозобов'язані часто вимоги закону ігнорують. Доступ до усіх реєстрів Резніков анонсував на середину цієї осені.

6 серпня про цифровізацію у майбутньому часі заявив вже міністр оборони Рустем Умєров:

"Завдання: цифровізувати всі процеси, запустити єдиний реєстр призовників, який унеможливить будь-які корупційні ризики. Digital. Усе, що можна оцифрувати, маємо оцифрувати".

Із чим саме проблема при створенні реєстру та, як наслідок, е-військового квитка, можна зрозуміти зі слів голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка. Він сказав, що майже усі архіви військкоматів були знищені до 2014 р., з 2015 р. і дотепер триває повна заміна працівників комісаріатів, а тепер ТЦК СП. Також він зазначив, що процес наповнення реєстру вже відбувається, вже працює. Питання у тому, коли буде наповнений у необхідних для функціонування обсягах. Бо повністю завершити процес неможливо, адже дані постійно змінюються.

"Я думаю, що найефективнішим він (реєстр, -авт.) стане, якщо він буде хоча б відсотків на 80 заповнений. Точна цифра і точна кількість, ви самі розумієте, це є таємна інформація. Зараз проблема стоїть не стільки в наповненні цього списку, як у збереженні конфіденційності його інформації, - пояснив Тимочко, - Оце надзвичайно важливо, бо інформація про кожного бійця і взагалі про кожного військовозобов’язаного — це є державна таємниця. І вона є страшенно ласим шматком для ворожої розвідки".

Тобто час повноцінного функціонування реєстру, апуску електронного військового квитка зараз важко назвати. Але принаймні частину інформації про Реєстр можемо отримати з нормативки.

Що відомо про реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів?

Навіщо потрібен? У системи три завдання:

• військовий облік;
• забезпечення комплектування ЗСУ та інших законних військових формувань;
• інформаційне забезпечення громадян відомостями про виконання ними військового обов'язку.

Хто має доступ? Володілець – Міноборони. Розпорядники – Генштаб ЗСУ, СБУ та Служба зовнішньої розвідки України. Органи ведення – ТЦК СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи, підрозділи СЗРУ. Органи ведення призначають відповідальних за реєстр осіб. Саме відповідальні вносять відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, додають до них зміни, проводять їхню верифікацію.

Система, звісно, не є відкритою. Конфіденційність та збереження даних гарантує держава. Використовувати персональні дані можуть для виконання службових обов'язків відповідальні за ведення та користувачі (посадові особи), відповідно до їхніх службових повноважень.

Категорії користувачів та обсяг їхніх повноважень визначають: Командування Сухопутних військ ЗСУ, головне управління персоналу Генштабу ЗСУ, Центральне управління СБУ, відповідний підрозділ СЗРУ.

Які дані вносять до реєстру? Відомості щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів можна розділити на три групи.

Персональні дані:

• ПІБ;
• дата народження;
• місце народження;
• стать;
• місце проживання та перебування;
• про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників (ПІБ та дата народження);
• про сімейний стан та інформація про членів сім'ї (ПІБ та наявність дітей);
• внутрішнього та закордонного паспортів;
• про номер з Єдиного державного демографічного реєстру;
• про громадянство;
• про документи, які підтверджують смерть, визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
• про визнання людини недієздатною чи про повернення дієздатності;
• про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
• податковий номер, відцифрований образ обличчя;
• про виїзд з України та в'їзд в Україну;
• відомості про освіту та спеціальність;
• про стан здоров'я (зокрема про групу інвалідності), які збирають для визначення придатності до служби;
• про притягнення до кримінальної відповідальності, розгляд судом кримінальної справи, наявність чи відсутність судимості.

Відомості про виконання військового обов'язку:

• проходження військової служби;
• участь у бойових діях, міжнародних операціях;
• служба у запасі.

Військово-облікові ознаки:

• військове звання;
• військово-облікова спеціальність;
• рівень військової освіти;
• категорія запасу;
• склад обліку військовозобов’язаного;
• група обліку;
• розряд обліку;
• профіль;
• державні нагороди;
• знання іноземної мови;
• спортивні розряди;
• ступінь придатності до військової служби за станом здоров’я;
• антропометричні дані;
• група крові та резус-фактор;
• відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Хто надає відомості для реєстру? Для цілей військового обліку більшість надають самі призовники, військовозобов'язані та резервісти у паперовому вигляді. Їх збирають ТЦК СП, СБУ та СЗРУ. Також вони можуть отримувати дані від органів виконавчої влади, держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій та установ, закладів освіти, ТЦК та СП, військових частин.

Які дані про себе можуть отримати призовники, військовозобов'язані та резервісти? Нормативкою передбачена така процедура:

• особисте звернення або письмовий запит до органу ведення реєстру (ТЦК та СП, СБУ, СЗРУ);
• у запиті вказують: ПІБ, місце проживання (перебування), реквізити документа про посвідчення особи;
• письмовий запит задовільнять протягом десяти днів.

Проте дізнатися за цією процедурою можна лише про те, чи включений сам призовник, військовозобов'язаний або резервіст до реєстру. Прописана, але поки не працює, можливість подавати запит в електронному вигляді. Більшого доступу до даних ані порядок ведення, ані закон громадянам не обіцяє.

Чи будуть повістки через "Дію"? За законом про військовий обов'язок та військову службу, призовники, військовозобов'язані та резервісти мають виконувати затверджені правила військового обліку. В ухвалених наприкінці минулого року постановою 1487 згадок про електронні повістки немає. Затверджена форма передбачає тільки особисте вручення – під розписку про отримання з підписом.

Базу під Єдиний реєстр та е-військовий квиток формує Міноборони, але трансформація можливостей військового обліку в електронні сервіси можлива саме за допомогою Мінцифри. Тому думка з цього відомства щодо майбутніх повісток має вагу.

"Дія" – це все-таки не спосіб доставки повісток. Основна мета – надавати зручні зрозумілі сервіси, а не займатися такими речами як повістки, щоб швидше їх доставити, - роз'яснював Мстислав Банік, - Є установлений порядок видачі повісток військовозобов’язаним, він актуалізований і в тій нормативці, яка вийшла (Порядок військового обліку, - авт.). Як бачимо, там питання "Дії" взагалі не стоїть".

Нормативку, звісно, можна змінити. Але до того, як повноцінно запуститься Реєстр, хоча б узгодять порядок та форму електронного військового квитка, говорити про це зарано.

У квітні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевняв, що електронної повістки через "Дію" немає ані в розробці, ані в планах. Тоді ж член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський казав, що до повісток у такому вигляді маємо прийти потенційно у майбутньому. Але реалізація таких проектів може відбуватися не у дуже короткостроковій перспективі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна", розповідав, як Міноборони змінило процес ВЛК, що це означає для визначення придатності до служби та яких саме студентів можуть позбавити відстрочки від мобілізації за новим законопроектом 9672.