10 червня Верховна Рада ухвалила законопроект 9051, який передбачає обов’язкову реструктуризацію споживчих кредитів за особливими умовами. Звісно, стосується це не усіх позичальників, а тільки мешканців зони бойових дій та ТОТ. Розбираємося, які саме кредити, кому та з якими застереженнями реструктурують.

Що саме прийняли?

Рада внесла зміни до закону про споживче кредитування та до Податкового кодексу України. Вимоги щодо споживчого кредитування наберуть чинності одразу після опублікування, а зараз пішли на підпис президенту. Подали їх у лютому, у першому читання ухвалили у квітні. Авторство за Кабміном.

Стосуються нові норми позичальників із постійним місцем проживання чи покинутим місцем проживання на території де ведуться (велися) бойові дії чи на ТОТ. Тут відштовхуються від узгодженого Кабміном переліку територій.

"Це не стосується великих кредитів, а лише споживчих, які фізичні особи брали у мирний час. Це важливе рішення, бо ми розуміємо, що ВПО часто не мають роботи й не мають можливості платити. Уже після завершення воєнного стану буде ухвалений новий закон щодо подальшого розв’язання цього питання", - пообіцяв член фінансового комітету ВР Олексій Устенко.

Хоча нововведення часто презентують, як для внутрішньо переміщених осіб, насправді формулювання не таке категоричне. Згідно із ним, реструктуризація можлива для тих позичальників, що постійно проживають на території, що є у переліку, та для ВПО, що звідти виїхали та перебувають на обліку. Проте серед основних вимог та, що стосується місця проживання, не єдина.

Які вимоги до позичальників та кредитів?

Правила обов’язкової реструктуризації стосуються договорів про споживчі кредити, а йдеться саме про ті, які:

• надані до 24 лютого 2022 р., тобто до оголошення воєнного стану;
• надані фінустановами, але не кредитними спілками;
• не забезпечені заставою (іпотекою);
• не реструктурувалися раніше;
• не передбачали за своєю метою придбання квартири, будинку, майбутнього об’єкту нерухомості чи незавершеного об’єкту будівництва;
• не пройшли через суд. Тобто щодо них немає судового рішення про стягнення заборгованості або немає відповідного виконавчого провадження.

"Це має бути кредит без застави. Тобто не на житло, не на майнові права, не на автомобіль. Просто карткові споживчі кредити чи споживчі кредити у фінансових компаніях", - деталізував адвокат Ростислав Кравець.

Але є ще вимоги до позичальника, що може реструктурувати борг. Окрім місця проживання на ТОТ чи у зоні де ведуться (велися) бойові дії або статусу ВПО, він має одночасно відповідати двом наступним вимогам. У людини:

• мають бути зобов’язання перед кредитором на той момент, коли закони наберуть чинності. Тобто вже вичерпаних або майбутніх споживчих кредитів вимоги про обов’язкову реструктуризацію не стосуватимуться;
• станом на 23 лютого 2022 р. не було прострочки за кредитом або її буде сплачено до реструктуризації.

"Це розповсюджується на ВПО. Тобто це ті особи, які втратили житло, виїхали з ТОТ чи території, де ведуться бойові дії. Чи є у них час, можливість та гроші погасити борги? Думаю, що навряд чи", - констатував Кравець.

На той день, коли споживач напише заяву про реструктуризацію, він, до того ж, має відповідати хоча б одному із наступних критеріїв:

• державна, соціальна, благодійна допомога або пенсія – це єдине джерело доходу і самої людини, і її сім’ї. Члени сім’ї – це чоловік чи жінка споживача, їхні діти, у тому числі повнолітні та батьки, а також особи, що перебувають під їхньою опікою чи піклуванням;
• сам позичальник чи член його сім’ї – особа з інвалідністю внаслідок війни. Щомісячний середній сукупний дохід споживача та членів його сім’ї за три місяці перед поданням заяви про реструктуризацію має бути не більшим за два розміри мінімальної зарплати станом на початок року. Тобто дохід має бути не більшим за 13 400 грн на місяць для всієї родини особи з інвалідністю.;
• споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї із субсидією на комуналку.

"Як ви думаєте, тих копійок, благодійної, державної, соціальної допомоги, пенсії, вистачить на те, щоб погасити борг перед реструктуризацією? Ці особи не мали і не мають чим сплачувати, бо немає чим. Житло та майно знищене, немає грошей навіть на те, щоб себе утримувати", - зазначив адвокат.

Є також обов’язкова вимога до вартості споживчого кредиту, що може потрапити під реструктуризацію. Річна процентна ставка має бути вищою за облікову ставку НБУ на момент набрання чинності нового закону плюс п’ять процентних пунктів. Ця вартість обов’язково має бути відображена у кредитному договорі.

Зараз облікова ставка НБУ – 25%. Якщо урахувати ще 5 п.п., то зараз вимога до річної процентної ставки споживчого кредиту – 30%. За споживчими кредитами  у мікрофінансових організаціях вона може бути у десятки разів більшою.

"Метою законопроєкту є комплексне вирішення проблеми нарахування надмірних та непропорційно великих процентів за договорами про споживчий кредит", - звернув увагу голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Проте, згідно із оглядом НБУ у лютому 2022 р., тобто перед повномасштабним вторгненням, в середньому ставки за споживчими кредитами у банківському секторі були меншими за 30%. А саме 28,7%.

Які документи потрібні для реструктуризації?

Реструктуризацію фінустанови мають проводити за заявою у паперовій чи електронній формі. Тобто особисто, поштою чи електронкою як самостійно, так і через представника. Сам закон форму заяви не узгоджує, а надає перелік даних, що у ній має міститися:

• ПІБ споживача;
• серія та номер паспорта та податковий код;
• найменування кредитора – банку фінустанови;
• дані про кредитний договір: його номер, дата укладання;
• зареєстрована та задеклароване місце проживання;
• контактні дані;
• інформація про відповідність критеріям (про єдине джерело доходів, інвалідність внаслідок війни та сукупний дохід сім’є, статус багатодітного та участь у програмі субсидій).

До заяви треба додати оригінали чи завірені копії таких документів:

• довідка про взяття на облік ВПО або документ, що підтверджує постійне проживання у зоні бойових дій чи на ТОТ;
• документи про склад сім’ї, про доходи як споживача, так і членів сім’є – це на вимогу кредиторів, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Тобто потрібні папери, які підтверджують відповідність критеріям.

Як саме кредити мають реструктурувати?

Є три зобов’язання, які споживач має виконати внаслідок обов’язкової реструктуризації.

Сума заборгованості. Сплачувати тіло кредиту треба рівними частинами щомісяця. Перший транш – через тридцять днів після укладення договору. Мінімальний строк погашення – три роки з дня реструктуризації. А якщо у договорі про споживчий кредит передбачений більший термін, то протягом нього. Після того, як позичальник та кредитор укладуть договір про реструктуризацію, строк можна буде подовжити більше, ніж на три роки. Зменшити – ні.

Проценти за договором про реструктуризацію. Їх обмежили граничною ставкою: облікова НБУ плюс п’ять процентних пунктів. Тобто станом на сьогодні – до 30%. За згодою сторін її можна встановити на меншому рівні, але не на більшому.

Погашення боргу перед реструктуризацією. Йдеться про проценти та комісію, які кредитор нарахував перед укладанням договору про реструктуризацію. Проценти та комісії на суму понад 30% (гранична ставка: 25% облікова НБУ та плюс п’ять процентних пунктів) мають анулювати. Залишок боргу споживач має погасити максимум протягом шести місяців після того, як розрахується за тілом кредиту та процентами за договором про реструктуризацію.

Решту зобов’язань вважатимуть погашеними. Також законопроектом 9052 внесли зміни до Податкового кодексу, і суму прощеного під час реструктуризації боргу не вноситимуть до оподатковуваного доходу.

Протягом воєнного стану та ще 30 днів після нього колекторам забороняють врегульовувати прострочену заборгованість за кредитами, які реструктурують за новими правилами. Про те, що відбулася реструктуризація, колектора має невідкладно сповістити кредитор – фінустанова.

Протягом 14 днів після реструктуризації кредитор має провести усі обчислення та надіслати поштою позичальнику, поручителю та іншим зобов’язаним за договором особам всі дані про зміни. Це, у тому числі, інформація про усі наявні зобов’язання та графік погашення.

До проекту були зауваження, зокрема від Науково-експертного управління ВР. Судячи із порівняльної таблиці до другого читання, деякі дуже важливі так і не усунули.

Зокрема, законотворцям вказували на те, що немає строку, протягом якого кредитор має провести обов’язкову реструктуризацію. Але якщо його немає, то губиться сенс цієї обов’язковості.

За вимогами документу кредитор має наступного дня сповістити колекторів про реструктуризацію і ті наче мають не турбувати позичальника. Проте подальший алгоритм дій не прописаний.

"Це черговий законопроект, який робить вигляд, що піклується про громадян, - резюмував Кравець. - Насправді цього немає. На жаль, я за цим спостерігаю з 2008 року, і зараз ситуація не змінюється".

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, коли та як саме банки моніторять операції фізосіб та як діяти в разі блокування платежів.