2 травня почав працювати Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який веде МВС. Навіщо він потрібен, як працює та чим допоможе родичам зниклих?

Навіщо потрібен реєстр?

Ще у серпні 2018 р. набрав чинності закон про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Такими обставинами є збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація, природні чи техногенні катастрофи. Цим законом визначили, що потрібен реєстр зниклих безвісти.

Ще рік тому закон виправили, бо він не міг повноцінно працювати. За координацію щодо пошуку зниклих безвісти спочатку мала відповідати комісія Кабміну, яку ніяк не могли утворити. Зараз – уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливий обставин при Мінреінтеграції. Ним став Олег Котенко, його секретаріат вже працює.

Також був потрібен реєстр, держателем якого спочатку хотіли зробити Мінюст. Але рік тому повноваження віддали МВС, як органу, що має більше можливостей. Тепер він працює і контактувати щодо витягів з нього треба із Департаментом інформатизації МВС.

Робота реєстру є необхідною складовою великої системи розшуку. Зараз зниклими безвісти вважають 23 тис. осіб, десь 7 тис. – військові. Але це не беззаперечна цифра.

"Було дуже багато баз даних у різних наших центральних органів влади, які також займаються пошуком. Тепер це буде об’єднано в один реєстр. Це дійсно прискорить пошук, тому що буде розуміння передачі інформації. Наприклад, ми розшукуємо людину, яку не потрібно розшукувати, і вона була давно знайдена, а нам про це не було відомо. Різні органи знали різну інформацію", - пояснює Олег Котенко.

Що дає правовий статус зниклого безвісти?

Також саме після внесення даних до реєстру за законом людина набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин. Для неї та членів її сім’ї цей статус передбачає, що:

• зберігається обсяг цивільної правоздатності зниклого. За ст. 26 Цивільного кодексу, у такої людини є всі цивільні права та обов’язки, особисті немайнові, майнові права, вона лишається учасником цивільних відносин;
• Над майном можна встановити опіку. Деталі такої прописані у ст. 44 Цивільного кодексу: опіку встановлює нотаріус за заявою заінтересованої сторони. Опікун над майном управляє ним в інтересах зниклої людини та осіб, які від неї залежать, за рахунок цього майна гасить борги, наприклад, комунальні, за кредитами. В разі появи зниклого безвісти опіка припиняється;
• Над дітьми, якщо безвісти зникли обидва батьки, встановлюють опіку чи піклування. Можливість встановити опіку стосується і хворих повнолітніх людей, нездатних виконувати свої права та обов’язки, які були на утриманні у зниклого безвісти;
• Сімейний стан зниклого безвісти за особливих обставин зберігається або поки шлюб не розірвуть через визнання людини безвісно відсутньою, або поки людину не визнають загиблою;
• За зниклим безвісти зберігають місце роботи та посаду, поки його не визнають безвісно відсутньою або померлою.

"Включення особи до реєстру є єдиним підтвердженням того, що людина вважається зниклою безвісти за особливих обставин", - уточнює Олег Котенко.

Як працює реєстр?

Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, є закритою базою даних. Положення про нього МВС узгодило у вересні 2022 р. У ньому є два взаємопов’язані розділи. В одному – відомості про зниклих безвісти, у другому – відомості про невпізнані тіла чи останки.

Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, основою для заповнення особистих карток у реєстрі є заяви, які подають до Нацполіції.

За законом, заяви можуть подавати родичі, військові формування, органи держвлади та місцевого самоврядування, громадські об’єднання, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісті, і будь-яка особа.

Нацполіція протягом трьох днів інформує про заяву уповноваженого, а той, як отримає дані, має внести їх до реєстру протягом 24 годин. Отже, шлях від подання заяви до формування картки у реєстрі – чотири доби.

Як отримати витяг з реєстру?

Після того, як в реєстрі є дані, звернутися по витяг можуть тільки родичі зниклого безвісти. Згідно із порядком, витяг можуть надавати у паперовій та електронній формі. Поки у МВС вказують про такий спосіб звернення:

1. Родичі звертаються до МВС поштою (м.Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України) або електронкою ([email protected]).
2. Треба підготувати та додати копії документів про посвідчення особи родича та про сімейний зв’язок із зниклим безвісти.
3. Родичі формують запит. Згідно із положенням про реєстр, у ньому треба вказати:

• правові підстави для отримання інформації;
• мету отримання інформації про особу;
• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату та місце народження зниклого безвісти;
• прізвище, власне ім’я та посада ініціатора звернення;
• найменування та місцезнаходження органу ініціатора звернення (по витяг можуть звертатися уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, омбудсмен, Мінсоцполітики, Пенсійний фонд, судді у зв’язку із розглядом відповідних судових справ).

Відповідь на запит у письмовій формі, згідно із положенням, можуть надавати протягом десяти днів, а у виняткових випадках – протягом 30 днів. Але у Мінреінтеграції зараз зазначають, що упродовж 30 днів.

У витягу має бути така інформація:

• ПІБ зниклого безвісти, дата народження та задеклароване або зареєстроване місце проживання;
• дані про реєстрацію у Нацполіції заяви про розшук або повідомлення про зникнення, інформація про виявлення місця поховання чи знаходження тіла або останків;
• стислий опис обставин зникнення та місця перебування або поховання;
• дані про підрозділ Нацполіції, що розшукує людину;
• дата закриття провадження та справи щодо розшуку, дані про орган досудового розслідування, оперативного підрозділу;
• інформація про суд та його рішення щодо визнання людини безвісно відсутньою або про оголошення померлою.

Витяг з реєстру родичам мають надавати безкоштовно.

Соцзахист членів сім’ї зниклих безвісти

За законодавством непрацездатні члени сім’ї зниклого безвісти за особливих обставин та діти, якщо вони навіть не були у нього на утриманні, мають право на соціальний захист. Йдеться про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника (ст. 36 закону про загальнообов'язкове пенсійне страхування). Коли це стосується зниклих безвісти за особливих обставин, пенсію мають призначити незважаючи на тривалість їхнього страхового стажу.

Пенсію мають нараховувати весь час, поки людина має статус зниклої особи, тобто із часу внесення даних до реєстру. Звертатися по виплату треба до Пенсійного фонду із таким пакетом документів:

• заява;
• свідоцтва: про народження дитини, про шлюб, про народження зниклої особи (якщо документи подають батьки, брати чи сестри);
• податковий номер;
• довідка про склад сім’ї, дані про місце проживання чи реєстрації;
• витяг з реєстру.

Коли до реєстру осіб, зниклих безвісти, внесуть відмітку про зміну обставин (людина повернеться, встановлять її місцеперебування, наприклад, у полоні, встановлять місце поховання чи знаходження останків), виплату пенсії припинять. Далі все залежить від того, чи жива людина. Якщо загинула чи померла, родичі мають звертатися по пенсію у зв’язку із втратою годувальника вже на загальних підставах.

Щодо виплат сім’ям військових, які зникли безвісти (відсутні 15 днів, якщо не залишили частину самовільно), перебувають у полоні, у заручниках, інтерновані, діє ще й окремий порядок №884. В ньому прив’язки до реєстру поки що немає.

Родина подає заяву про виплату грошового забезпечення зниклого військового командиру військової частини. Її виплачують дружині або чоловіку, якщо їх немає – повнолітнім дітям, що живуть разом із військовослужбовцем, або законним представникам, або батькам.

Сім’ям на підставі наказу командира частини виплачують посадовий оклад, оклад за звання, надбавки за вислугу років та інші постійні види грошового забезпечення. Це відбувається щомісяця або до звільнення військового, або до визнання його судом безвісно відсутнім чи померлим.

Правові статуси: зниклий безвісті та безвісно відсутній

Правові статуси зниклого безвісти та безвісно відсутнього не варто плутати, бо вони мають для людини різні наслідки. Також , якщо статус зниклого безвісти за особливих обставин встановлюють через звернення до Нацполіції та внесення даних у реєстр, то визначати людину безвісно відсутньою або померлою може тільки суд.

Безвісно відсутньою людину вважатимуть за тієї умови, що протягом року у місці її проживання немає даних про неї (ст. 43 Цивільного кодексу). У заяві до суду треба вказати мету, задля якої необхідно встановити статус, обставини, що підтверджують відсутність. Суд розглядатиме справу за участю заявника, свідків та осіб, яких вважатиме за потрібне опитати (глава 4, розділу IV Цивільного процесуального кодексу).

Статус безвісно відсутнього передбачає, що:

• нотаріус описує майно такої людини та призначає опіку;
• чоловік чи дружина отримує право розірвати шлюб у спрощеному порядку;
• припиняються зобов’язання безвісти відсутнього, наприклад, довіреності, договори доручення, договори дарування.

За тим же принципом суд може визнавати людину померлою. Проте різняться строки. Справу розглядатимуть, якщо:

• пройшло три роки, як про людину немає відомостей (шість місяців, якщо були обставини, що загрожували смертю, чи є підстави вважати людину загиблою через нещасний випадок);
• пройшло два роки після завершення воєнних дій, через які людина пропала безвісти (в окремих випадках суд може розглядати справу і через шість місяців після завершення воєнних дій).

Але навіть після рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою або померлою інформацію про неї із реєстру не вилучатимуть. Дані про судове рішення туди додадуть. Навіть коли місце знаходження людини – живої, полоненої, інтернованої, викраденої, пораненої, загиблої, померлої – встановлять, інформація про неї в реєстрі все одно зберігатиметься протягом 75 років.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, як українцям надаватимуть компенсацію за пошкоджене під час війни житло.