27 липня Православна церква України затвердила перехід на новий календар з 1 вересня 2023 року. Через це деякі релігійні свята змінять свої дати. Чим відрізняється новоюліанський стиль від старого і коли тепер відзначати Різдво, Великдень та інші церковні свята — у матеріалі "Ми-Україна".
В чому різниця між новим і старим календарями
Новоюліанський календар, на який перейшла ПЦУ, у більшості випадків сходиться з Григоріанським, що використовується в Європі. До цього ПЦУ та УГКЦ відзначали свята за старим, Юліанським календарем. Він відстає від Григоріанського на 13 днів.
Різниця між Новоюліанським та Григоріанським календарем полягає в тому, що перший залишає святкування Великодня та пов’язаних з ним свят, у ті ж самі дати, що і в Юліанському календарі. Тобто у найближчі кілька сотень років "нерухомі" свята за Новоюліанським календарем сходяться з Григоріанським.
Отже, православні християни України відзначатимуть початок Великого посту, Великдень, Вознесіння та день Св. Троїці, так само як і раніше. Але Різдво будуть святкувати 25 грудня, разом з Європою.
У ПЦУ пояснили, що новоюліанський календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є більше наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський. У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Сьогодні за Новоюліанським стилем живе більшість європейських православних християн. Зокрема греки, кіпріоти, румуни та болгари.
Водночас Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська та російська православні церкви користуються старим календарем. За ним також живуть монахи на горі Афон та коптські православні християни в Єгипті.
Перехід на Новоюліанський календар пов’язаний саме з Сербією та росією, які нововведення врешті-решт не прийняли. Новоюліанський календар створив сербський астроном Милутін Миланковіч. Але православні ієрархи вважали, що через синхронізацію нового календаря з католицьким, серби масово почнуть переходити у католицизм.
Що ж до росії, то на початку XX ст. російська церква була палкою прихильницею переходу на новий стиль і сприяла популяризації у світі цієї ідеї. Але після жовтневої революції радянська влада виключила Різдво з переліку державних свят. У знак протесту церква відмовилася синхронізувати церковний календар з державним і залишилась жити за старим стилем.
Окрім бажання жити за календарем більшості європейських християн, у ПЦУ називають й іншу причину переходу на новоюліанський стиль. Виявляється, розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят поступово зсуваються вперед.
"З плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним", – зазначають у ПЦУ.
Дати церковних свят за Новоюліанським календарем
Православна церква України не випадково затвердила перехід на новий стиль з 1 вересня. Саме в цей день за візантійською традицією відзначають Новий рік і починають відлік наступного року. Отже, з осені 2023 року дати неперехідних церковних свят будуть наступними:
- Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня);
- Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня);
- Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого);
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня);
- День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня);
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня);
- Апостолів Петра та Павла – 12 липня (замість 29 червня);
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня);
- Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня);
- Преображення Господнє – 6 серпня (замість 19 серпня);
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня);
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня);
- Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня);
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня);
- Архістратига Михайла – 8 листопада (замість 21 листопада);
- Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня);
- Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня);
- Святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня);
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня);
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня);
- Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня).
Щодо Великодня, його відзначатимуть як і раніше. Річ у тім, що дати Великодніх свят вираховуються за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення (пасхалією). Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ вирішила залишити стару методику обчислення. Тому православні християни й католики будуть і далі святкувати Великдень у різні дні.
До речі, у межах однієї Помісної Церкви є припустимим співіснування різних календарних традицій. У ПЦУ заявили, що Україна готова долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар. Він є більш точним астрономічно, а також церковно прийнятий.
Цікаво: як виникли церковні календарі
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар з 1 січня 45 року до Різдва Христового. Календар мав світське походження, за ним велося літочислення у тогочасній Римській імперії.
На той час юліанський календар вважали найкращим, однак кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Станом на 2023 рік розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає 13 днів.
У 1582 році на зміну юліанському календарю Римський папа Григорій XIII запровадив астрономічно більш "сучасний" календар – григоріанський. Після цього Католицька Церква і низка країн Європи у XVI столітті перейшла на оновлений календар.
"Спосіб впровадження календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі серед православних і протестантів. Тому східні Православні Церкви й надалі послуговувалися традиційним, юліанським календарем", – розповідають у ПЦУ.
Щоб виправити календарну неточність, яка накопичилася впродовж століть, у 1923 році на Синаксі (зборах предстоятелів) Православних Церков у Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено оновлений — новоюліанський календар.
Нагадаємо, Італія пообіцяла відбудувати Спасо-Преображенський собор в Одесі, який зруйнували російські окупанти.
