Компанія Ілона Маска Neuralink отримала дозвіл на проведення клінічних випробувань із чіпування людей. Вважається, що завдяки технології, вживленій у мозок, люди зможуть приборкати низку важких хвороб, а також підвищити рівень інтелектуальної діяльності. Що відомо про мозкові імпланти Neuralink, наскільки вони безпечні й чому деякі люди бояться  масового чіпування — розбирався “Ми-Україна”.

Чіпи Neuralink: від свині до людини

2016 року Маск став співзасновником компанії Neuralink, місія якої — за допомогою інтерфейсу "мозок-комп'ютер" зцілювати людей. Для цього мозок людини обплутують дуже тонкими нитками, а під шкіру вживлять чіп, з якого виходитимуть нитки.

Остання ж розробка дещо вдосконалена. Для передачі сигналу у ній планують використовувати технологію Bluetooth, а сам пристрій розміром із монету у 5 копійок має 1024 електроди. Його можна підзаряджати як звичайний телефон.

Через три роки з часу створення компанія представляє світу своє перше досягнення — мікрочіп, вбудований у мозок свині Гертруди. На презентації показують, як пристрій реєструє мозкові імпульси свинки. Тоді ж Маск заявив, що чіп абсолютно безпечний, і за кілька років подібні пристрої почнуть вживляти людям. Робитимуть це спеціальні роботи, а процедура займе не більше години.

У квітні 2021 року Маск продемонстрував нові можливості нейроінтерфейсу, розробленого компанією Neuralink: стартап оприлюднив відео з мавпою, яка грає на комп'ютері у пінг-понг.

Спочатку здається, що нічого особливого на відео не відбувається: 9-річна макака на прізвисько Пейджер сидить перед екраном на тлі намальованих джунглів, смикає джойстик і попиває банановий смузі з трубочки. Але згодом джойстик від комп'ютера відключають, а мавпа, як ні в чому не бувало, продовжує грати у пінг-понг лише силою думки — виключно завдяки вживленому в мозок чіпа.

Перед початком випробувань треба було отримати схвалення Управління санітарного нагляду. Для цього компанія мала зробити тести на невеликій групі добровольців, щоб продемонструвати, що технологія працює. Далі випробування проводитимуть на більшій групі учасників, аби переконатися у безпеці процедури вживлення та використання нейрочіпів.

Навіщо Маск хоче вживити чіп у мозок людини

Передбачається, що чіп, вживлений у мозок, дасть можливість людині взаємодіяти з інтернетом без будь-яких девайсів. Він зможе безпосередньо зв'язуватися із всесвітньою мережею, переглядати веб-сторінки, володіти телепатією.

Маск упевнений, що завдяки вживленню імплантатів у мозок, людство зможе впоратися з низкою серйозних захворювань. Аутизм, шизофренія, депресія, ожиріння – всі ці захворювання будуть подолані. Чіп, вживлений у мозок, допоможе людям відновлюватися після тяжких травм, повертати управління тілом, а також повертати втрачені зір і слух.

Також мільярдер сподівається, що перші дослідження на людях доведуть, що мозкові імпланти здатні повернути паралізованим пацієнтам здатність ходити.

Якщо хоча б половину цих задумів удасться втілити, це буде грандіозним проривом у медицині. В разі успішного тестування сам Ілон Маск планує стати одним із перших людей, яким буде вживлено чіп у мозок.

“З Neuralink у нас є шанс повністю відновити функціональність тіла людини, яка пережила травму спинного мозку. Neuralink добре показав себе у роботі з мавпами. Ми проводимо багато випробувань і підтверджуємо, що ця технологія є безпечною і надійною, а сам пристрій можна безпечно видалити”, — заявив мільярдер.

Які чіпи вже імплантують в людей

Найчастіше іплантований в людину чіп — це маленька капсула розміром 2х12 мм, покрита біологічно нейтральним склом. Матеріал оболонки сумісний із людськими тканинами, тому використання мікрочіпа зазвичай не супроводжується запаленням. Таке скло давно використовується в медицині: і в стоматології, і в хірургії.

Сам чіп не оснащений акумулятором — він живиться через зовнішні пристрої. У ньому може зберігатися невеликий обсяг інформації. Саме тому сьогодні активно чіпують тварин — щоб легко знайти господаря, якщо вихованець втече.

Більшість мікрочіпів працюють завдяки технології RFID (радіочастотна ідентифікація). Причому сам імплант виступає в ролі мітки: він не може обробляти інформацію, що надходить, а лише передає пристрою, який вже її зчитує.

Існують ще й NFC-чіпи, які використовуються для безконтактних платежів. З їх допомогою можна також знімати блокування екрана гаджетів. NFC-мікрочіпи також підтримують і RFID-технологію. Деякі мікрочіпи оснащені світлодіодами, які просвічуються крізь шкіру.

Навіщо люди вживляють собі чіпи

Багато хто досі боїться чіпування як вогню. Однак ця процедура доволі безпечна. До того ж процедура оборотна: ви будь-якої миті можете витягти чіп, записавшись на прийом до хірурга.

Основна функція вживлюваних чіпів сьогодні – це авторизація різного роду. Йдеться про безліч повсякденних дій: зняття блокування з гаджетів, відкриття дверей домофону, гаража, використання карти для проїзду в громадському транспорті та ін.

Так, у Швеції масове чіпування є розповсюдженою процедурою. Люди імплантують собі між великим і вказівним пальцями мікрочіп, який замінює всі пластикові картки й різні ключі та пропуски, які людина зазвичай носить із собою.  Вживлювані чіпи мають такі характеристики:

• Вони замінюють електронні гаманці, банківські картки, проїзні, різнотипні ключі та пропуски. З їхньою допомогою розплачуватися можна простим дотиком руки до термінала;
• Чіпи дуже малі, завбільшки як рисове зерно;
• Їхня ціна разом з процедурою імплантації складає $ 180, а деякі шведські компанії пропонують таку послугу своїм співробітникам безплатно;
• У чіпах немає GPS, відстежити за ним людину неможливо;
• Вони спрацьовують лише за декілька сантиметрів від зчитувача, тобто вкрасти інформацію про користувача зловмисники зможуть тільки в тому випадку, якщо їм вдасться заволодіти його рукою;
• Вживлювані чіпи "пасивні", тобто містять в собі інформацію, але сам нічого зчитувати з інших девайсів не можуть.

Для того, аби вживити собі чіп, не обов’язково їхати у Швецію або США. Компанія Dangerous Things поставляє чіпи по всьому світу. Вартість імпланту стартує від $ 50. Теоретично його можна замовити й в Україну. Процедура імплантації займає кілька хвилин. Треба вибрати ділянку руки, як правило, біля першої п’ясткової кістки. Після цього треба дезінфікувати шкіру й взяти інжектор з голкою. Коли голку ввели під шкіру — натискається поршень і чіп вживляється в людину.

Зворотний бік медалі: небезпеки чіпування

Подібно до штучного інтелекту чи роботизації, у чіпування є свої противники й скептики. Серед критиків імплантації чіпів не лише конспірологи (хоча, куди ж без них), а й серйозні вчені.

"У суспільстві недостатньо обговорюється, які глобальні наслідки появи таких технологій, які вже стають доступними", - цитує The Daily Beast Каролу Крейтмайр, доцентку кафедри історії медицини та біоетики Вісконсинського університету.

"Мене непокоїть цей суперечливий союз між комерційною компанією... і медичними втручаннями, які, хочеться сподіватися, призначені для допомоги людям", – говорить вона.

Доктор Л. Сід Джонсон, доцент Центру біоетики і гуманітарних наук медичного університету SUNY Upstate, вказує на ризик, що паралізовані люди, про яких так піклується Маск, виявляться піддослідними кроликами, якщо проєкт стане комерційним.

Вчені звертають увагу й на інші питання: що буде, якщо Neuralink збанкрутує, а пацієнти залишаться з імплантатами, вживленими в мозку? Хто контролюватиме дані про активність мозку користувачів і що з ними станеться, якщо компанія буде продана. Також невідомо, як довго служитимуть нейрочіпи, і чи Neuralink оновлюватиме їх безплатно? А що станеться, якщо імплант зламають хакери?

“Наш мозок – наш останній бастіон свободи, останнє місце для приватності”, - каже доктор Ніта Фарахані, експертка з нових технологій Школи права Університету Дьюка. Вона додає, що вражена прогресом у створенні мозкових імплантів, але прогнозує, що їхнє комерційне застосування пов'язане з ризиком зловживань. Тому заяви про проведення випробувань на людях мають насторожити світ.

Також скептики вважають, що ніхто не зможе дати повної гарантії конфіденційності даних людини. А деякі впевнені, що відсутність в пристроях GPS – це лише справа часу. Цілком можливо, все почнеться з великих корпорацій, які почнуть відстежувати місце розташування своїх співробітників. Як тут не згадати Орвеллівське: "Великий Брат бачить тебе, Великий Брат стежить за тобою".

І тут ми підходимо до найбільш радикальних прихильників теорій про контроль над людьми з боку “тіньового уряду” через масове чіпування. Основним злодієм у цій історії є не лише Ілон Маск, а й глава компанії Microsoft Білл Гейтс.

Перші теорії змови навколо нього з'явилися у 2010 році, коли чиновниця МОЗ з африканської країни звинуватила Гейтса в організації в насильницької стерилізації кенійських дітей шляхом використання прихованого антигену у вакцинах проти правця.

У січні 2020 року. Бельгійська газета Het Laatste Nieuws опублікувала інтерв'ю з лікарем Крісом Ван Керкховеном під заголовком "5G небезпечний для життя, і ніхто про це не знає". Як "доказ" зв'язку технології з вірусом лікар зазначає, що з 2019 року навколо китайського міста Ухань було побудовано кілька стільникових веж 5G.

Згодом у світі почались акції протесту проти G5 і "зв'язку Білла Гейтса з цими вежами". Тоді ж виникла конспірологічна теорія. ніби Гейтс і ще кілька мільярдерів хочуть чипувати населення Землі через вакцинацію проти Covid -19.

Відтоді Білл Гейтс асоціюється у конспірологів з мікрочіпами, які призначені для відстежування кожного нашого кроку. І якими б недолугими не були теорії змови, вони спонукають тисячі людей виходити на демонстрації та чинити тиск на владу в своїх країнах.

Однак науковий прогрес поступово долає необґрунтовані теорії та упередження. Про що свідчить те, що компанія Ілона Маска все ж отримала дозвіл на випробування мозкових імплантів на людях. Водночас розумний скепсис щодо “модернізації” людського мозку може запобігти багатьом проблемам щодо етичного використання цієї технології.

Нагадаємо, мільярдер Ілон Маск розповів, коли компанія SpaceX буде готова до нового запуску Starship.