Вступна кампанія-2023 добігає кінця. Переведення вступників на вакантні бюджетні місця завершилось 18 серпня, а не пізніше 30 серпня має відбутися зарахування на контракт. Цьогоріч на усі форми навчання, на усі освітні рівні та з усіма основами вступу подано 1,355 млн електронних та паперових заяв від 523 тис. осіб. Абітурієнти чоловічої статі після зарахування на навчання отримають право на відстрочку від мобілізації за певних умов. За яких саме – розбирався "Ми – Україна".

Навчання та відстрочка: чим це передбачено?

За законом про мобпідготовку та мобілізацію (ст. 23) під призов під час мобілізації на особливий період не підпадають ті, хто отримують освіту:

• професійну (професійно-технічну);
• фахову передвищу;
• вищу;
• асистенти-стажисти;
• аспіранти;
• докторанти.

Є дві форми здобуття освіти, навчання за якими надає право на відстрочку:

• денна. Що це за форма, начебто не треба додатково роз'яснювати. Вона передбачає навчання за розкладом з безпосередньою участю студента у навчальному процесі;
• дуальна. Це спосіб навчання, коли теорія засвоюється у навчальному закладі, а практика – на виробництві у тісній спайці із роботодавцями.

Це усі вимоги, які передбачає закон. Отже, право на відстрочку не залежить від цілої низки факторів, а саме:

• віку здобувачів освіти. Вікові обмеження щодо вступу та навчання в Україні не передбачені, студентом може стати будь-хто у будь-якому віці;
• кількості отриманих раніше освіт. Друга, третя, четверта і т.д. вища освіта – не перешкода для вступу на чергову, а тому й для відстрочки;
• оплати. У законі немає застережень щодо того на контракті чи на бюджеті здобуває освіту студент. Обидва способи дають однакові права на відстрочку;
• місця чи країни навчання. Здобуття освіти в іноземному виші надає ті самі права на відстрочку, що й у вітчизняному.

Окремо варто прояснити нюанси із дистанційним навчанням. Згідно із затвердженим Міністерством освіти та науки положенням, дистанційне навчання – це індивідуалізований процес набуття знань, можливий у вишах. Але воно може застосовуватися двома шляхами: як окрема форма та в якості використання технологій в різних формах.

Про те, що технології дистанційного навчання у навчальному процесі будуть використовуватися, рішення приймає вчена або педагогічна рада навчального закладу. Тобто денна (очна) форма навчання може відбуватися дистанційно за рішенням вишу, і це не впливає на право на відстрочку.

Військовий облік у навчальних закладах

За законодавством можна вибудувати такий ланцюг щодо правил військового обліку та подання вступниками військово-облікових документів.

Є закон про вищу освіту (ст. 44), де передбачено, що прийом на навчання здійснюється на конкурсній основі та згідно із затвердженими МОН Умовами прийому на навчання.

Є затверджений МОН ще у березні 2023 р. порядок прийому на навчання цьогоріч. Там вказали, що правила прийому до вишу затверджує вчена (педагогічна) рада. І в цих правилах мають міститися порядок і строки подання вступниками військово-облікових документів.

У грудні 2022 р. Кабмін узгодив нові правила військового обліку. У пункті 34 передбачено, що навчальні заклади у семиденний строк після зарахування на навчання сповіщають районні чи міські ТЦК СП про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів.

Тобто військово-обліковий документ є обов'язковою умовою для зарахування для навчального закладу. І роз'яснення про те, як їх перевіряти, МОН надало у листі в середині липня цього року. Складнощі у тому, які саме документи вимагати, адже вони можуть бути різними та ще й виданими у різні роки. Отже, при зарахування зараз діють такі вимоги.

Військово-обліковий документ має бути виданий тільки ТЦК. Від медкомісій, дипустанов, держорганів, підприємств, установ та інших не підходять.

Тип військово-облікового документу знаходиться у прямій залежності від віку вступника. Граничний перебування на обліку для призовників – 27 років. Тому до 27 років можна у якості документа надавати посвідчення про приписку до призовної дільниці. Після 27 років – військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.

Навчальним закладам рекомендували встановлювати факт перебування на військовому обліку вступника хоча б за однієї з умов:

• є відмітки про приписку до призовної дільниці, перебування на обліку за місцем проживання чи реєстрації або виключення з обліку за віком чи станом здоров'я;
• місце проживання чи реєстрація вступника – на території відповідальності районного ТЦК;
• ТЦК у відповідь на запит навчального закладу підтверджує факт перебування вступника на обліку.

Цьогорічні вступники 2007 року народження та молодші за віком військово-облікові документи не мають подавати. А щодо тих, хто трохи старший, у квітні цього року МОН дало роз'яснення. Одноразово відтермінували до 31 березня 2024 р. подання військово-облікових документів особам:

• 2005 та 2006 років народження, які зареєстровані та знаходяться на ТОТ, на територіях активних бойових дій (станом на 1 червня цього року), перебувають за кордоном і стоять на консульському обліку в дипустановах;
• 2003 та 2004 років народження, які зареєстровані та знаходяться на ТОТ (якщо немає паспорту чи документу про посвідчення особи), тимчасово перебувають за кордоном і стоять там на консульському обліку.

Про те, що військово-обліковий документ для зарахування вони нададуть до кінця березня наступного року, мають дати письмове зобов'язання. Якщо ні – у виші мають скасувати наказ про зарахування. Також до 20 грудня 2023 р. керівники закладів освіти мають сповістити Генштаб ЗСУ про тих здобувачів, яким подання військово-облікових документів відтермінували, а також про інших вступників, які мали подати, але не подали військово-облікові документи.

Чим студенту підтвердити право на відстрочку?

Студентів очної та дуальної форми не мають мобілізувати. Але право на відстрочку, яке є за законом, не означає, що сама відстрочка є. Щоб її отримати, треба подати відповідну заяву та підтвердні документи до ТЦК СП за місцем обліку. Якщо студент не подав, можуть дати повістку та викликати до ТЦК СП для уточнення військово-облікових даних. І документи треба буде подавати вже тоді.

Тут діє правило "чим більше, тим краще", і після зарахування до вишу здобувачам освіти треба подбати про наявність:

• витягу з наказу про зарахування на навчання;
• довідки про навчання: на фірмовому бланку вишу, з підписом керівника, печаткою, зазначенням курсу, форми навчання, назви факультету, спеціальності, основи (бюджетна, контрактна);
• в разі контрактної форми – копії контракту.

Також мають бути в наявності паспорт, студентський квиток, військово-обліковий документ.

Вік та "проміжний період"

За законом про військовий обов'язок та військову службу, призовником є той, хто приписаний до призовної дільниці. Призовники підлягають призову на строкову службу (під час воєнного стану не відбувається) або її не проходили. Обліковий документ призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Зараз віковий поріг для призовників – 27 років. ВР ухвалила законопроект про зниження вікової планки до 25 років, але президент його поки не підписав.

Законодавство передбачає мобілізацію саме військовозобов'язаних та резервістів. Той, у кого є посвідчення про приписку, статус призовника та кому при цьому не виповнилося 27 років, студент він чи ні, за законом про мобпідготовку та мобілізацію призову під час неї підлягає тільки за згоди. А от якщо 27 років не виповнилося, але є статус військовозобов'язаного, мобілізувати без згоди вже можуть.

"Що робити, якщо затягують до ТЦК? Були випадки: дають направлення, вам говорять проходити ВЛК. Ви зобов'язані пройти ВЛК. Однак далі треба бути вкрай уважними з тим, що вам дають підписувати. Якщо дають підписувати мобілізаційні розпорядження, ви зазначаєте, що не досягли відповідного віку і підписувати нічого не будете. Якщо примушують до чогось, раджу телефонувати рідним, близьким, адвокату і вимагати присутності представників ДБР та Військової служби правопорядку. На що ще раз варто звернути увагу: з 25 до 27 років на сьогоднішній день, поки президент не підписав закон, не можна примусово мобілізувати", - зазначає адвокат Ростислав Кравець.

Підсумовуючи: навчання очно чи за дуальною формою дають право на відстрочку від мобілізації. Вік до 27 років (а скоро можливо до 25 років) та статус призовника передбачають мобілізацію тільки за згодою.

Проте варто враховувати, що здобувачем освіти можна бути доти, доки зарахований до навчального закладу. Якщо ж здобув ступінь бакалавра та збираєшся стати магістром, треба складати тести. І навіть якщо вони вдалі, є період до зарахування на магістратуру, коли вступник у "підвішеному" стані. Та сама історія при закінченні, наприклад, коледжу та перед зарахуванням до вишу. Зараз цей період називають "проміжним", і під час такого можуть встигнути мобілізувати. Канікули чи академвідпустка до такого "проміжного періоду" не відносяться.

Навчання за кордоном: все ще не випускають

Навчання як в українському, так і в іноземному виші за очною чи дуальною формою надає однакове право на відстрочку від мобілізації. А от з виїздом на навчання є перепона – Держприкордонслужба студентів не випускає.

"Ми отримали рішення апеляційного суду, яким встановлено, що в Україні відсутня заборона виїзду за кордон, - каже Кравець. - Тому що в статті 33 Конституції передбачена можливість певних обмежень під час воєнного стану. Однак це можливо виключно на підставі закону. Закону, який би в Україні забороняв виїзд за кордон чоловікам під час дії воєнного стану немає".

Йдеться про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 320/10801/22, ухвалену у червні 2023 р. по справі, яка стосувалася виїзду за кордон студента вишу у Польщі. Прикордонники відмовили йому у виїзді на двох пунктах пропуску. Київський окружний адміністративний суд на бік студента не став – це перша інстанція. А от в апеляційному суді (друга інстанція) обидва рішення про відмову у перетині кордону визнали протиправними та скасували.

"Обмеження (на виїзд, - авт.) можливе виключно на підстав закону. Ні указу Президента, ні рішення РНБО, ні постанови Кабміну. На сьогоднішній день закон про порядок перетину кордону громадянами України містить статтю шосту, в якій чітко зазначені всі підстави заборони виїзду за кордон. Такої підстави, як введення воєнного стану, там немає. Тому коли ви приїжджаєте на кордон, роздрукуйте рішення Шостого апеляційного суду, візьміть Конституцію, статтю шосту закону про порядок виїзду і спробуйте поїхати отримати знання", - рекомендує студентам адвокат.

Тобто теоретично студентам іноземних вишів є чим  заперечити, коли їх на кордоні не пропускають на навчання. Проте на практиці поки їх за кордон на навчання все ж не випускають.

У ДПСУ посилаються на пункт 2-6 правил перетину кордону (постанова №57). Там йдеться про можливість виїзду окремих осіб з числа військовозобов'язаних під час воєнного стану, але:

"Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Наче можна сприймати так, що можна випустити особу із статусом призовника. Але закон про мобпідготовку та мобілізацію дає перелік тих, хто має право на відстрочку у статті 23. У першій її частині перелічені саме військовозобов'язані, які мають на це право. А у частині третій, на яку посилаються у Правилах про перетин, прописано, що призову під час мобілізації не підлягають здобувачі освіти. Не зазначено, із яким саме статусом – призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Просто усі. Усім виїжджати і не дозволяють. А от пробувати чи ні, посилаючись на рішення апеляційного суду – це вже на розсуд студента.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, якими є умови тимчасового захисту в ЄС та що треба знати біженцям про альтернативи.