За минулий рік держава недоотримала до 30 млрд грн податків від грального бізнесу. Такі вражаючі цифри озвучили під час останнього засідання Тимчасової слідчої комісії ВР з економічної безпеки наприкінці лютого. В який спосіб нелегальна ігорка за допомогою банків виводила гроші у тінь?

Як легалізували гральний бізнес та що отримали?

Легалізація грального бізнесу, тобто казино, автоматів та букмекерських контор, відбулась влітку 2020 року. Профільним законом визначили тривалість ліцензії (на п’ять років) та їхню вартість, яка залежить від локалізації та типу закладу.

Наступним кроком було формування податкових правил та визначили такі:

• 18% – податок на прибуток;
• 22% – єдиний соціальний внесок;
• 10-18% – податок на валовий ігровий дохід (за виключення виграшів);
• 19,5% – податок на виграш гравця;
• 20% – податок на додану вартість за контрактами для організації діяльності.

В квітні 2022 року змінами до Податкового кодексу гральному бізнесу дозволили на період воєнного стану перебувати на спрощеній системі оподаткування та сплачувати 2% від обороту. У вересні минулого року депутати запропонували повернути гральний бізнес до довоєнного оподаткування. 12 січня закон ухвалили і 6 лютого його підписав президент. Зараз маємо зазначену вищу систему оподаткування.

Щодо ліцензій після повномасштабного вторгнення також відбулись зміни. У березні минулого року Кабмін ухвалив постанову №314, якою автоматично продовжив строки ліцензій грального бізнесу на час воєнного стану, плюс три місяці після його завершення, та відтермінував чергові платежи за ними. Проте представник уряду в Раді Тарас Мельничук повідомив, що 28 лютого Кабмін ці пільгові умови для грального бізнесу скасував.

За минулий рік гральний бізнес сплатив до бюджету ліцензійних зборів на 1,166 млрд грн та податків на 730 млн грн. Такі дані озвучили під час останнього засідання тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки 28 лютого. Подія була знакова, і завдяки ній українці дізнаються більше подробиць про тіньовий бік грального бізнесу. Бо гемблінг, незважаючи на легалізацію, є далеко не тільки легальний, що сплачує податки та ліцензії. І в нелегальному масштаби зловживань вражають.

Найпопулярніші схеми ухиляння: що про них відомо?

ТСК з економічної безпеки депутати утворили в грудні минулого року. Мета: контролювати, оцінити, перевірити та розслідувати причини низької ефективності Бюро економічної безпеки, митниці, податкової, Держфінмониторингу, Нацполіції, СБУ та інших органів, через що бюджет недоотримав надходження.

Саме про схеми нелегального гемблінгу голова ТСК Ярослав Железняк розповів наприкінці грудня. Він сповістив, що отримав анонімку про популярну схему – "міскодинг" із залученням українських банків. Ці дані підтвердили його власні джерела, а також в офіційному листі НБУ у вересні минулого року містилися попередження, а БЕБ у зв’язку із підозрою у міскодингу проводив обшуки в одному з банків. 28 лютого відбулося засідання ТСК саме щодо ухиляння від сплати податків гральним бізнесом. За результатами ця схема стала широко обговорюваною, а також ще більш популярна – метчинг.

Метчинг. Як пояснив член ТСК Олексій Жмеринецький, при метчингу гравці поповнюють рахунки для гри. Гроші в якості переказів зависають у платіжній системі до визначення отримувачів, які при переказах на зазначаються. В цій частині схеми задіяні шість банків та співробітники НБУ, що перебувають у змові та не помічають зависання платежів у системі. Згодом гроші переказують на приватних осіб, які є отримувачами чорної зарплати. В цій частині схеми задіяні мережі супермаркетів та АЗС, співробітники яких і отримують безготівку. Потім готівку мережі віддають тіньовим гральним закладам.

"За оцінками СБУ таким чином відмивається 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту "ігорки" – це валовий дохід організаторів. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми – хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів. Тобто чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку. Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків", - розповів Жмеринецький.

Міскодинг. Ця схема ухиляння передбачає, що платежі, які роблять гравці, йдуть не за тим MCC (Merchant Category Code), тобто не за тим кодом, який передбачений для діяльності казино. Їхній код – 7995, а зазначається, наприклад, 7994 – комп’ютерні ігри. Тут питання до фінансового мониторингу банків. На засіданні ТСК було зазначено, що міскодинг застосовують дев’ять установ.

"До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу "не знав" про існування цих схем. Нацбанк "не помічав", що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто, в нашому випадку злочинці) мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмону", - пояснив Жмеринецький.

Що буде далі?

ТСК ще не завершила роботу. На засіданні БЕБ та СБУ повідомили про 45 кримінальних справ і навіть обмовились про перші результати найближчим часом. Але відчутним результатом має бути саме сплата недоотриманих державою податків.

"Загалом обсяг операцій грального бізнесу у 2022 році оцінюється в 180 млрд. грн, - сповістив за попередніми результатами член ТСК Данило Гетманцев. - Держава отримала від плати за ліцензії та від податків загалом у 2022 році 1,9 млрд грн, або трошки більше одного відсотка. Таким чином, держава тільки за 2022 рік недоотримала щонайменше 25-30 млрд грн податків".

Поки розслідування триває, назви та імена учасників схем не лунають, проте один вражаючий був визначений майже одразу. 28 лютого НБУ наклав штраф на державний Укргазбанк в розмірі 64,6 млн грн за порушення вимог фінансового моніторингу.

Одразу з’явилася і реакція установи. Там сповістили, що асоційовані та афілійовані учасники міжнародних платіжних систем залучали клієнтів з ігорного бізнесу та надавали їм послуги з еквайрингу (розрахунки з використанням платіжних карток). Система контролю за такими учасниками, повідомили в банку, є недосконалою і цим недобросовісні представники грального бізнесу й скористалися.

Участь банків, серед яких є й державний, співробітників Нацбанку в ухилянні від сплати податків недобросовісним ігорним бізнесом – чи не найскандальніша частина розслідування.

Після розголосу щодо схем у грудні, обсяги податкових надходжень від галузі суттєво збільшилися: в січні сплачено податків на 269 млн грн, тоді як за весь минулий рік – 730 млн грн. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначив, що поки це не системний результат, а наслідок уваги з боку суспільства, слідчих та регуляторів. Він може відкотитися назад, коли увага зменшиться.

"Без запровадження системи онлайн-моніторингу азартних ігор ліцензійний бізнес продовжить ухилятися від сплати податків, - попередив Гайдай. - Без жорстких заходів впливу, аж до позбавлень ліцензій, зі сторони банківського регулятора, та без вироків для "енейблерів" інфраструктури ухиляння – неліцензований, нелегальний азартний бізнес буде працювати, забираючи клієнтів у легальної ігорки та штовхаючи її в тінь".

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" в свою чергу застеріг від змішування в один ком двох типів ігорного бізнесу: легального та нелегального.

"Легальний сплачує податки та одні з найдорожчих ліцензій в Європі. Назвемо його "ґрунтовий", який робить матеріальні інвестиції. Наприклад, казино при готелях. В основному це великі міжнародні компанії з репутацією. Цей сегмент був розрахований не так на внутрішній ринок, як на туристичний потік. Під час війни це все або вмерло, або напівживе. Нелегальний бізнес податки не сплачує і його навіть неможна назвати українським, скоріше транснаціональним. Він реєструється десь в офшорах і використовує Україну як інструмент трафіку, чи тут розробляють якісь програмні продукти, або фізично знаходяться тут ті, хто просуває цей продукт світом. Цей бізнес має віртуальний характер, він інвестиції тут не здійснює", - пояснив експерт.

Він вказав на ризик того, що після змішування бізнесів, на тлі гучних розслідувань та великих цифр щодо недоотримання саме через нелегальний бізнес, є ризик перерозподілу легального ринку.

"В умовах війни все менше і менше лишається бізнесів, де генерується фінансовий потік. У той же час можливість фінансового моніторингу дозволяє точки, де ще є рух коштів, виявляти. І є велика спокуса під час війни взяти їх під контроль. Тому гучні розслідування можуть бути і спробою перерозподілу ринку, і намаганням зняти з нього вершки, які ще лишилися ", - зазначив Кущ.

Аналітик вказав, що існуюча система фінансового моніторингу в банках, що верхівкою піраміди сходяться у НБУ та Держфінмоні, можливості податкової та силових структур вже зараз дозволяють відслідковувати все до останньої копійки.

Наша фінансова система при бажанні просвічується як рентгеном, й ніщо не допоможе тіньовому бізнесу приховати транзакції. Можна проводити моніторинг, штрафи за законодавством про фінмон добрячі – сягають сотень мільйонів. Блокуйте рахунки тіньових структур, що використовують схеми для відмивання. Цьому ніхто не заважає і зробити це можна спокійно – весь інструментарій є, - резюмував Кущ. - Якщо ж пошук відбувається голосно, учасники схем можуть їх прикрити та втекти. Сітку краще накривати одним ударом, блокувати масиви грошей, проводити арешти і тоді повідомляти про результати. Бо, нажаль, Україна є чемпіоном з презентацій нерозслідуваних злочинів. Про які згодом ще й забули, бо суспільство вимагає чогось нового".

Раніше "Ми – Україна" оцінював, яких збитків зазнала економіка України за останній рік та які втрати ще буде змушена відчути.