У Національному банку скасували фіксований курс долара 36,56 грн. Тепер офіційний курс визначатимуть в режимі керованої гнучкості. Що це означає – розбирався "Ми – Україна".

Чому в НБУ вирішили скасувати фіксований курс?

24 лютого 2022 р. НБУ ухвалив постанову №18, якою запровадив жорсткі валютні обмеження та зафіксував офіційний курс гривні. Спочатку на рівні 29,25 за долар, а з липня минулого року – 36,56.

Через три місяці після повномасштабного вторгнення в НБУ дозволили банкам визначати курс продажу готівкової валюти та курс карткових розрахунків. Поки на міжбанківському ринку офіційний курс був константою, картковий та готівковий перейшли до гнучкого режиму. Тобто хоч офіційне значення опосередкований вплив мало, але фактично готівковий та картковий курси визначаються ринком – балансом попиту та пропозиції. Так сформувалася множинність обмінних курсів.

Згідно із зобов'язаннями перед кредиторами, зокрема це прописано у меморандумі з МВФ, Нацбанк має перейти до більш гнучкого офіційного валютного курсу та поступово позбутися множинності обмінних курсів. Один зі структурних маяків за кредитною програмою МВФ – підготувати відповідну стратегію. Її у липні презентував Нацбанк. Але не повну версію, а публічну.

І перехід до гнучкого обмінного курсу, і мінімізація множинності обмінних курсів там зазначені як план без чітких строків. Вказано, що НБУ буде запроваджувати гнучкий курс поступово, аби уникнути шоків, ґрунтуючись на оцінці умов.

У травні цього року, обговорюючи скасування фіксованого курсу, голова НБУ Андрій Пишний також наголошував, що до строків не прив'язані, а прив'язані до передумов. А саме до скорочення темпів інфляції та адекватності її розміру ставкам, які пропонують банки. Тобто хотіли, аби інфляція не з'їдала прибутковість депозитів.

2 жовтня у НБУ констатували, що інфляція за підсумками восьми місяців 2023 року сповільнилася з 26,6% до 8,6%, рівень ставок за строковими депозитами у гривні є близьким до 15%. Тобто зараз передумови влаштовують Нацбанк. Там можуть виконати зобов'язання перед кредиторами та фіксований офіційний курс скасували. Але експерти вказують на інші причини цього рішення, які в офіційному повідомлені не навели.

"В бюджет-2023 був закладений середньорічний курс 42,5 грн за долар. Уся макрофінансова допомога, з якої потім виплачуються соціальні видатки, розраховувалася за цим курсом. Фактично ж Міністерство фінансів продає НБУ валюту по 36,6 грн за долар. Тобто в бюджеті менше гривні, ніж було закладено при наявній макрофінансовій допомозі, - пояснює член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, - Чому, виступаючи неодноразово і перед ВР, і перед Кабміном, і перед журналістами міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово говорив про занадто сильний курс? Бо він фізично з макрофінансової допомоги не може витягнути ту гривню, яку закладав у бюджет. Тоді треба більше доларів, оскільки курс низький. Тому рішення НБУ – в інтересах уряду".

Проте відтепер офіційний курс не буде гнучким і не формуватиметься виключно за результатами торгів на міжбанку, як це було до повномасштабного вторгнення. НБУ переходить у "режим керованої гнучкості" при визначенні офіційного курсу. У затвердженій Нацбанком стратегії (публічна її версія) немає такого формулювання. То як цей режим зрозуміти?

Що таке керована гнучкість курсу?

У повідомленні НБУ про впровадження керованої гнучкості обмінного курсу пояснення обтічне: НБУ буде відігравати ключову роль на валютному ринку. Тобто буде виходити на міжбанківський з інтервенціями та гасити пікові значення щодо курсу купівлі-продажу та попиту на валюту. Питання у тому, яке курсове значення та який обсяг попиту на валюту є критичними в розумінні НБУ.

Відповідь варто було б шукати у нормативних актах. НБУ під керовану гнучкість змінив постанову №18. Зокрема там переписали пункт 18. За новою редакцією покривати попит на іноземну валюту НБУ буде зазвичай щоденним продажем валюти, тобто інтервенціями, в сумі, яка відповідає оцінкам НБУ. Але оцінки, отже, обсяг можливих інтервенцій, "не підлягають оприлюдненню".

Відштовхуються, звісно, від можливості проводити інтервенції. Її база – золотовалютні резерви, обсяг яких зараз становить $40 млрд (станом на 1 вересня). Історичним рекордом були обсяги $41,7 млрд (станом на 1 серпня). Але і зараз резерви на одному з найбільших значень за усі часи незалежності.

Продавати та купувати долари на міжбанку НБУ буде в разі надмірної зміни котирувань обмінного курсу. Який рівень там вважатимуть надмірним також "не підлягає оприлюдненню".

Резюмуючи: НБУ буде продавати та викуповувати нормативну кількість валюти, щоб тримати курс у певному коридорі. Ані нормативи, ані курсовий коридор загалу невідомі.

Андрій Пишний запевняє, що параметри своєї присутності на ринку Нацбанк пропрацював у деталях, ґрунтовно. Не оголошують їх, як пояснює заступник голови НБУ Юрій Гелетій, щоб уникнути можливих спекуляцій.

За результатами торгів на міжбанку НБУ і буде обраховувати офіційний курс.

"Офіційний курс буде встановлюватись за підсумками торгів на валютному міжбанку, - констатує голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев, - Офіційний курс зможе коливатись (в одну й іншу сторону), але це не буде плаваючий курс як до війни. Оскільки НБУ буде суттєво обмежувати такі коливання за рахунок інтервенцій та збереження валютних обмежень. НБУ не надає параметрів можливого діапазону коливань, дотримуючись принципу "конструктивної невизначеності". Але на перших етапах коливання будуть мінімальними, поступово розширюючись відповідно до макроекономічних умов. Для цього НБУ продовжить покривати величину структурного дефіциту валюти на міжбанку за рахунок міжнародних резервів. А отже, можливі коливання визначатимуться ситуативними щоденними факторами, які також за необхідності будуть згладжуватись за рахунок інтервенцій".

Куди піде курс?

Виловити очікування НБУ можна дуже орієнтовно за офіційним повідомленням:

"Рівень ставок за строковими депозитами по системі є близьким до 15%, що дає змогу покривати як очікувану інфляцію, так і очікувану зміну обмінного курсу, відповідно до різних опитувань".

15% зміни курсу у якості можливого орієнтиру цікаві тому, що додаючи їх до фіксованого офіційного 36,56 грн за долар, отримуємо середньостроковий курс, за яким вертався бюджет-2023 – 42 грн за долар. Також він близький до курсу 41,4 грн за долар, який Міністерство фінансів закладає у бюджет-2024. Але експерти застерігають від такої прямолінійності.

"42 грн за долар не буде, - вважає Пендзин, - Якщо уважно подивитися на інші роки, жодного разу курс, закладений у бюджеті, не відповідав тому, який сформувався. Окрім 2022 року. Думаю, що курс буде точно до 40 грн. Ну, 38-38,5 грн, можливо. Звісно, Міністерство фінансів зацікавлене у тому, щоб продати валюту дорожче. Але НБУ, окрім курсоутворення, відповідає ще й за інфляцію. Якщо зараз курс стане 39-40 грн, то інфляція замість 10% буде 15-17%. У нас експорт зменшився десь на 15%, а імпорт виріс десь на 30%. Ми стали фантастично імпортозалежними. А ціноутворення на увесь імпорт формується, виходячи з офіційного курсу. Підняття обмінного курсу і так невеличку інфляцію за собою потягне. Якщо зовсім відпустити гривню, і буде курс 40-41, то інфляція буде під 20% річних. На це ніхто не піде, тому НБУ буде жорстко тримати валюту у коридорі. І верхньою межею коридору, скоріше за все, буде 39 грн".

Експерт каже, що останнім часом кожного дня НБУ продає $150 млн. Якщо попит буде падати, а обсяг продажу буде лишатися, курс буде укріплюватися. Але більше очікувань, звісно, щодо можливої девальвації.

"Швидше за все, мета – поступово девальвувати гривню до позначки 38-40 гривень до кінця року, - вважає економіст Данило Монін, - З іншого боку, зараз поганий час для подібної операції з точки зору експорту, який різко обвалився на тлі проблем з портами. Тому думаю, що НБУ контролюватиме ситуацію, маючи як великі міжнародні резерви, так і щомісячну допомогу у вигляді західного фінансування, щоб почуватися впевненіше".

Оскільки у відкритому доступі немає точних параметрів гнучкості, на яку готові в НБУ, неможливо точно передбачити ані перепади офіційного курсу, ані вплив нового офіційного курсоутворення на готівковий курс. Умови для готівкового ринку не чіпають, і на цьому в НБУ акцентують увагу.

"Зверну увагу, що для нас важливим залишається продовження завдання мінімізації між курсом на готівковому ринку і офіційним курсом. Тому, думаю, в цьому аспекті продовжимо звертати увагу на готівковий ринок. І у випадку необхідності будемо застосовувати додатковий інструментарій, додаткові заходи для того, щоб задовольняти попит на готівку з боку громадян", - обіцяє заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

"Думаю, що готівковий курс вгору не піде. Безготівковий піде – він намагатиметься максимально зблизитися із готівковим. Готівковий зараз десь 38 грн, а безготівковий – 36,6 грн. Але немає на сьогодні у населення попиту на готівкову валюту у великих обсягах, бо немає грошей, - резюмує Пендзин, - Так, люди настрашені, знервовані, реагують на будь-які панічні думки. Тому їх треба заспокоїти. Рішення НБУ жодним чином не додало готівки в обігу. Вони ж не вирішили, що надрукують 400 млрд грн. Отже, готівкова гривня в більших обсягах не з'явиться, а от безготівковий курс дійсно підніметься вверх, і більше вдасться Міністерству фінансів заробити при продажі макрофінансової допомоги".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як Україна виконує свою зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, а також про основні параметри, які закладають у бюджет на 2024 рік.