Нацбанк опублікував новий інфляційний звіт із прогнозом на 2023-2025 роки. Інфляцію, ринок праці, наповнення бюджету та зростання економіки оцінював виходячи з того, що в середині 2024 р. відчутно знизяться безпекові ризики. "Ми – Україна" зібрав усе найважливіше з прогнозу та запитав про це думки експертів.

Інфляція: ціни зростатимуть повільніше

На початку цього року мали інфляцію понад 26%. У червні вона сповільнилася до 12,8%. На користь цьогорічного показника грає ефект бази порівняння: порівнюємо споживчі ціни зараз із шаленою інфляцією минулого року. З часом , попереджають в НБУ, ефект відіграватиме все меншу роль і сповільнення інфляції буде не таким відчутним.

Прогноз на цей рік у НБУ поліпшують. Раніше чекали інфляцію за його підсумками на рівні 14,8%, а зараз 10,6%.

В бік покращення зіграли стабільний курс гривні та нижче ніж очікувалося зростання споживчих цін на продовольство та пальне. Загалом їхня пропозиція була достатньою, але не усіх продуктів. У першому півріччі стрімко дорожчали овочі борщового набору (старі запаси вичерпалися раніше, ніж зазвичай), м'ясо (замало внутрішньої пропозиції, слабкий імпорт та підвищення світових цін), яйця (збільшення експорту).

Вгору інфляцію зараз підштовхують:

• підвищені у червні тарифи на електроенергію;
• повернення у липні довоєнних податків на пальне;
• російські теракти, зокрема підрив Каховської ГЕС;
• нерівномірно розподілений споживчий попит. Це коли попит на послуги чи товари зріс, а пропозиція через війну обмежена. Є перекоси і за регіонами: у західних високий попит, зокрема через більшу концентрацію ВПО, у прифронтових пропозиція не задовольняє попит, хоч він і зменшився, через безпекові ризики та складну логістику.

Далі проти уповільнення інфляції гратимуть такі чинники:

• Обмежена пропозиція овочів та фруктів з південних регіонів. Вони входять до групи цін на сирі продовольчі товари. Ціни на них сягнули піку 40-41% в середині минулого року та продовжують зростати, хоча й повільнішими темпами. До кінця року зростуть ще на 13%, але й протягом більшої частини наступного року зростання цих цін буде двозначним – 10-11%;
• Зростання цін на пальне через повернення податків. Це як прямий вплив на гаманець, коли купуєш пальне, так і опосередкований: вартість пального переноситься на ціни інших товарів та послуг. Внесок у загальний річний показник інфляції – 0,7 відсоткових пунктів (в.п.). У наступному році, сподіваються у НБУ, ці ціни стабілізуються, бо поступово здешевшає нафта;
• Зростання тарифів. У НБУ очікували меншого підвищення тарифів на електроенергію, ніж той, який відбувся в червні – 2,64 грн кВт/год. Тарифи – це частина адміністративно регульованих цін, які є складовими загального показника інфляції. Зараз заморожені тарифи на газ та похідні від нього ЖКП (опалення, гаряча вода). Але все одно адміністративно регульовані ціни за підсумками року зростуть на 12,5%. У 2024 р. зростуть до 15%, бо підвищяться акцизи на тютюнові вироби. А у 2025 р. взагалі підвищяться на 19%, бо саме тоді очікують зняття мораторію на комуналку. Сумнівів у тому, що тарифи на ЖКП піднімуть, у НБУ немає.

Прогноз НБУ щодо рівня інфляції на 2024 р. – до 8,5%, на 2025 р. – до 6%. У бік зниження зіграє зменшення світових цін та слабкий внутрішній попит, зокрема тому, що багато споживачів виїхали за кордон. У бік збільшення – вартість сировини, матеріалів та трудових ресурсів. На це вказують опитування підприємств.

"Попередній прогноз інфляції на цей рік був 15%. Я більше схиляюся до цієї оцінки, бо ніхто не знає, що у нас буде із обстрілами критичної інфраструктури, ціновою ситуацією на зернових ринках. Думаю, що загальний обсяг ризиків є настільки великим, що й прогноз на рівні 10% є дуже ризикованим. Такий означає, що восени інфляція в нас має уповільнитися на два відсоткові пункти. Як на мене, занадто оптимістично", - каже експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ нагадує, що кожен новий суперечить попередньому.

"Читаєш такі звіти, як детектив. Всі попередні прогнози НБУ щодо інфляції пішли "у молоко". Постійно давали завищені, - каже він, - Було дивно, бо в НБУ добрі аналітики. Але потім я дійшов висновку, що їм треба було обґрунтувати завищену облікову ставку (зараз становить 22% та її тільки нещодавно знизили з 25%, - авт.), завдяки якій банки отримували над доходи по 200 млн грн на день за депозитними сертифікатами. Тобто думаю, що прогноз щодо інфляції треба було поступово знижувати".

10,6% інфляції у 2023 році, обіцяні НБУ, не єдина оцінка. Це очікуваний результат грудень до грудня. А є ще середній показник за період. Його вже чекають на рівні 14,7%, за підсумками року, тобто грудень до січня.

"У такому випадку це вже об'єктивно. Середньорічна буде на рівні 15%, плюс-мінус два відсотки, а інфляція грудень до грудня – вище 10%, але нижче 15%, - уточнює Кущ, - Щоправда, на відміну від НБУ, я цих показників чекав ще навесні. У нас чітко працює "крива Філліпса", яка демонструє залежність між безробіттям та інфляцією. Високе безробіття – у людей немає грошей на придбання товарів. Відповідно ціни не можуть стрімко зростати. Ще один дезінфляційний фактор – 6 млн біженців, які випали з внутрішнього споживання. Плюс економічна стагнація та базова поведінкова модель населення. Люди намагаються не купувати, а відкладати на чорний день".

Робота та доходи: поки буде складно

За оцінками НБУ, рівень безробіття у першому півріччі знизився незначно та лишається високим. За підсумками минулого року його рівень був 21,1%, а за підсумками цього року очікують 19%. У 2024 р. очікують зниження лише на 2 в.п.

"19% - це значно занижений показник офіційного безробіття, зареєстрованого державою. Але маємо колосальне неофіційне безробіття, коли люди ніде не реєструються. До того ж ще приховане або часткове безробіття. Це коли, наприклад, люди працюють, але отримують лише частину окладу чи працюють тільки два дні на тиждень. За моїми оцінками явне та приховане безробіття разом охоплюють до 50% населення", - зазначає Кущ.

Доходи українців хоч і поліпшуються, але все ще слабкі. Номінальна зарплата, тобто у виданих на руки гривнях, не падала навіть у рік повномасштабної агресії і зросла на 6%. За підсумками цього року очікують її зростання на 19,6%.

Але більше цікавить реальна зарплата, тобто за купівельною спроможністю отриманих на руки грошей. Вона у 2022 р. впала на 11,4% та на 9,5% у першому кварталі цього року.

Зараз вийшли на підвищення, але за підсумками року воно буде незначним: реальна зарплата зросте на 3,9%. У 2024 р. відносно 2023 р. очікують зростання на 5,2% та на 5,4% у 2024 р.

"У нас минулого року на 25% впали доходи, і це низька база порівняння, - пояснює Пендзин, - Реальний ріст доходів – це співвідношення номінального зростання, мінус інфляція. Якщо закладати інфляцію 10%, при зростанні номінальних доходів понад цей показник, невеличкий, але ріст доходів буде. Якщо ж інфляція буде 15% при меншому зростанні номінальної зарплати, отримаємо падіння. Тому чим менша базова цифра щодо інфляції, тим краще вдається демонструвати оптимістичні очікування".

Шалений сплеск запитів на роботу спостерігали у травні-липні минулого року. Із серпня почалося зниження. Рік тому, за даними порталу із пошуку роботи Work.ua, на які посилається НБУ, українці розмістили понад 153 тис. резюме. У той же час роботодавці 18-20 тис. вакансій.

З серпня минулого року кількість вакансій зростає, а резюме зменшується. Хоча останніх досі більше: у червні мали 91,8 тис. запитів від працівників та 51,9 тис. пропозицій від роботодавців.

Найбільш затребувані напрямки, виходячи з вакансій:

• робітничі професії;
• логістика;
• продажі та закупівлі;
• охорона здоров'я та освіта;
• роздрібна торгівля та сфера послуг.

Останні два пункти, зазначають в звіті, може бути наслідком високої міграції жінок, які в основному працювали у цих сферах. Саме міграція за кордон – один із двох найвпливовіших на ринку праці факторів (другий – воєнні потреби).

Станом на другий квартал цього року загальна кількість українських мігрантів за кордоном – 6,3 млн, а з них:

• 4,7 млн – у Європі (тимчасовий захист);
• 1,3 млн – рф та білорусь;
• 0,3 млн – інші країни.

Підрив Каховської ГЕС: наслідки

Окрім того, що підрив Каховської ГЕС – один із найбільших актів терору за новітню історію та величезна трагедія, це ще й вплив на економіку. Як довгостроковий, який досі важко оцінити, так і короткостроковий.

Станом на зараз, посилаючись на оцінки Київської школи економіки та Мінекономіки, прямі збитки визначають на рівні $2 млрд. Далі все залежать від обраного сценарію відбудови ГЕС та водосховища. Поки озвучили, що близько $1 млрд коштуватиме нова ГЕС та $0,5 млрд мостові переходи. Це без урахування тимчасових споруд на період будівництва. Потреба у інвестиціях для іригації – $1-1,5 млрд, збитки для системи меліорації – понад $4 млрд.

Наслідки підриву ГЕС за підсумками 2023 р року:

• ВВП. Теракт зробить від'ємний внесок до нього на рівні 0,2 в.п.
• Ціни. Додає 0,3 в.п. до споживчої інфляції;
• Торгівля товарами. На $0,4 млрд збільшиться її дефіцит;
• Врожай. Мінус 5% від очікуваного у цьому році.

"Коли ми рахували наслідки підриву у цьому році, то отримали мінус 0,5 в.п. до ВВП, - каже Пендзин, - Доля Херсонщини в регіональному ВВП була лише 1,6%. Набагато серйозніша ситуація із Кривим Рогом. Зараз "АрселорМіталл" різко зменшив загальний обсяг виробництва сталі через брак технологічної води. Є проблеми із металургійним комплексом взагалі, бо підприємствам немає куди вивозити свою продукцію. Підрив Каховської ГЕС по ВВП країни не сильно вдарив. Але коли закінчиться війна наслідки будуть дуже серйозно стримувати розвиток регіону. $2 млрд та п'ять років на відновлення Каховської ГЕС, і то за стовідсоткової безпеки"

Олексій Кущ вважає, що оцінювати наслідки підриву Каховської ГЕС у відсоткових пунктах до ВВП взагалі не варто було. Бо це викривляє тлумачення трагедії, екоциду та катастрофи.

"Це створює ілюзію того, що цю втрату можна відіграти шляхом списання 0,2 в.п. ВВП. Але за своїми фінансовими та екологічними наслідками ця катастрофа співставна із Чорнобильською, - каже аналітик, - Це опустелювання величезних територій, підйом солоної води, засолення ґрунту, рознесення вітром хімічних мікроелементів, які вдихатимуть люди. Тобто це й колосальна кількість хвороб, відхилень у розвитку. Це втрата доступу до питної води 1 млн осіб,поливного землеробства та колосальні втрати промисловості, а там величезні підприємства, які споживають багато води. Вони не зможуть працювати, а це безробіття та ще глибші екологічні проблеми. Це втрата навігації Дніпром. Тобто безліч проблем, які порівнянням із ВВП неможна оцінювати".

Економіка та фінанси: залежимо від допомоги

Бюджет. Дефіцит зараз становить 24% ВВП – 369 млрд грн (якщо не враховувати міжнародні гранти у державних доходах), а за підсумками року очікують на рівні 26% ВВП. Далі сподіваються зменшувати за рахунок зростання доходів до 20% ВВП у 2024 році та 12% у 2025 році.

Фінансують бюджетний дефіцит переважно коштом міжнародних партнерів. Зараз гранти покривають 136 млрд грн дефіциту. Власних доходів зараз вистачає тільки на 65% видатків. Найбільша видаткова стаття, звісно, безпека та оборона. За підсумками другого кварталу цього року вона складає 42% від усіх бюджетних видатків.

Резерви. Завдяки міжнародній допомозі зараз також маємо рекордні резерви – $39 млрд. До кінця 2025 р. НБУ хоче наростити їх до $44,1 млрд.

Міжнародна допомога. Її обсяг з початку року – $23,6 млрд. Далі буде знижуватися, але лишатиметься значним:

• 2022 р. - $32,2 млрд;
• 2023 р. - $42,3 млрд;
• 2024 р. - $37,1 млрд;
• 2025 р. - $25,1 млрд.

Обсяг грантів, тобто безповоротних та безвідсоткових коштів, у цих сумах скорочується. Але як далі розподілятиметься міжнародна фінансова допомога за типами в НБУ поки не вказують.

"Чим далі, тим менше у допомозі буде грантів, - пояснює Олексій Кущ,- До кінця війни вони вийдуть на мінімальний рівень. Але поки триває війна, ми можемо розраховувати на $30 млрд щорічної допомоги всіх видів, плюс-мінус кілька мільярдів. Партнери просто порахували, скільки коштує утримання соціалки в Україні".

ВВП. За підсумками 2022 р. отримали падіння на 29,1%. Цьогоріч в НБУ прогнозують зростання на 2,9%, на 3,2% у 2024 році та на 6,8% у 2025 р.

Олексій Кущ вважає, що зростання ВВП на 2,9% цьогоріч – об'єктивна оцінка.

"Зрозуміло, що ніякого ривка не буде, - каже він, - Але падіння у 2022 р. було настільки глибоким, а база порівняння низькою, що, скоріше за все, вдасться відштовхнутися та піти у плюс".

"Якщо згадувати динаміку прогнозів ВВП України на 2023 рік, то Міжнародний валютний фонд спочатку давав 2,5% зростання. Потім були блекаути, і МВФ змінив її по суті до стагнації – зростання 0,5%. І це незважаючи на дуже низьку базу порівняння – падіння на третину у 2022 році. Зараз прогнозуємо ріст 2,9%, але якщо будуть блекаути, то інфляція буде більшою, а зростання ВВП меншим. Проте у прогнозі НБУ згадки про ризик блекаутів немає", - зазначає Олег Пендзин.

Економіст каже, що 2,9% зростання – максимально можливий оптимізм, який у НБУ проявили, тому що треба продемонструвати перспективи для міжнародних партнерів.

Війна – це найважливіше

"Суттєве зниження безпекових ризиків із другої половини 2024 року" - саме із такою ремаркою Нацбанк оцінює перспективи економіки та фінансів.

"Коли говорять про кардинальне зменшення ризиків, це означає, що планують: війна закінчиться влітку 2024 р., - пояснює Олег Пендзин, - Може НБУ знає щось. Є декілька моментів, які треба враховувати. В листопаді 2024 року вибори президента США, і до них Держдеп намагатиметься війну переможно закінчити, щоб поставити це собі в якості великого досягнення. Тут важко щось сказати, але я не бачу механізму досягнення миру. Наше суспільство на територіальні поступки не піде. Просто не давати зброю і примусити Україну – це велика хвиля негативу у світі. Буде в Саудівській Аравії мирний саміт – дуже цікава річ. Але досі є нерозуміння, і припущення щодо завершення війни у 2024 році є надто оптимістичним. А всі прогнози НБУ після 2023 року побудовані саме на цьому припущенні".

Олексій Кущ нагадує, що минулого року у прогнозах в НБУ відштовхувалися від суттєвого зниження безпекових ризиків влітку 2023 року. Тепер сподівання пов'язують із наступним літом.

"Проте звинувачувати Нацбанк неможна, - вважає він, - Бо насправді ніхто не знає відповіді на питання, коли закінчиться війна. Просто не розумію, навіщо вони це відзначають. Мабуть це намагання вказати, що це просто буде не цього року".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як підготуватися до можливих блекаутів восени та взимку: які прилади та речі мати під рукою.