Європейський Союз та український уряд узгодили меморандум про макрофінансову допомогу в розмірі 18 млрд євро. В Україну вже надійшов і перший транш – 3 млрд. На яких умовах Україні надають гроші та на що саме їх спрямують?
Не грант, а позика
Текст меморандуму та угоди поки що є тільки англійською мовою. Знайти документи можна на сайті Єврокомісії, яка представляє ЄС в цій домовленості.
Виходячи з них, справу маємо саме з позикою. Отже, 18 млрд євро Україні не дарують, а надають в борг. Щоправда, на пільгових фінансових умовах. Повертати гроші треба буде з 2033 р. протягом 35 років. Проте, це максимальні терміни, можна й швидше, якщо буде можливість.
"Це нова стратегія взаємовідносин Заходу з Україною. Своєрідний геополітичний маркетинг, який став фішкою Володимира Зеленського в частині залучення ресурсів у 2022 році, був для нас більш вигідним. В основному ми получали гранти, які не треба було повертати, - каже аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. - Медійна та інформаційна політика була правильною, але рано чи пізно бонусне фінансування завершується. Геополітичний маркетинг трансформується у більш жорсткі для нас умови. Гроші нам просто так вже не даватимуть. Не буде безліміту, коли нам треба називати лише суму без цільового призначення".
Кошти надають під відсоток, але, по-перше, низький, по-друге, покриття саме відсотків субсидіюють в Євросоюзі. Витрати на них покриють держави-члени Союзу в бюджет ЄС, а також вони та треті країни зможуть надавати Україні гранти на покриття.
Отже, 18 млрд доведеться повертати. А якщо не вийде?
"Щоб забезпечити кошти для позик, Комісія пропонує запозичувати на ринках капіталу за допомогою диверсифікованої стратегії фінансування", - ще восени пояснили у Єврокомісії.
Отже основний ресурс фінансування – облігації. В тому ж випадку, якщо ЄС від України виплати не отримає, то "Комісія спочатку використає свій пул ліквідності, як перший ресурс для забезпечення виплат інвесторам облігацій ЄС".
Олексій Кущ констатує, що повернення Україною позики – це внесок у карму нашого зовнішнього боргу, який вже підбирається до 100% ВВП. Отже, нам треба прагнути того, щоб джерела фінансування були комбінованими.
"Там, де гроші йдуть виключно на виплату пенсій і стипендій, варто говорити про гранти. Де гроші йдуть на інфраструктурні проекти – про пільгові безвідсоткові позики на довгий термін. Щоб з цих 18 млрд євро, умовно, 10 були у вигляді грантів, а 8 млрд – кредит", - пояснює аналітик.
"Три мільярди зараз дали, а потім буде ще раз на квартал по чотири мільярди із "хвостиком". Кредит на 35 років, безвідсотковий. Перші десять років нічого погашати не треба по тілу кредиту. І найголовніше. Коли тільки поставало питання про 18 млрд, німці пропонували надати їх у вигляді гранту. Тоді ЄС на це не пішов, але є велика вірогідність, що за десять років нам цей кредит просто спишуть. Отже умови надзвичайно вигідні", - у свою чергу вказує Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Термін дії угоди з ЄС – з січня по грудень 2023 року з можливою пролонгацією до березня 2024 року. Але це суто фінансовий базис. Окрім нього є ще й політичний.
На яких умовах нададуть допомогу?
Терміни, розмір, проценти прописані саме в угоді, а ось основні вимоги – у меморандумі. Їх поділили на чотири блоки.
Макрофінансова стабільність. Зокрема, у першому-другому кварталі цього року треба буде узгодити дорожню карту скасування надзвичайних заходів у податковій сфері, які запровадили від початку війни. Сприяти стабільності банківської системи щодо держбанків – у першому кварталі, щодо комерційних – у третьому. Верифікувати сферу страхування та привести у відповідність до європейського законодавства процедури банкрутства як корпоративного, так і індивідуального у третьому кварталі.
Структурні реформи та належне урядування. Серед іншого, передбачають вдосконалення процедури відбору у наглядові ради найбільших держпідприємств до кінця року.
Верховенство права. Це найбільший блок. В ньому вимагають обрання та призначення голови НАБУ до кінця першого півріччя, зміцнення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до кінця року та реанімації Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів у третьому кварталі.
Енергетика. Треба обрати наглядову раду «Нафтогазу» та провести сертифікацію оператора газових сховищ до кінця березня, розпочати реструктуризацію Оператора ГТС до кінця першого півріччя.
Це не вичерпний перелік вимог, але, на відміну від меморандумів з МВФ, немає прямих зобов’язань щодо громадян. Таких як перегляд тарифі, субсидій.
"Європейці, так само, як і МВФ, нав’язуватимуть все більш жорсткі умови, - попереджає О. Кущ. - У МВФ вони будуть більш економічними, наприклад, щодо тарифів для населення, приватизації великих держпідприємств, сировинних ресурсів. ЄС висуватиме більш політичні вимоги щодо боротьби з корупцією, інституціонального розвитку, реформ".
Аналітик зазначає, що в цьому році обсяги та умови фінансування набагато більше залежатимуть від вміння уряду, ніж у минулому. Треба буде вести діалог, не підписуватися під вимогами, які можуть викликати соціальний вибух після війни. Отже, суб’єктність уряду надважлива, саме він буде відстоювати перед кредиторами кожен пункт вимог і пояснювати, що Україна може і не може зробити.
У меморандумі, окрім умов, є ще й терміни. Хоча багато роботи скоріше над планами і дорожніми картами, є й досить конкретні. Як от призначення голови НАБУ чи наглядової раду "Нафтогазу". А якщо не виконаємо, то й грошей не дадуть?
"Зрозуміло, що європейці нам допомагатимуть. Нам треба перемогти, а для цього потрібне повне та безперебійне фінансування. І якщо наші чиновники не зможуть призначити директора НАБУ, то питання точно не до європейців, а до нас, - зазначає Кущ. - Нам треба звикати. І в Америці буде "трампізація" політики щодо нас: Палата представників за республіканцями, в Сенаті у демократів хитка більшість. У США вже лунають слова, що треба закрити для нас безлімітну кратку. Америка і Європа – наші найбільші донори, під час війни фінансова допомога вимірюється в абсолютних числах, а не у відносних до ВВП. Щоб отримувати ці гроші, треба вміти підтримувати діалог. У 2022 році нас не чіпали: війна, мобілізація, колосальний потік біженців. У 2023 році війна триває, але на Заході вважають, що ситуація із біженцями стабілізувалася, мобілізація проведена, технічне забезпечення армії за рахунок Заходу триває, лінія фронту відносно сформувалася. Отже, чиновникам треба приділити час і внутрішнім реформам".
"Умови у меморандумі повністю відповідають вимогам Євросоюзу щодо євроінтеграційного руху України, - вказує Олег Пендзин. – Треба негайно закінчити реформу судової системи, швидко призначити керівника НАБУ, мають бути критерії оцінки САП. Те, що там вимагається по реформах, не вперше, а головне, що по цих вимогах Україну будуть оцінювати щодо перспектив інтеграції у ЄС. Нічого нового. Причому перший транш вже дали, і він взагалі надається без умов".
На що витратимо?
Кошти йтимуть в бюджет і спрямування, як зазначили в Єврокомісії: виплата зарплат, пенсій, підтримка роботи лікарень, шкіл, надання житла переселенцям.
"Гроші підуть виключно на соціальні статті, - каже О. Кущ. – Своїми податками, які збираємо із просівшої на 30% економіки, ми фінансуємо армію. Західні союзники на війну і армію гроші відмовляються давати. На пенсії, стипендії, зарплати бюджетникам, субсидії грошей у нас вже нема. Наших пенсіонерів, студентів, отримувачів субсидій, інфраструктуру утримують Євросоюз та США. Цього достатньо без урахування інфляції. В умовах війни затримок соціальних виплат немає. А ось коли буде індексація в березні – подивимось. Якщо вона буде на рівні інфляційних втрат 2022 року, тоді грошей вистачає на все. Якщо індексація буде урізана, тоді й цих грошей не вистачає".
Олег Пендзин вважає, що 18 млрд євро повністю нададуть до кінця року, а для того, щоб вижити, Україні до кінця року потрібні 36 млрд дол.
"1-1,2 млрд на місяць через механізм грантів Світового банку ми будемо отримувати від американців. 1-1,2 млрд – це приблизно половина того, що нам потрібно. Плюс те, що нам дає Євросоюз. Плюс наприкінці року нам пообіцяли 10 млрд за програмою МВФ. Я так розумію, що коли ми увійдемо в цю програму і отримаємо перший транш, європейці можут розтягнути 18 млрд і на 2024 рік. Якщо ми програму з МВФ не отримаємо з якихось причин, гадаю, європейці дадуть всю суму вже до кінця року. Вони бачать, що у нас робиться із дефіцитом бюджету. Я переконаний, що вони будуть виводити фінансування із потреби бюджету закрити дефіцит".
