В середині вересня, як цього й вимагає законодавство, Кабінет міністрів передав до Верховної Ради проєкт бюджету на 2024 рік. Хоча випадки бували різні, на розгляд законопроєкту про скарбницю виділяють два місяці. Отже, в середині листопада можна сподіватися на ухвалення. "Ми – Україна" зібрав найголовніше з бюджету-2024.

Державні доходи: майже всюди зростання

Наступного року до скарбниці планують зібрати 1,7 трлн грн доходів, і 1,5 трлн з них – податкові. У 2023 р. закладені на рівні 1,3 трлн грн, з яких податкові – 1,19 трлн грн.

"Бюджетом не змінюються податки, - роз'яснює перший заступник голови фінансового комітету ВР, народний депутат Ярослав Железняк, - Ніколи. Бюджет – це про те, скільки витрачати, Бюджетний кодекс – як розподіляються гроші, а податки та збори – це Податковий кодекс. А його під бюджет ніхто не змінює.

Це роз'яснення стосується насамперед збільшення зборів за рахунок акцизів. З виробленої в Україні підакцизки у 2024 р. хочуть зібрати на 34,4 млрд грн більше, ніж цього року, з імпортної – на 16,5 млрд грн більше. Найсуттєвіше доходи зростуть за групами "пальне" (нагадаємо, що до 1 липня 2023 р. діяли пільгові умови, але тепер повернулися довоєнні ставки, зокрема й акцизу) та "тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах".

"У нас в Податковому кодексі закладена індексація акцизів, - нагадує Железняк, - І кожен рік це була дуже лобістська та корупційна історія. Особливо в табачці. Тому ще у минулому скликанні просто прописали таблицю як кожен рік ставки акцизу збільшуються і наближаються до норм ЄС".

Загалом податкові надходження у наступному році очікуються на 342 млрд грн більші, ніж у цьому. За окремими напрямками зміни у бік збільшення також суттєві:

• Податок на доходи фізосіб: 313 млрд грн проти 180 млрд грн у 2023 р.;
• Податок на прибуток підприємств: 173,5 млрд грн проти 110,7 млрд у цьому році;
• Рента: 54,875 млрд грн проти 97,158 млрд грн;
• ПДВ внутрішній: 297,8 млрд грн проти 227,7 млрд грн;
• ПДВ імпортний: 445,5 млрд грн проти 394,9 млрд грн;
• Ввізне мито: 44,4 млрд проти 35,2 млрд грн.

У збільшеннях надходжень від податків відображаються очікувана інфляція, зростання ВВП та зарплат. Проте зростає не геть усе. Серед суттєво відмінних від бюджету-2023 доходів звертають на себе увагу кошти, які перераховує Нацбанк. Якщо у цьому році це 71 млрд грн, то на наступний рік закладають у чотири рази менше – 17,7 млрд грн. Тут, вочевидь, зменшення прибутку очікується через значні виплати банкам за депозитними сертифікатами.

Державні видатки: податки підуть на безпеку та оборону

З 3,3 трлн грн видатків держбюджету понад 1,5 трлн піде на сектор безпеки та оборони. З них:

• Міноборони – 1,155 трлн грн (у 2023 р. – 1,131 трлн). Більшість, 881,8 млрд, піде на потреби ЗСУ (у 2023 р. – 859 млрд). Ще 257,7 млрд грн – на розвиток, закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння та військової техніки;
• МВС – 309,7 млрд грн (294 млрд у 2023 р.). Зокрема на Нацгвардію спрямують 102 млрд грн (94 млрд у 2023 р.), на Нацполіцію 89,5 млрд грн (у 2023 р. – 85,6 млрд грн), на ДСНС 41,4 млрд грн (у 2023 – 42,6 млрд грн).

Як і у минулому році, можна констатувати, що усі сплачені податки в країні йдуть саме на безпеку і оборону. Також кошторис вже передбачає ще не ухвалені зміни у законодавстві, які стосуються перерозподілу військового ПДФО. Тобто податку на доходи фізосіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовцям, поліцейським.

За бюджетним законодавством надходження від ПДФО йдуть до місцевих бюджетів. Але Кабмін вже подав законопроєкти 10037 та 10038, та прописав у проекті бюджету, що військовий ПДФО замість місцевих бюджетів піде до державного. За урядовими планами вже із жовтня 2023 р. і до кінця 2024 р.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль каже, що за час повномасштабного вторгнення доходи місцевих бюджетів за рахунок військового ПДФО збільшилися у вісім разів: у 2021 р. було 12 млрд грн, а у 2023 р. очікується 96 млрд.

"Наші Сили безпеки й оборони потребують більше ресурсу. Урядовий законопроєкт дозволить залучити 25,8 млрд грн цього року і 93,7 млрд грн наступного на додаткові закупівлі дронів та на збільшення виробництва власного озброєння", - пояснює Шмигаль.

За законопроектами половина військового ПДФО піде адміністрації Держслужби спецзв'язку та захисту інформації (розпорядник коштів на дрони) та ще половина Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості (цільові програми реформування та розвитку ОПК, розробки, освоєння та впровадження нових технологій, нарощування виробничих потужностей). Прем'єр обіцяє, що ображеними місцеві бюджети не будуть. У них є 200 млрд грн накопичень на рахунках, а тим громадам, кому об'єктивно не вистачатиме, нададуть дотації.

Попри очікування деяких українських та міжнародних політиків, вибори на наступний рік головним фінансовим документом країни не передбачені. У прикінцевих та перехідних положення окремо прописують, що пропозиція бюджетних змін з видатками на вибори уряд та Центральна виборча комісія мають подати після припинення чи скасування воєнного стану.

Соціалка: стандарти зростуть

Як і очікувалося, у бюджеті-2024 зростають соціальні стандарти. З 1 січня 2024 р. мінімальну зарплату хочуть підвищити з 6700 грн до 7100 грн, а протягом року ще раз, до 8000 грн. Але якщо раніше планували вдруге це зробити в липні, то у проекті бюджету прописали, що з 1 квітня.

З 1 січня на 13% підвищать прожиткові мінімуми, і протягом наступного року вже їх переглядати не планують:

• для дітей до шести років: 2563 грн замість 2272 грн;
• для дітей від 6 до 18 років: 3196 грн замість 2833 грн;
• для працездатних осіб: 3028 грн замість 2684 грн;
• для осіб, які втратили працездатність: 2361 грн замість 2093 грн.

Такі цифри Міністерство фінансів зазначало й у листі розпорядникам бюджетних коштів, і "Ми – Україна" робив розрахунки, якими після зміни мінімалки та прожитмінімумів будуть податки та ліміти по доходам ФОПів, соцвиплати, мінімальні та максимальні пенсії та інші гарантовані виплати.

Проте у проєкті є важливе уточнення. Разом із підвищенням прожитмінімумів, з 1 січня мають переглядати пенсії, надбавки, підвищення до них. Але не у наступному році. Бо уряд хоче застосувати прив'язку для прожитмінімуму з 1 березня, разом із індексацією пенсій. Тобто пенсіонерам доведеться зачекати два місяці.

До того ж із закону про бюджет-2023 до нового майже повністю переносять іншу важливу соціальну норму військового часу. Згідно із нею, за Кабміном право вирішувати дату індексації пенсії, відсоток, на який виплата зросте, перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів. Уряд також вирішує, як саме індексувати і чи робити це взагалі щодо:

• мінімальних пенсій осіб з інвалідністю з числа рекрутерів, солдатів, старшин і матросів;
• страхових виплат постраждалим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• мінімальних пенсій по інвалідності чорнобильців.

Згідно із поясненнями Мінсоцполітики наступного року держава планує витратити:

• на підтримку малозабезпечених сімей – 20,2 млрд грн (+4,6 млрд до видатків у 2023 р.);
• на житлові субсидії – 49,9 млрд грн (+12 млрд до видатків у 2023 р.);
• на соцзахист осіб з інвалідністю – 6,1 млрд грн (+2,4 млрд грн до видатків у 2023 р.).

Великі цифри бюджету-2024

ВВП. Заплановано зростання у 2024 р. на 5%. У 2022 році мали падіння на 29%. У бюджет на 2023 р. закладали зростання на 3,2%, а очікують за підсумками року 2,8%.

Курс. Кошторис на наступний рік верстали з урахуванням курсу 41,4 грн, а минулоріч відштовхувалися від 42 грн за дол. Офіційний та зафіксований Нацбанком – 36,56 грн.

Індекс споживчих цін. В середньому до попереднього року у 2024 р. очікують 13,8%, а грудень до грудня – 10,8%. У 2023 р. закладали 28%, а очікують, що грудень 2023 р. до грудня 2022 р. буде 14,7%.

Безробіття. У 2024 р. обіцяють скорочення до 13,4% з очікуваних за підсумками цього року майже 19%.

Середня зарплата. У 2024 р. прогнозують на рівні 21,8 тис. грн. У бюджет на 2023 р. закладали та очікують за його підсумками трохи більше 18 тис. грн.

Дефіцит. У наступному році складе 20,4% ВВП – 1,6 трлн грн. Це різниця між бюджетними видатками (3,3 трлн грн) та доходами (1,7 трлн грн).

"Уряд профінансує дефіцит бюджету через розміщення ОВДП (на 421,6 млрд грн) та зовнішні запозичення (1,77 трлн грн). Всього в 2024 році Україна потребуватиме майже $43 млрд зовнішнього фінансування (гранти та кредити)", - каже очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

Думка щодо ризиків бюджету-2024

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:

- Про яку збалансованість бюджету можна говорити, якщо 45% – запозичення, а більше 20% ВВП – дефіцит. Чи є гарантія, що необхідні гроші прийдуть? З того інсайду, що в мене є, Євросоюз у 2023 р. дає нам 18 млрд євро. На 2024 р. поки є підтвердження 9 млрд євро. Очікуваних $41-42 млрд, які нам потрібні на 2024 р., поки немає.

Американці цього року нам дали $9,5 млрд, а ще $3,3 активно дискутуються. На наступний рік були розмови про $12 млрд. Але ми ж знаємо, що у листопаді 2024 р. президентські вибори у США. Десь з червня-липня наступного року акценти, які хвилюватимуть адміністрацію Байдена, будуть не у тому напрямку, якого хотілося б Україні. До того ж питання не тільки макрофінансової, а й воєнно-технічної допомоги буде сильно залежати від перебігу передвиборчої кампанії.

Формально ми маємо угоду з Міжнародним валютним фондом. Але МВФ поки що давав нам рівно стільки, скільки було потрібно на обслуговування раніше взятих боргів. Чекати від Фонду якихось див не варто.

Тому питання: понад $40 млрд звідки сформуються? Фізично вони поки не складаються. Інформацію ми отримуємо не прямим методом. Але президент виходить і каже, що в разі потреби переведення економіки на військові рейки, він говоритиме про це із суспільством. Буде це тоді, коли наші партнери почнуть давати менше макрофінансової допомоги. Що означає переводити економіку на військові рейки та чому це обов'язково треба буде погоджувати із суспільством? Я переведу на зрозумілу мову.

В структурі ВВП України 65% – це послуги. З них 32% – оптова торгівля та 18% – роздрібна. Як торгівлю перевести на військові рейки, чи побутові послуги? Насправді, переведення економіки на військові рейки – це не те, що ми бачили у фільмах про Другу світову, коли вводили карткову систему та були трудові армії, що копають траншеї.

Переведення економіки на військові рейки – це централізація, замість децентралізації, бюджетних надходжень. Ми вже бачимо, як військовий ПДФО забирають від регіонів до центрального бюджету. Компенсуватимуть це так званими реверсними дотаціями та дотаціями вирівнювання. Але це точно не перекриє те, що заберуть. Це перший крок.

Другий крок, що, скоріше за все й мав на увазі президент – це замороження соціальних виплат. В бюджеті-2024 маємо підняття мінімалки двічі, індексацію пенсій, збільшення прожитмінімуму. Зараз 9 млн працюючих, з яких 3 млн – бюджетники. 10,62 млн – пенсіонери. На одного пенсіонера менше одного працюючого. Держбюджет передає до Пенсійного фонду 350 млрд грн в якості співфінансування видатків, 50 млрд виділено на субсидії. Зросте мінімалка, тому треба підвищувати зарплати освітянам, медикам. Без макрофінансової допомоги фінансувати це немає звідки.

Замороження соцвиплат, скоріше за все, і буде тим кроком у воєнну економіку, про який говоритиме президент в разі скорочення макрофінансової допомоги. Хтось думає, що буде нарощуватися виробництво зброї, але це й так робиться.

Є спосіб, що використовувався у 2022 р., яким на першому етапі уряд та НБУ будуть обходити нестачу допомоги – друкування грошей. У 2022 р. надрукували 400 млрд грн, через що просів курс до 40 грн, інфляція була 26%. Якщо уряду та НБУ знову доведеться повернутися до емісії грошей, це спровокує і падіння курсу, і зростання інфляції. Оце все робить перспективи бюджету невизначеними.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" з'ясовував у експертів, чому в бюджет на наступний рік уряд закладає курс 41,4 грн за долар.