На Харківщині місцеві потерпають від мін на дорогах, в городах і полях. Є села, як Волохів Яр, що буквально усипані підступними маленькими протипіхотними мінами – "пелюстками". Але люди попри все продовжують там жити, саджають городи і навіть вигадали такі собі “міноходи”, щоб вберегти ноги від ворожої вибухівки.

Про це розповіла кореспондентка телеканалу "Ми-Україна" Ірина Антонюк.

"Пелюстки" чи не у кожному дворі

Волохів Яр – село на Харківщині неподалік Балаклії. Місцеві жителі пережили окупацію, вже півроку як українські воїни їх звільнили, та російські міни і досі спокійно жити тут нікому не дають. Ольга Руссу розповідає, коли загарбники відходили, то чи не все село засипали «пелюстками». Вони маленькі, пластикові та зовсім непомітні в траві, на одну з таких пані Ольга дивом не наступила, а її діти знаходили ці міни просто у них в дворі:

"Мене і зараз трусе. Тому що я плакала йшла всю дорогу додому. Дуже переживала. А Саша мій маленький у бабусі за погребом прийшов і каже: "Тато, дивись, я міну найшов". Ми ледь не повмирали".

Місцеві самі прибирають городи від мін

Сусід Ольги - Іван Кіктьов вирішив город прибрати від мін сам. Дочекався поки дружина піде з хати, щоб не сварила і став до роботи. Розказує, що взяв довгу палку, прив’язав на кінець молоток.

"Прив’язав тут молоток на кінці, і ударив по цій міні. А вона зірвалася, а молот одлетів, я його через п’ять діб знайшов. В заборі пробита дірка і там поміж баранами в загоні цей молоток. Я прославився на пів села", - розповів чоловік.

Більшість ділянок у селі поросли бур’яном, люди не ризикують виходити на них.

Чотири людини отримали поранення

Ситуація в селі така, що ходити стежинам та городам потрібно буквально крок-в-крок, за людиною, яка вже тут бувала багато разів. І відступати не можна взагалі. Але й протоптана стежинка не врятувала брата Віктора Самохіна: "Може сто раз ходили. Тільки нога в ногу, не відступаючи в сторону. А він відступив буквально на 10 сантиметрів і вибух. Їх йшло троє чоловіків, він перший і от це зірвався".

Михайло в лікарні вже другий місяць. Чекає на чергову операцію. Медики намагаються врятувати йому ступню. Та великий палець все ж довелося ампутувати.

"Рухається у мене стопа і пальці трохи. Один трохи гірше, але рухається. Його крутити почало", - сказав чоловік.

Пан Михайло каже, що оступився тоді на стежині через свіжий сніг: «Ходили по ній постійно: і в окупації, і після. Все було нормально. Але в ту ніч випав сніг, а рано в ранці я пішов за сіном».

Загалом тільки у Волоховому Яру на мінах вже підірвалися четверо.

Саморобні "міноходи"

Брат Михайла тепер боїться тих "пелюсток" ще більше, ніж раніше. Змайстрував собі дерев’яний каток на довгій ручці, щоб обстежувати город і власноруч зварив металеві капці, які надягає поверх чобіт:

"Там де немає стежок перевірених от так і ходжу. Тому що малина, вулики, а так підійти до них страшно, бо все поросло. Чи є там "пелюстки" ніхто ж не знає".

Фото цих саморобних "міноходів" журналісти показали головному саперу області Ігорю Овчаруку і попросили оцінити – чи врятують такі капці від "пелюсток".

"Ну, захист будуть давати, забезпечувати звичайно. Але розраховувати на повну безпеку, ну звичайно не можна", - заявив експерт.

За його словами, уламки летять навсібіч. Якщо натрапити на будь-яку іншу міну - не “пелюстку” - жодні саморобні капці не врятують.

Він пояснив, що майже вся деокупована територія області усіяна різноманітними російськими снарядами. Щодня на Харківщині знешкоджують до півтисячі боєприпасів. Та заявок від жителів з кожним днем тільки більшає.

В пріоритеті саперів наразі  - розмінування критичної інфраструктури. Мають перевірити пішки 10 000 кілометрів ліній електропередач.

"Зараз усі сапери працюють, працюють не покладаючи рук на критичній інфраструктурі. На жаль, до людей вони достатися так швидко не можуть. А люди в безвиході хотять садити часничок, цибульку, вийти на городину і ризикують своїм життям", - поінформував Овчарук.

Та все ж більшість жителів Волохового Яру таки дослухаються і чекають саперів. Ольга Руссу каже, що тимчасово можна прожити і без домашньої городини:

"Хай воно краще стоїть. Я буду краще з руками і ногами ростить дітей, чім в інвалідному кріслі. Не так уже воно і важно".

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, окупанти готують “евакуацію” з Енергодару, в першу чергу вивозитимуть працівників ЗАЕС.