Країни-власники ядерної зброї взялись за модернізацію своїх арсеналів та приведення їх у бойову готовність. Двоє з них - США та росія - разом володіють майже 90% всієї ядерної зброї світу. Про це йдеться у свіжому звіті Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).

Аналітики попередили про стрибок кількості діючих ядерних боєприпасів.

"Ми перебуваємо в одному з найнебезпечніших періодів в історії людства", — сказав директор Sipri Ден Сміт. Він закликав відновити ядерну дипломатію та посилити міжнародний контроль над ядерною зброєю.

Станом на січень 2023 року, за даними SIPRI, дев'ять ядерних держав світу - США, росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль - загалом мали близько 12 512 одиниць ядерної зброї. З цієї кількості 9576 одиниць перебували на складах потенційного застосування, що на 86 одиниць більше, ніж було у січні 2022 року.

У стані підвищеної боєготовності на початок року перебувало орієнтовно 2000 боєголовок, переважно російських. Арсенали обох країн упродовж року практично не зазнали змін, однак, як наголошують експерти, "прозорість значно знизилася внаслідок війни в Україні". За даними звіту, у США розгорнуто 1770 одиниць ядерної зброї, у рф - 1674 року. Далі на ними у рейтингу розташувались Франція (280) та Британія (120).

Обсяг ядерного арсеналу Китаю за рік зріс із 350 до 410 боєголовок. Аналітики SIPRI прогнозують, що ця тенденція у найближчі роки лише набиратиме обертів і до 2030 року ядерний арсенал КНР зможе наздогнати китайський або американський.

Експертів також тривожить ситуація з ядерною зброєю у КНДР, особливо враховуючи агресивну риторику керівництва країни.

Окремим пунктом у звіті SIPRI виділила атаки російського окупаційного війська на українські ядерні об'єкти. Аналітики підкреслили, що досі ще ніколи діючі АЕС не зазнавали обстрілів та не були окуповані ворогом під час збройних конфліктів. На їхнє переконання, ця ситуація поставила перед МАГАТЕ та українською владою безпрецедентні завдання в галузі ядерної безпеки, які навряд можна вважати вирішеними до завершення бойових дій.

Як писав “Ми-Україна” раніше, експертам МАГАТЕ потрібен доступ до місця поблизу ЗАЕС, щоб з’ясувати причину значної розбіжності між різними вимірами висоти водосховища, яке постачає воду для охолодження шести реакторів станції.