Після двох років перерви, у 2024 році можуть переглянути посадові оклади бюджетників, а держслужбовцям зарплату з 1 січня платитимуть на основі нової класифікації посад. В Україні кілька мільйонів працівників бюджетної сфери та понад 160 тис. держслужбовців, тож зміни зачіпають велику кількість громадян. "Ми – Україна" розбирався, які зарплатні нововведення на них чекають.

Як нараховують зарплату бюджетникам?

Бюджетниками є співробітники установ, організацій, які створені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та утримаються за рахунок місцевого чи державного бюджету.

Зарплата бюджетника складається з:

• посадового окладу;
• надбавок. Зокрема, за високі досягнення, виконання особливо важливої роботи, складність у роботі, за почесні та спортивні звання, за знання іноземної мови, за класність (для водіїв);
• доплат. Зокрема, за понаднормову роботу, роботу у нічний час, ненормований робочий день науковий ступінь, вчене звання;
• премій. Місячні, квартальні, річні, за певні завдання, до певних дат;
• матеріальної допомоги. Зокрема, на оздоровлення, лікування, поховання.

Доплати, премії, надбавки визначаються умовами колективних договорів, фінансовими можливостями організації – з фонду економії зарплат, спецфонду.

У тому разі, якщо із донарахуванням місячна зарплата не дотягує до мінімальної, має здійснюватися доплата до мінімальної зарплати. Це регламентує ст. 3-1 закону про оплату праці. Тут на усіх працівників, а не тільки на бюджетників, чекають зміни. З жовтня 2022 р. мінімалка не змінювалася і становила 6700 грн. Але у наступному році буде підвищення до 7100 грн з 1 січня та до 8000 грн з 1 квітня.

Проте базою зарплати бюджетників є посадовий оклад, і на нього теж чекають новації, хоча ще не затверджені.

Що із посадовими окладами бюджетників у 2024 році?

Посадові оклади працівників бюджетної сфери визначають за єдиною тарифною сіткою. В її основі посадовий оклад першого тарифного розряду, який не прив'язаний ані до розміру мінімальної зарплати, ані до прожиткового мінімуму. В залежності від розряду бюджетника у діапазоні від 1 до 25, до першого тарифного застосовують підвищуючи коефіцієнти.

Єдина тарифна сітка затверджена у додатку 1 постанови Кабміну №1298. До цього додатку є примітки, де й вписують розмір окладу для першого розряду. Його як затвердили на рівні 2893 грн з 1 грудня 2021 р., так протягом двох років він і не змінювався.

Проте у вересні цього року Міністерство фінансів розіслало лист про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки. Також нещодавно з'явився проект постанови Кабміну про зміни до приміток у постанові №1298. В обох документах посадовий оклад працівника першого тарифного розряду передбачають на рівні 3195 грн з 1 січня та 3600 грн з 1 квітня наступного року. Якщо перегляд ухвалять, матимемо єдину тарифну сітку-2024 із такими окладами.

Першу половину єдиної тарифної сітки через доплату до мінімалки вже давно називають зрівнялівкою. У ті самій постанові Кабміну наведені схеми тарифних розрядів. Наприклад, робітники, які виконують некваліфіковані та допоміжні роботи (1-2 розряд) із такою доплатою мають отримувати таку ж мінімалку, як і висококваліфіковані працівники (3-8 розряди).

Враховуючи доплату до мінімалки, якщо зарплата бюджетника до неї не дотягує, підвищення окладу наступного року неможна вважати революційним. Із окладом першого розряду на рівні 2893 грн, меншими за мінімальну зарплату 6700 грн є оклади у бюджетників 1-13 розрядів. Після підвищення мінімалки удвічі наступного року та у разі анонсованого підвищення окладу, меншими за мінімальну зарплату оклади будуть у 1-12 розрядів.

До речі

Надбавки освітянам

Освітянам до окладів застосовують додаткові підвищуючи коефіцієнти постановами, зміни до яких поки не вносили та не анонсували:

• шкільні вчителі. За постановою №22 з 2018 р. посадові оклади їм підвищуються на 10%;
• науково-педагогічні працівники. За постановою №36 посадові оклади їм підвищуються на 11%.

Що буде із зарплатами держслужбовців?

На відміну від посадових окладів бюджетників, які регулюються постановами Кабміну, оплата праці держслужбовців регулюються законами. І у 2024 р. саме у законі про бюджет-2024 ухвалили зміни в системі оплати їхньої праці. Проте вони попередні, бо потрібно також схвалити проєкт 8222 про зміни у закон про державну службу, який тільки прийнятий за основу.

Нині зарплата держслужбовця містить чотири складники:

• посадовий оклад;
• надбавка за вислугу років;
• надбавка за ранг держслужбовця;
• премія (у разі встановлення).

Базис – посадовий оклад. Маємо три категорії посад держслужби (А, Б, В) та вісім їхніх підкатегорій (А1, А2, Б1, Б2, Б3, В1, В2, В3). Найвища А1, найнижча В3. І тут вже занурюємося у нормативку. Питання оплати праці та схему посадових окладів затверджує Кабмін. У 2023 р. найменший оклад – 5368 грн, найбільший – 40100 грн.

Але не все так просто, і є інші схеми посадових окладів працівників окремих держорганів, перелік категорій, що прирівнюються до підкатегорій. До того ж є окрема постанова для держслужбовців, на яких закон про держоргани не розповсюджується, а це патронатні служби, органи, що виконують функції з обслуговування та деякі інші. І це тільки питання окладу, без надбавок та премій.

"Незбалансована система оплати праці протягом останніх років призвела до нерівності у системі державного управління", - пишуть у пояснювальній записці до законопроєкту 8222.

Проєкт пропонує зарплату держслужбовця встановити з двох складових:

• стала зарплата: оклад, надбавка за вислугу, надбавка за ранг, грошова допомога разом із щорічною відпусткою;
• варіативна зарплата: премія та компенсація за додаткове навантаження та за вакантною посадою. Розмір разової премії не може бути вищим за посадовий оклад, а загалом за рік розмір усіх премій не може бути більшим за 30% від посадового окладу за рік.

Як пояснюють у Нацагентстві з питань держслужби, в результаті стала зарплата буде не менше 70%, а варіативна не більше 30%.

Посадовий оклад або грейд (крок у системі винагороди, який визначає розмір зарплати) лишається базисом. Схема окладів так і буде за Кабміном, але їхні розміри встановлюють:

• на основі класифікації посад держслужби;
• з урахуванням щорічного співставлення із зарплатами у приватному секторі;
• із тим розрахунком, що мінімальний оклад – не менше двох прожитмінімумів для працездатних. Хоча таким він є й зараз, просто за урядовою постановою.

"Протягом п’яти років передбачається досягти від 70 до 90 відсотків розміру заробітної плати на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі", - обіцяють автори законопроєкту.

Поки ж проєкт не ухвалений, триває підготовка до реформи. Держоргани зобов'язали зробити класифікацію посад за каталогом посад держслужби, який розробили у Кабміні. Цього ж від органів держслужби вимагає й закон про бюджет на наступний рік.

Кабмін виділяє 27 сімей посад держслужби (у межах одного відділу чи підрозділу можуть бути представники різних сімей посад) і в межах кожної сім'ї є ще дев'ять рівнів від початкового фахового до керівного першого рівня, які залежать від відповідальності та складності роботи. Усі сім'ї посад держслужби:

• адміністративне керівництво;
• адміністрування та надання публічних послуг;
• аналіз державної політики та нормотворча діяльність;
• бухгалтерія;
• внутрішній аудит;
• господарські функції;
• державний нагляд і контроль;
• діловодство, канцелярія та архів;
• забезпечення реалізації (координації реалізації) державної політики;
• закупівлі;
• запобігання корупції;
• інформаційна безпека та кіберзахист;
• комунікація та інформаційне забезпечення;
• літературне редагування;
• міжнародне співробітництво;
• оборонна робота, мобілізаційна підготовка і мобілізація;
• організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження;
• організація засідань;
• правове забезпечення;
• протокол та церемоніал;
• режимно-секретна діяльність;
• управління державною власністю;
• управління інформаційно-комунікаційними системами;
• управління персоналом;
• управління проектами інформатизації;
• управління фінансами;
• цивільний захист та охорона праці.

Кваліфікувати посади не мають антикорупційні органи, МВС, Міноборони, Антимонопольний комітет, НКРЕКП, апарат ВР. Решта вже мала провести класифікацію посад по-новому, і з 1 січня 2024 р. нарахування зарплати має відбуватися на її підставі. І хоч реформа вже неминуча, оклади ще не затвердили. І на суттєве підвищення навряд чи варто сподіватися.

"У граничних обсягах видатків на 2024 рік видатки на оплату праці працівників державних органів визначено на рівні, передбаченому у Державному бюджеті України на 2023 рік (без змін), окрім органів сектору безпеки і оборони", - попередило Міністерство фінансів у листи про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки.

Тобто нині зростання зарплат держслужбовців у бюджет на закладено. Проте у Мінфіні додали, що обсяг видатків на оплату праці можуть скорегувати з огляду на реформу та прийняті урядом рішення.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про головні показники та бюджету 2024 року.