У Верховній Раді готують масштабний законопроєкт про умови мобілізації, військової служби та військового обліку. "Ми – Україна" розбирався, чому потреба у змінах настала та які правила і умови діють зараз і що саме у них хочуть виправити.

Чому потрібні зміни?

Від 24 лютого 2022 р. в Україні оголошена загальна мобілізація, терміни якої, разом із воєнним станом пролонгуються кожні три місяці. Мобілізаційні плани, згідно із якими вона відбувається, та мобзавдання чи мобзамовлення, як їхня частина, є державною таємницею. Тому точну чисельність вже мобілізованих громадян та ту кількість, яку ще треба мобілізувати, не можуть називати. Є дані орієнтовні.

"Для розуміння: сукупно Сили оборони України зараз — назву трошки умовну кількість, щоб ми не підійшли до держтаємниці — мільйон сто", - сказав нещодавно очільник ГУР Кирило Буданов.

Ця приблизна чисельність має підтримуватися постійно. Враховуючи втрати, поранення, звільнення за станом здоров'я раніше мобілізованих, має бути постійне поповнення. Базою для проведення мобілізації є військовий облік, порядок якого оновили рік тому, та закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який у 2022 р. році змінювали дев'ять разів, а у 2023 р. лише раз.

"В нашому законодавстві є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від своїх обов’язків, - пояснив у своїй колонці у The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, - Ми намагаємося вирішити ці проблеми. Ми запроваджуємо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, які можуть бути призвані на збори чи за мобілізацією".

Допоміжні способи у мобілізації восени застосували у Міноборони, запровадивши проєкт з рекрутингу. Тобто через ресурси із пошуку роботи, з якими співпрацює МОУ, військові підрозділи формують вакансії, а зацікавлені особи на них реагують. Lobby X, Work.ua, Robota.ua вже є партнерами Міноборони.

Станом на зараз у відомстві реалізацією задоволені: на вакансії є бажаючі. Проте Буданов нагадав про кількість СОУ із застереженням: покрити такі обсяги тільки за рахунок рекрутингу неможливо. Мобілізація має продовжуватися.

Секретар РНБО Олексій Данілов попередив, що зміни стосовно мобілізації мають бути підготовлені для обговорення на Ставці. 16 грудня президент провів Ставку, проте щодо змін у мобілізації нічого не сказав.

"Тривала майже три години. Питання військових. Питання ветеранів. Питання бригад. Питання фортифікаційних укріплень. Питання виробництва зброї", - описав обговорені аспекти Володимир Зеленський.

Про новації, які очікуються, буде окремий законопроєкт. Його готує робоча група, до якої входять народні обранці, представники Міноборони та Генштабу. Сам проєкт поки не завершений, але від заступниці керівника безпекового комітету ВР Мар'яни Безуглої останнім часом надходять його драфти, і доволі детальні. Розбираємось за напрямками які умови військового обліку та мобілізації маємо зараз, та які зміни обговорюються.

Призовний вік

Придатні за станом здоров'я чоловіки, які не мають права на відстрочку, підлягають призову на строкову службу у віці від 18 до 27 років.

Під час війни призов на строкову службу не відбувається, а загалом строкова служба не скасована і призовний вік має прямий зв'язок із порядком військового обліку.

Призовниками є ті, хто за віком призову підлягає, але строкову службу не проходили. Їхній військово-обліковий документ – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Після досягнення 27 років призовники набувають статусу військовозобов'язаних та мають оформити військовий квиток. І саме військовозобов'язані підлягають призову під час мобілізації.

Що може змінитися? За повідомленням Мар'яни Безуглої, призовний вік по мобілізації можуть встановити на рівні 25 років замість 27 років.

Проте 30 травня 2023 р. ВР вже ухвалила законопроєкт 9281 про зменшення призовного віку з 27 до 25 років через зміни у закон про військовий обов'язок та військову службу. 5 червня він пішов на підпис президенту, але він його не завізував.

Військовий облік

На військовому обліку мають перебувати усі призовники, військовозобов'язані та резервісти за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та місцем роботи (навчання).

Під загрозою адміністративної відповідальності, вони мають у семиденний строк провіщати про зміну місця проживання, зміну персональних даних. Кожні п'ять років також зобов'язані звіряти власні персональні дані з обліковими. Також за рішенням ТЦК та СП проходити медогляд.

З 1 жовтня 2023 р. головнокомандувач ЗСУ також має забезпечувати взяття на військовий облік жінок, згідно з Переліком спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями. Тих, які здобувають медичну або фармацевтичну спеціальність або вже її мають, в обов'язковому порядку, якщо вони придатні за станом здоров'я. Решта жінок може ставати на військовий облік за бажанням.

За законом про військовий обов'язок та військову службу (ст. 1, ч. 12), жінки, які перебувають на обліку, у воєнний час можуть бути призвані на військову службу для виконання робіт із забезпечення оборони. За законодавством, мобілізують військовозобов'язаних та резервістів, і щодо гендерної приналежності виключення не прописані.

Що може змінитися? Військовий облік жінок, згідно із анонсом, має відбуватися так. Жінки стають на військовий облік за порядком, який визначить Міноборони. Тобто йдеться про усіх обов'язково, а не тільки медикинь та фармацевток. Проте у МОУ може бути своє бачення.

Також Мар'яна Безугла вказала, що під час дії воєнного стану жінок залучатимуть до проходження військової служби, а на бойові посади – добровільно. Хоча й нині гендерних виключень щодо можливості мобілізації також немає.

Законодавчо для усіх військовозобов'язаних можуть закріпити такі обов'язки:

• надавати дані про місце проживання роботодавцю. Насправді такі вимоги вже є. Роботодавці зобов'язані вести персональний військовий облік. За порядком військового обліку, у списках, які ведуть роботодавці, окрема графа – місце проживання;
• пройти медогляд під час мобілізації. За рішенням ТЦК та СП, або СБУ чи СЗРУ, якщо приписані до них, призовники, військовозобов'язані та резервісти й так зобов'язані його проходити;
• з'явитися до ТЦК та СП чи ЦНАПу для уточнення даних. Уточнювати їх і так треба кожні п'ять років та у разі змін у даних протягом тижня. Але може з'явитися вимога зробити це самостійно. Проте у які строки поки не зрозуміло;

Мати при собі постійно військово-обліковий документ під час воєнного стану. Це нова вимога, якої зараз жодним законом чи нормативно-правовим актом це не передбачено.

Військова підготовка

За законом про національний спротив, основою до підготовки до спротиву є загальновійськова підготовка громадян. Початкову проводять МОН разом із Міноборони в школах. Базову організовує Міноборони із іншими органами виконавчої влади для осіб, які досягли 18 років та ніде не проходять службу.

За порядком організації загальновійськової підготовки, основні завдання базової:

• набуття базових знань, умінь та навичок у володінні стрілецькою зброєю;
• формування психологічної мотивації та стійкості до виконання обов’язків військової служби, навчання  методів надання домедичної допомоги, первинної психологічної допомоги (самодопомоги);
• виховання високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, дисциплінованості та військового товариства;
• навчання дотриманню норм міжнародного гуманітарного права і правил ведення війни.

Нині така підготовка здійснюється у мирний час та особливий період незалежно від статі серед громадян, які виявили бажання долучитися до національного спротиву.

Кошти на таку підготовку спрямовуються з держбюджету, за рахунок видатків місцевих бюджетів та з інших незаборонених джерел. Штатною зброєю, боєприпасами, інструкторами та матеріально-технічною базою під час підготовки громадян має забезпечувати Міноборони за свій рахунок. Перевезення до місць проведення занять – за рахунок місцевих бюджетів.

Що може змінитися? Базову загальновійськову підготовку строком до трьох місяців можуть зробити обов'язковою для усіх громадян у віці від 18 до 25 років. Можна буде проходити вишкіл за ухваленим Міноборони переліком спеціальностей. Базову загальновійськову підготовку можуть зробити обов'язковою для усіх жінок.

Вручення повісток

Місце, де може вручатися повістка, законодавчо не визначено. Передбачено, що вона має віддаватися особисто та під підпис. Також з пунктів 32 та 47 Порядку військового обліку випливає, що вручатися вони можуть за місцем проживання та за місцем роботи.

Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (п.56), передбачено, хто саме може повістку вручати. Це право мають безпосередньо посадові особи ТЦК та СП або за розпорядженням керівників ТЦК та СП уповноважені особи:

• працівники органів місцевого самоврядування;
• керівники підприємств, установ, організацій.

Поліція вручати повістки не має права. Тоді як копи мають право на адміністративне затримання осіб, які вчинили адмінправопорушення за ст. 210 та 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення правил обліку та законодавства про мобілізацію). Тобто ТЦК та СП звертається до Нацполіції, і поліцейські здійснюють адмінзатримання.

Що може змінитися? Законодавчо можуть прописати місця, де можна вручати повістки, та осіб, які мають на це право. У ТЦК та СП вручати повістку зможуть представники ТЦК та СП. Поліцейським, на рівні із представникам ТЦК та СП, можуть надати право вручати повістки:

• за місцем проживання;
• за місцем роботи;
• у громадських місцях.

За великим рахунком різниця лише у тому, що це повноваження вручати повістки може отримати Нацполіція. Але чомусь депутатка у переліку не вказала решту уповноважених осіб, які зараз мають на це право.

Відстрочка та звільнення

Право на відстрочку прописане у ст. 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Список тих, хто право на відстрочку має, але можуть бути призвані за їхньою згодою:

• заброньовані військовозобов’язані;
• жінки та чоловіки, у яких близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО і були військовослужбовцями, працівниками військових формувань, працівниками підприємств, що забезпечували проведення АТО і загинули під час виконання своїх обов’язків, були добровольцями, у тому числі у самоорганізованих формуваннях. Також якщо близькі родичі загинули чи пропали безвісти під час відсічі агресії за воєнного стану. Близькі родичі – це батьки, чоловік або дружина, дитина, дід, баба, брат чи сестра;
• жінки та чоловіки, які: утримують трьох чи більше неповнолітніх дітей; самостійно виховують неповнолітню дитину; виховують неповнолітню дитину з інвалідністю чи тяжко хвору дитину; утримують повнолітню дитину з інвалідністю першої чи другої групи; утримують неповнолітню дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування;
• жінки та чоловіки, які постійно доглядають за членом сім’ї, яким постійний догляд передбачений за висновком МСЕК. Тут йдеться про дружину або чоловіка, дитину, батьків як своїх, так і чоловіка або дружини;
• жінки та чоловіки, у яких дружина або чоловік має інвалідність, або один з батьків (своїх чи чоловіка або дружини) має інвалідність першої чи другої групи. Проте за умови, що немає інших працездатних осіб, які зобов'язані за ними доглядати;
• опікуни недієздатної особи, ті, хто постійно доглядають людину з інвалідністю першої або другої групи.

На шість місяців за нормами закону відстрочку надають:

• особам, яких військово-лікарська комісія визнає тимчасово непридатними. Після пів року відстрочки треба знову пройти ВЛК;
• звільненим у запас військовозобов’язаним, яких призивали під час мобілізації. Це не стосується резервістів першої черги.

Призову під час мобілізації не підлягають:

• студенти професійних, фахових передвищих, вищих навчальних закладів, асистенти-стажисти, аспіранти, докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою;
• науковці та науково-педагогічні працівники вишів та закладів фахової передвищої освіти, наукових установ, педагоги професійних освітніх закладів, вишів, закладів фахової передвищої освіти та загальноосвітніх шкіл, якщо це їх основне місце роботи і у них не менше 0,75 ставки;
• народні депутати та депутати ВР АР Крим;
• працівники військових органів, частин, підприємств Міноборони, ЗСУ, Держспецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління держохорони;
• особи з інвалідністю, визнаною в установленому порядку (висновок МСЕК).

Норми, які стосуються підстав для звільнення, прописані у ст. 26 закону про військовий обов'язок та війську службу. Мобілізовані під час дії воєнного стану можуть звільнитися на таких підставах:

• в зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі: 60 років – від рядового до старшого офіцера, 65 років – найвищий офіцерський склад під час особливого періоду;
• за станом здоров’я. Має бути рішення військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку або з переоглядом через 6-12 місяців;
• в зв’язку із позбавленням волі за судовим рішенням.
• за сімейними обставинами. Їх цілий перелік.

Сімейні обставини, які передбачають звільнення мобілізованих зі служби під час воєнного стану:

• виховання дитини з інвалідністю до 18 років;
• виховання тяжко хворої дитини, якій інвалідність не встановлена;
• постійний догляд за хворими членами сім’ї (чоловік чи дружина, батьки свої чи подружжя), що підтверджено висновком МСЕК або ЛКК;
• наявність інвалідність у подружжя (перша, друга, третя групи) та/чи перша або друга група інвалідності у одного з батьків своїх чи подружжя;
• опіка над особою, що визнана судом недієздатною;
• постійний догляд за особою з інвалідністю першої групи;
• постійний догляд за особою з інвалідністю другої групи чи особою, яка за рішенням МСЕК або ЛКК такого догляду вимагає. Але у тому разі, якщо немає інших, хто може доглядати;
• вагітність або відпустка по догляду за дитиною для військовослужбовців-жінок;
• наявність дитини до 18 років, якщо другий з подружжя також служить;
• самостійне виховання дитини до 18 років;
• наявність трьох та більше дітей у віці до 18 років на утриманні;
• близькі родичи загинули або пропали безвісти під час заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони загалом та під час воєнного стану, відсічі та стримування російської агресії у Донецькій та Луганській областях (АТО/ООС).

Що може змінитися? Права на відстрочку та на звільнення, судячи із наданого Мар'яною Безуглою переліку, можуть позбавити в разі:

• інвалідності третьої групи у другого з подружжя;
• необхідності у постійному догляді за членом сім'ї;
• догляді за важкохворою дитиною без інвалідності.

Відстрочки від мобілізації можуть позбавити:

• студентів у віці 30 років та старше, які здобувають непослідовну вищу освіту. Наприклад, вчяться на бакалавра, хоча вже мають такий ступінь;
• поліцейських, співробітників Бюро економічної безпеки та Державної пенітенціарної служби, колишніх нардепів.

Підставою для звільнення зі служби можуть стати:

• недобровільне перебування у полоні. Мобілізуватися потім вони зможуть за бажанням;
• укладення особою у віці 18-25 років короткострокового контракту під час мобілізації. Контракт буде можливий строком на рік за обраною через проєкт рекрутингу вакансією. Тобто підстава для звільнення у такому випадку – завершення терміну контракту. Якщо контракт завершиться і ще не виповниться 25 років, до досягнення цього віку мобілізувати не зможуть;
• служби під час воєнного стану протягом 36 місяців. В тому разі, якщо прослужив два роки, з яких 12 місяців в зоні бойових дій, можна отримати безперервну відпустку на 90 днів. Ці три місяці не будуть зараховуватися до 36 місяців служби, які дають право на звільнення.

Строковики

Призов на строкову військову службу під час воєнного стану не відбувається. Але так само не завершується у цей період служба призваних раніше строковиків, хоч їх і не мають залучати до участі у військових діях. Влітку ВР дещо змінила умови для їхньої служби.

Відпустки строковиків. Під час дії воєнного стану загальна тривалість відпустки для них протягом календарного року – 30 днів. Її мають надавати частинами, кожна тривалістю до 15 днів. У цей час у підрозділі має бути не менше 70% особового складу.

Мобілізація. Термін строкової служби за законом 12 місяців (для призовників із вищою освітою та ступенем магістра) та 18 місяців (для решти). На час воєнного стану вони продовжуються, хоча строковики можуть укласти контракт на проходження служби. З літа можна за власним бажанням, перевестися на військову службу за призовом під час мобілізації.

Виплати. На мовах та у порядку, що встановлює Кабмін, строковикам призначили щомісячну додаткову винагороду 6 тис. грн.

Що може змінитися? Строковиків можуть звільнити та з 25 років перевести до мобілізаційного ресурсу на загальних умовах.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як має відбуватися військовий облік на роботі, кому, в які строки і про що мають звітувати роботодавці та якими є загальні календарні умови щодо військового обліку.