Анонсований законопроєкт із оновленими умовами мобілізації, військового обов'язку та військової служби Кабмін подав до Верховної Ради. Він відрізняється від тих попередніх умов, які озвучувала заступниця керівника безпекового комітету ВР Мар'яна Безугла та які редакція вже розглядала.

Після того, як проєкти опубліковані, "Ми – Україна" розбирався, як мають вручати повістки, чим замінять строкову службу, за яких умов нададуть відстрочку від мобілізації та як громадян покарають за порушення правил.

Повістки: умови вручення та електронний варіант

8 листопада ВР прийняла у першому читанні та готується розглянути у другому законопроєкт 10062 про реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. "Оберіг" вже функціонує, і зараз це закрита база даних, до якої громадяни, що стоять на обліку, доступу не мають. Але за проєктом спрощується обмін інформацією про призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими реєстрами, розширюється перелік даних, які до нього додаватимуть, зокрема, електронну пошту, і передбачається створення електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.

В уряді та парламенті в один голос казали, що повстки точно не надсилатимуть через "Дію". Але із появою законопроєкту про "Оберіг" з'явилися чутки про те, що через електронний кабінет в ньому можна буде надсилати повістки.

Тепер це вже не чутки – електронні повістки через е-кабінет планують надсилати. Під це збираються:

• зобов'язати призовників, військовозобов'язаних, резервістів реєструвати е-кабінет у реєстрі. Порядок реєстрації узгодить Кабмін;
• дати можливість ставити військкомам електронний цифровий підпис на повістці під час її формування;
• зробити відправку повістки через електронний кабінет або на електронну пошту одним з можливих способів вручення.

Інформація у повістці, способи та місця її вручення, уповноважені на вручення особи у законах нині не прописані, це зазначається у нормативці. Але урядовий проєкт вносить ці вимоги саме у законодавчу площину, і за планами:

• перелік даних у повістці вичерпується кількома пунктами: ПІБ та дата народження того, кому адресована; найменування ТЦК та СП, який її видав; мета виклику; місце, день і час явки; підпис посадової особи; реєстраційний номер повістки; роз'яснення наслідків неявки;
• повістка може бути вручена особисто, через електронний кабінет, надіслана на електронку;
• поліцейські отримують повноваження вручати повістки за місцем проживання (перебування), за місцем роботи, в громадських місцях. Вручати їх у цих місцях можуть і представники ТЦК та СП;
• тільки представники ТЦК та СП можуть вручати повістки у військкоматі, поліцейські на це повноважень не мають.

Вік взяття на військовий облік та базова служба замість строкової

Зараз чоловіків у рік виповнення 17 років мають приписувати до призовних дільниць, і вони у віці від 18 до 27 років можуть бути призвані на строкову службу. Той, хто підлягає приписці – допризовник, хто приписаний до дільниці – призовник. Той, хто строкову до 27 років пройшов, закінчив військову кафедру, військовий навчальний заклад стає на облік як військовозобов'язаний. Той, хто до 27 років строкову не пройшов, військову кафедру чи військовий навчальний заклад не закінчив, має ставати на облік як військовозобов'язаний після 27 років.

Тобто нині призовний вік – 18-27 років. За законодавством (ст. 18-1 закону про військовий обов'язок) призов на строкову службу під час воєнного стану не відбувається.

Ці умови змінюють. За проєктом допризовниками є ті чоловіки, які мають стати на військовий облік у рік досягнення 17-річчя, призовниками – які на військовий облік взяті, але не пройшли військову службу.

Призовники мають протягом 20 днів після продовженні строку мобілізації уточняти облікові дані. Робити це можна в один з трьох способів:

• через ЦНАП;
• у ТЦК та СП особисто;
• в електронному кабінеті.

Ті самі вимоги до тих, хто має стати на військовий облік, є військовозобов'язаним. Терміни мобілізації продовжуються кожні три місяці, і з того, як виписаний проєкт, виходить, що усі, хто не служить, але стоїть на обліку, мають постійно уточняти дані.

Поняття "строкова служба" зникає з переліку видів військової служби у статті 2 закону про військовий обов'язок. Замість неї запроваджують базову військову службу. На відміну від строкової за призовом, вона під час воєнного стану не скасовується та відбувається за указом президента.

Базова військова служба:

• як і строкова, передбачає здобуття військово-облікової спеціальності;
• обов'язкова для громадян у віці від 18 до 25 років придатних до неї за станом здоров'я. Рік та період її проходження громадяни можуть обирати, поки не досягнуть 25 років;
• у мирний час відбувається протягом п'яти місяців, з яких три – базова загальновійськова підготовка, два – фахова. Під час воєнного стану – у строки, які встановить президент;
• містить у якості складової базову загальновійськову підготовку. Порядок проведення базової загальновійськової визначає Кабмін, але її обов'язково включають у навчальні плани вишів, закладів фахової передвищої освіти усіх форм власності. Той, хто випускається з вишу без проходження військової служби, пройде базову військову за направленням, а не за призовом. Після проходження базової загальновійськової служби громадяни стають на облік вже як військовозобов'язані. Саме військовозобов'язані є та залишають тими, кого можуть мобілізувати. Проте за дійсними умовами поріг 27 років, за новими – 25 років;
• не є обов'язковою: для осіб з інвалідністю, які визнані непридатними до служби за станом здоров'я; для тих, хто пройшов базову військову підготовку або військову службу; до отримання українського громадянства служив в інших державах.

Базова загальновійськова підготовка або військова служба є обов'язковою умовою для:

• держслужбовців;
• поліцейських;
• прокурорів.

Військовий облік жінок за проєктом принципових змін не зазнав. Як і зараз, перебувати на ньому зобов'язані фармацевтки та медикині. Решта жінок, які мають спеціальність/професію споріднену із військово-обліковою – за бажанням.

Призов жінок, які під час воєнного стану є на військовому обліку, зміниться у бік пом'якшення. Зараз передбачено, що їх можуть призвати на службу чи до виконання робіт із забезпечення оборони і те, що це відбувається за бажанням не вказано. Але проєктом додають, що відбувається це добровільно

Нові умови відстрочки від мобілізації

Умови відстрочки прописані у ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію. Проєкт коригує умови надання, й вони змінюються у таких випадках:

• інвалідність тільки першої чи другої групи є підставою для відстрочки, третя група – ні. Тут можна нагадати про перелік дефектів, порушень функцій організму, станів та захворювань, за якими інвалідність третьої групи встановлюють без повторного перегляду. Це, зокрема, відсутність одного ока чи сліпота на одне око, карликовість із зростом нижче 130 см, параліч кисті, відсутність пальців (не усіх), укорочення ноги на 7 см і більше, наявність єдиної функціонуючої нирки, відсутність однієї легені. В разі онкології також подекуди призначається саме найлегша третя група, проте із переоглядом;
• постійний догляд, призначений за висновком МСЕК чи ЛКК, тільки за своїми батьками є підставою для відстрочки. Догляд за батьками чоловіка або дружини – ні;
• інвалідність чоловіка або дружини тільки першої чи другої групи є підставою для відстрочки, третьої групи – ні. Наявність батьків своїх або чоловіка/дружини із першою чи другою групою інвалідністю лишається підставою для відстрочки, але батьки мають обрати військовозобов'язаного особою, що здійснює догляд;
• опіка над недієздатною особою з інвалідністю тільки першої чи другої групи є підставою для відстрочки, третьої групи – ні;
• перша чи друга група інвалідності із постійним доглядом тільки у членів сім'ї першого ступеню споріднення є підставою для відстрочки. За умови, що доглядає не більше одного члена сім'ї, і особи з інвалідністю мають обрати доглядальником саме військовозобов'язаного. Перший ступінь споріднення – це батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, а не особи з інвалідністю першої чи другої групи без ступеню споріднення, як це передбачено зараз;
• вагітність у жінки, відпустка жінки по догляду за дитиною у віці до трьох років або до шести років за медичними показаннями є підставою для відстрочки. Стосується це саме військовозобов'язаних жінок, і зараз таких підстав у переліку немає;
• статус діючого народного депутати чи депутата ВР АР Крим, а не просто статус депутата, як зараз, є підставою для відстрочки;
• служба у розвідоргані Міноборони стає підставою для відстрочки, а у Бюро економічної безпеки чи у Державній виконавчій службі підставою перестає бути;
• денна або дуальна форма здобуття освіти є підставою для відстрочки тільки у тому випадку, якщо навчання йде за рівнем освіти вищим, за здобутий перед тим за однією спеціальністю. Просто здобуття освіти – не підстава. Нагадаємо, що після загальної середньої чи профільної середньої є такі рівні освіти: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, фахова передвища освіта, початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти – аспірантура чи ад’юнктура. Порушення цієї градації – лишає підстав для відстрочки;
• тільки повна ставка, а не 0,75 ставки як зараз, є підставою для відстрочки наукових, науково-педагогічних працівників, педагогів;
• загибель чи зникнення безвісти діда, баби під час АТО, стримування агресії у Донецькій та Луганській областях, відсічі та стримування агресії під час воєнного стану не є підставою для відстрочки.

Військовозобов'язаних, які звільнені у запас під час мобілізації, зараз можна знову мобілізувати через шість місяців, а після змін – через два роки. Якщо військовозобов'язаний звільнився у запас у зв'язку із звільненням з полону – призову не буде. Зараз такої норми немає.

Квоти щодо бронювання військовозобов'язаних співробітників, тобто надання їм відстрочки, на рівні закону запроваджують для держслужбовців. Категорію "А" взагалі не мобілізують, категорії "Б" та "В" – бронюють до половини від усієї кількості віськовозобов'язаних.

Повноваження місцевої влади, Кабміну, ТЦК та СП

Місцеві держадміністрації, військово-цивільні адміністрації, виконкоми сільських, селищних, міських рад зокрема отримують такі повноваження:

• забезпечують організацію призову осіб офіцерського складу та на альтернативну службу. Нині вони сприяють організації. Забезпечують організацію направлення для проходження базової військової служби, яка запроваджується замість строкової;
• забезпечують ведення військового обліку у населених пунктах;
• оповіщають про рішення щодо мобілізації та забезпечують прибуття мобілізованих на збірні пункти та у військові частини через інформаційні та організаційно-технічні заходи.

Міноборони через Головнокомандувача ЗСУ, а не через Генштаб, як зараз:

• планує і здійснює методичне та наукове забезпечення мобілізації і демобілізації у ЗСУ, а не тільки мобпідготовки;
• планує та управляє заходами, а не здійснює заходи щодо мобілізації та демобілізації.

Визначає порядок призову на службу під час мобілізації Кабмін. Міноборони організовує розробку проекту мобілізаційного плану ЗСУ та пропозицій щодо потреб ЗСУ через Головнокомандувача. До змін Міноборони через Генштаб подає проект та пропозиції Кабміну.

Уряд встановлює порядок військово-облікового документа призовника, військовозобов'язаного, резервіста в електронній формі. Також за Кабміном порядок ведення військового обліку громадян, які знаходяться за кордоном тимчасово та постійно. Військовий облік тих, хто постійно живе за кордоном, зараз взагалі не передбачений.

Обов'язки та відповідальність громадян

Зараз ніде у законах не передбачено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти мають носити із собою військово-обліковий документ. Після змін громадяни, які стоять на військовому обліку зобов'язані:

• мати при собі військово-обліковий документ;
• мати документ, що посвідчує особу;
• пред'являти обидва документи на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського;
• надавати військово-обліковий документ Державній міграційні службі під час оформлення внутрішнього чи закордонного паспорта.

Вчиняти консульські дії за кордоном українцю можна тільки за наявності військово-облікового документа за кількома виключеннями:

• оформлюється посвідчення на повернення в Україну;
• вчиняються консульські дії щодо спільних із іноземцями дітей;
• заяви йдуть від арештованих, затриманих чи позбавлених волі за кордоном громадян України;
• є загроза життю та здоров'ю.

Керівник ТЦК та СП може ініціювати включення громадянина до реєстру боржників, якщо він:

• не уточнює військово-облікові дані протягом 20 днів після продовження строків мобілізації;
• не прибуває за повісткою чи за викликом;
• протягом двох місяців після проходження ВЛК не з'являється до ТЦК та СП.

Наслідками включення до реєстру боржників можуть бути:

• заборона на виїзд за кордон;
• заборона на операції з майном нерухомим та рухомим;
• обмеження на право керування транспортним засобом;
• обмеження права на користування та розпорядження коштами і цінностями, тобто блокування рахунків;
• відмова у кредитному договорі чи договорі позики;
• призупинення держпільг та послуг.

Внесення до реєстру боржників та обмеження – нова стаття 20-1 у законі про правовий режим воєнного стану. Ані нею, ані іншими нормами проєкту не вказують, що права обмежують за рішенням суду. Поки усе суто за подання військкомату. І обмеження знімають після того, як громадянин виконає обов'язки.

Також Кабмін подав окремий законопроєкт про посилення адміністративної відповідальності в разі порушення громадянами законодавства про мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу. Також посилюється й кримінальна відповідальність за ухиляння.

Адміністративна відповідальність. До Кодексу України про адміністративні правопорушення додають такі нові умови:

• три роки – строк накладання адміністративного стягнення за статтями КУпАП 210, 210-1 під час особливого періоду;
• протокол про правопорушення за ст. 210 та 210-1 КУпАП в особливий період не складають, якщо особа не з'являється на виклик ТЦК та СП. Проте у військкоматів має бути підтверджуюча інформація, що виклик отримано;
• адміністративне затримання строком на три години можливе для складання протоколу, якщо громадянин порушив законодавство про мобілізацію та військовий обов'язок. Протягом трьох діб адмінзатримання може тривати, якщо треба встановити особу. Це точно загрожує, якщо при собі не мати військово-облікового документа та документа про посвідчення особи.

Стаття 210 КУпАП стосується порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Вони передбачені додатком 2 в урядовому порядку ведення військового обліку. Серед них, зокрема, обов'язок стояти на військовому обліку за місцем проживання, роботи, навчання, прибувати за викликом, не змінювати без дозволу ТЦК та СП місця проживання після оголошення мобілізації.

Зараз (з урахуванням особливого періоду) порушення правил передбачає штраф від 850 грн до 1700 грн. Після змін штраф складе від 8500 грн до 17000 грн.

Стаття 210-1 КУпАП стосується порушення законодавства про оборону, мобпідготовку і мобілізацію. Після змін – і законодавства про військовий обов'язок та військову службу. Тобто це порушення громадянами усіх вимог, які до них висувають профільні закони, заразом із нововведеннями.

Зараз (з урахуванням особливого періоду) штраф для громадян за порушення за цією статтею – від 3400 грн до 5100 грн. Після змін (з урахуванням особливого періоду) – від 153 000 грн до 204 000 грн.

Кримінальна відповідальність. За ст. 336 Кримінального кодексу України ухиляння від призову під час мобілізації на особливий період із числа резервістів карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Після змін покарання те саме, але відмова від проходження медогляду стає ухилянням від мобілізації. Проте треба звернути увагу, що це стаття саме про резервістів, а не призовників та військовозобов'язаних.

Що зі строками?

"На Ставці вони (військові, главком, Генштаб, - авт.) запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тисяч людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок, тому що це питання перш за все людей", - сказав під час пресконференції президент Володимир Зеленський.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в ефірі "Ми – Україна" вказує, що жодного запиту військове командування не робило, проте цифру сформувало на наступний рік.

"Вона, звісно, враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрати, які можемо понести наступного року", - каже Залужний.

Проте в деталі, враховуючи те, що кількість становить держтаємницю, не вважає потрібним вдаватися. Він пояснює, що командування ЗСУ функції щодо подання законопроєктів позбавлене і на Кабмін його не робило.

"Разом з тим ЗСУ працювали безпосередньо із суб'єктом законодавчої ініціативи – Міністерством оборони, який формує державну політику", - уточнює главком.

Законопроєкт щодо мобілізації є частиною наміру щодо мобілізації, який треба реалізовувати не через кілька років, а вже у наступному. В усіх питаннях, які стосуються мобілізації громадян, їхніх обов'язків та відповідальності строк набрання чинності новим документом – через місяць після публікації.

30 днів у прикінцевих та перехідних положеннях відводять громадянам, як перебувають на обліку, щоб уточнити свою адресу проживання, номер телефона, електронну пошту та інші дані.

"Громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим законом, підлягають повторному медичному обстеженню протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом, - додає адвокат Ростислав Кравець, - Натомість громадяни України, які навчаються у закладах освіти та мали право на відстрочку на час навчання, у разі втрати цього права відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мають право завершити навчання до кінця навчального року з дня набрання чинності цим Законом.

Але яким документ і щодо строків, і щодо норм стане після опрацювання нардепами, можна тільки гадати. Найбільше публічно оголошених зауважень у першу чергу стосується прав на відстрочку. Мар'яна Безугла, зокрема, обіцяє боротися за відстрочку від мобілізації для усіх громадян з інвалідністю. Хоча Залужний вказує, що актуальним є оперування саме ступенем придатності до військової служби, яку визначає військово-лікарська комісія, а не групою інвалідності.

"Ми погодились із тим поняттям, що необхідно все ж таки залишити два поняття у нашому законодавстві, - зазначає Залужний, - Це людина, яка придатна до військової служби, і людина, яка непридатна до військової служби. Позбавитися такого поняття, як "обмежено придатний". Відповідно, коли ми дамо собі відповідь на питання придатний або непридатний, зрозуміємо, чи є сенс далі оперувати такими поняттями, як "інвалід другої групи" або "інвалід третьої групи".

Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко вважає, що неможна позбавляти відстрочки, якщо у дружини або чоловіка інвалідність третьої групи і наполягає, що у нинішньому вигляді документ неможна приймати.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як за новим законом в Україні будуть легалізувати медичний канабіс та ліки на його основі.