Десять змін-2024 в Україні: що треба знати про нові найважливіші закони

Десять змін-2024 в Україні: що треба знати про нові найважливіші закони

На що вплинуть показники бюджету-2024? Як проходитиме НМТ наступного року? Коли селищ міського типу вже не буде? Якою інформацією про українців будуть обмінюватися податківці? "Ми – Україна" розібрався у цих та інших важливих законодавчих змінах, які чекають на нас у 2024 році.

Держбюджет-2024: на щ вплине?

Закон про державний бюджет набере чинності 1 січня із такими закладеними до нього показниками:

  • ВВП – 4,6%
  • інфляція – 9,7%
  • курс – 40,7 грн
  • дефіцит – 1,57 трлн
  • зовнішні запозичення – $41 млрд.

Затверджені прожиткові мінімуми-2024:

  • для дітей до шести років 2563 грн;
  • для дітей від 6 до 18 років 3196 грн;
  • для працездатних осіб 3028 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність 2361 грн.

Разом із підвищенням прожитмінімумів змінюються зокрема:

  • мінімальні та максимальні розміри пенсій;
  • єдиний податок першої групи ФОП;
  • податкова соціальна пільга;
  • розмір допомоги на особу з інвалідністю з дитинства та на дитину з інвалідністю;
  • розмір допомоги дітям, над якими встановлено опіку та піклування;
  • мінімальний гарантований розмір аліментів;
  • розмір максимальної допомоги матерям-одиначкам;
  • збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при першій реєстрації автівки;
  • ставки судового збору.

Затверджене підвищення мінімальної зарплати-2024:

  • 7100 грн – з 1 січня;
  • 8000 грн – з 1 квітня.

Разом із підвищенням мінімалки змінюються зокрема:

  • вимоги до сплати транспортного податку;
  • максимальний розмір податку на нерухомість;
  • ліміти щодо доходів ФОПів;
  • ставки єдиного податку ФОПів другої групи;
  • мінімальний ЄСВ;
  • максимальна база нарахування ЄСВ;
  • вартість страхового стажу.

Детальніші про зміни виплат у зв'язку із зростанням прожитмінімуму та мінімалки "Ми – Україна" вже писав.

Ринок землі: продаж юрособам

З 1 січня 2024 р. стартує новий етап на ринку землі. До кінця 2023 р. обіг сільгоспземель відбувається тільки між громадянами України, а максимальна площа – 100 га на людину. З 1 січня 2024 р., окрім фізичних осіб, на ринку землю можуть купувати вже і юрособи.

Вимоги до юросіб:

  • створені в Україні;
  • зареєстровані за законодавством України;
  • учасниками (акціонерами, членами) є тільки громадяни України або держава, тергоромади.

Максимальна площа придбаної юрособою землі не може перевищувати 10 тис. га.

Скасовувати черговий етап ринку землі, незважаючи на військовий стан, ніхто не планує. До кінця 2023 р. для його запуску підключать Геоінформаційну систему до кадастру та санкційний реєстр РНБО.

НМТ та ДПА у 2024 році

Поки не підписаний президентом законопроєкт 10092 про вступну кампанію та державну підсумкову атестацію. Проте у гаранта навряд чи будуть заперечення проти його норм, тому після підписання він набере чинності і у 2024 році матимемо такі норми.

Вступна кампанія-2024. Абітурієнти знову не проходитимуть ЗНО. Прийом відбудеться у визначеному МОН порядку, тобто це буде Національний мультипредметний тест – НМТ.

Для вступу можна буде подавати сертифікати ЗНО за 2021 р. та/або результати НМТ за 2022-2024 роки.

Після закінчення школи або після отримання рівня молодшого спеціаліста чи ступеня молодшого бакалавра НМТ-2024 треба буде проходити за чотирма предметами замість трьох, як це було у 2023 році.

Три обов'язкові предмети, які складатимуть під час НМТ-2024: українська мова, математика, історія України. Четвертий предмет можна буде обрати з такого переліку: фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література.

На основі рівня молодшого спеціаліста, ступеня молодшого бакалавра додатково можуть використовувати єдине фахове вступне випробування з економіки та управління або з аграрних наук.

В Українському центрі оцінювання якості освіти вже показали модель вступу-2024 на бакалаврські програми:

  • іноземні мови, які можна буде складати: англійська, німецька, французька, іспанська;
  • предмет за вибором вступник визначить під час реєстрації на НМТ;
  • проходитимуть НМТ-2024 за один день: спочатку два предмети (українська мова та математика) по годині на кожен, потім перерва. Після перерви ще два предмети, історія України та предмет на вибір, по годині на кожен.

"Історія України охоплює 16-21 століття. Основна сесія НМТ триватиме довше і розпочнеться раніше (орієнтовно – в кінці травня)", - також уточнив голова освітнього комітету ВР Сергій Бабак.

Державна підсумкова атестація. У 2024 її не буде, НМТ також не враховуватимуть як результат ДПА. Проте в окремих школах планують провести пілотну ДПА для учнів, які закінчуватимуть четвертий клас, тобто здобуватимуть початкову середню освіту.

Самостійність САП: вимога ЄС та МВФ

З 1 січня 2024 р. набере чинності закон про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цей закон – одне із зобов'язання України на шляху до ЄС та структурний маяк у меморандумі з МВФ.

Основні зміни закону:

  • САП стає юрособою публічного права, з власним майном, рахунками у Казначействі, печаткою, новими підрозділами, підконтрольними керівнику САП;
  • призначення прокурорів відбувається на відкритому конкурсі конкурсною комісією з трьох осіб, призначених керівником САП та за пропозицією міжнародних експертів;
  • призначення керівника САП, його першого заступника і заступника – за генпрокурором;
  • призначення керівника та заступника керівника підрозділу САП – за керівником САП на підставі конкурсу. До складу конкурсної комісії входять три особи, яких визначає генпрокурор за поданням Ради прокурорів, міжнародні експерти;
  • керівник САП керує прокурорами САП, є заступником генпрокурора із доступом до держтаємниці, визначає структуру та штат.

Компенсація за пошкоджене та вже відремонтоване житло

З 1 січня змінюються норми закону про компенсацію за знищене та пошкоджене житло. У ньому зазначають, що гроші за пошкодження можна отримати у тому разі, якщо житло вже відремонтоване за власний кошт.

Умови закону:

  • кошти перераховують на поточний рахунок;
  • компенсація передбачена за придбану будівельну продукцію та виконані ремонтні роботи.

Авторка закону, народна депутатка Олена Шуляк попередила, що основою для компенсації може бути фотофіксація пошкоджень до початку ремонту, заявку можна подавати через "Дію" і на об'єкт треба допускати представників комісії, які оцінюють пошкодження та вартість їх усунення.

Ринок небанківських послуг: фінансові послуги, страхування, кредитні спілки

1 січня 2024 р. починають діяти три закони про небанківський ринок: про фінансові послуги, про страхування, про кредитні спілки.

Фінансові послуги. Новий закон вводить розподіл на безпосередньо фінансові послуги(страхування, кредитування, залучення коштів, лізинг, факторинг, надання гарантій, торгівля валютою, платіжні послуги, послуги на ринку капіталу) та супровідні послуги (ті, що сприяють отриманню фінансових послуг – від посередників). Фінустановами є ліцензовані Нацбанком фінкомпанії та ломбарди.

Основні новації:

  • вимоги до мінімального статутного капіталу: від 1 млн грн для ломбардів з послугами кредитування до 10 млн грн для фінкомпаній з послугами гарантій;
  • скасовують обмеження та фінустанови можуть поєднувати декілька напрямків діяльності;
  • спрощується вихід на ринок: видача ліцензії синхронізована із включенням до реєстру, який веде НБУ;
  • посилюються вимоги виходу з ринку: без виконання зобов'язань перед клієнтами він перекривається;
  • до здійснення держрегулювання та нагляду Нацбанк застосовує ризик-орієнтований підхід. Вимоги та правила залежать від розміру установи, виду діяльності, значущості та ризиків;
  • інформація про фінансовий стан та діяльність клієнта є захищеною таємницею фінансової послуги.

Страхування. Окремий новий закон про страхування передбачає:

  • прозору структуру власності, розкриття інформації про власників істотної участі та ключових учасників страхової компанії;
  • надання плану діяльності СК на три роки під час реєстрації в НБУ;
  • відповідність керівників СК кваліфікаційним вимогам;
  • мінімальний розмір статутного капіталу: 32 млн грн – страховики non-life, 48 млн грн – компанії зі страхування життя, із ліцензією на класи страхування відповідності, страхування кредитів, поруки та перестрахування;
  • видача ліцензії не на окремі види страхування, а за класами з можливою зміною обсягів. У сфері страхування життя визначається п'ять класів, у non-life-страхування – 18 класів. Але поєднувати страхування життя та non-life-страхування заборонено.

Кредитні спілки. Окремий закон про них передбачає:

  • розширений перелік тих, хто може стати членом кредитної спілки: окрім фізосіб, це ФОПи та юрособи;
  • КС вже не визначаються як неприбуткові організації;
  • КС може отримувати спрощену ліцензію на надання коштів та банківських металів у кредит та стандартну, плюс до кредитування, ще й залучення коштів та банківських металів під повернення. До того ж спілка має право здійснювати іншу господарську діяльність;
  • керівників КС має погоджувати Нацбанк і там можуть вимагати замінити керівників, ризик-менеджерів, головних комплаєнс-менеджерів, керівників підрозділів внутрішнього аудиту в разі невідповідності вимогам;
  • у КС має бути пайовий капітал, резервний капітал із новими вимогами. Зокрема до резервного треба включати половину прибутку за підсумками звітного періоду допоки резервний капітал не становитиме від 15% активів та за відсутності непокритого збитку.

Усі три закони – частина переходу до нового ринку небанківських послуг під регулюванням Національного банку. Його регуляторам НБУ став з 1 липня 2020 р. відповідно до закону про "спліт".

Адміністративно-територіальний устрій: без смт та з поселеннями

26 січня 2024 р. набере чинності закон про окремі питання адміністративно-територіального устрою, який багатьом відомий, як закон про скасування селищ міського типу.

З цієї дати автоматично:

  • смт відносяться до категорії селищ. Таких в Україні 880. Разом із селами, вони є сільськими населеними пунктами;
  • міста республіканського, обласного та районного значень стають просто містами.

Також закон вводить поняття "поселення". Це компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке до жодної категорії НП не відноситься. Його можна буде віднести до населеного пункту будь-якої категорії. Так само, як і змінити категорію будь-якого населеного пункту. Але не автоматично та з урахуванням таких параметрів:

  • місто – населений пункт із загальною чисельністю населення не менше 10 тис. та переважно компактною забудовою;
  • селище – населений пункт із чисельністю населення не менше 5 тис. та переважно садибною забудовою;
  • село – населений пункт із чисельністю населення менше 5 тис. та садибною забудовою.

Після змін у новий спосіб вирішують такі питання адмінтериторіального устрою:

  • віднесення населених пунктів до нової категорії. Відбувається за зверненням місцевих рад із попереднім громадським обговоренням. І в тому разі, якщо місто стає селищем або селом, і якщо село або селище стають містом, останнє слово за парламентом. Але транзитом через уряд, бо саме туди місцева рада спрямує подання. Якщо ж село буде переводитися до категорії селища, або селище – до категорії села, питання розглядатиме тільки Кабмін;
  • зміна меж і назв. Щодо районів у місті, якщо межі міста при цього не змінюються – за рішенням міської ради. Щодо районів у країні – за Кабміном з подальшим розглядом у ВР. Щодо міст, сіл і селищ, то за парламентам узгодження усіх найменувань. Зміна меж сіл та селищ без зміни меж тергромади – за місцевими радами, зі зміною меж тергромади – за Кабміном. Зміна меж міст – за парламентом;
  • утворення та ліквідація населених пунктів. Утворити новий населений пункт можна на основі поселення за ініціативою ради населеного пункту, до громади якої поселення відноситься. Кабмін затвердить утворення та ВР ухвалить назву синхронними рішеннями. Ліквідувати населений пункт можна або якщо він вливається в інший НП, або якщо протягом трьох років там немає зареєстрованих чи задекларованих місць проживання. Ініціатор ліквідації – місцева рада або облдержадміністрація, рішення за Кабміном.

Пробаційний нагляд як покарання

28 березня набере чинності закон, яким пробаційний нагляд стане можливим покаранням за окремі злочини.

Пробаційний нагляд – це коли права і свободи засудженого обмежують, але без ізоляції. Він обмежений у часі, і може призначатися на строк від 1 року до 5 років.

Пробаційний нагляд у якості покарання не будуть застосовувати за злочини проти основ нацбезпеки (статті 109-114-2 Кримінального кодексу України) та за найтяжчі правопорушення, зокрема:

  • проти життя та здоров'я (статті 115-123);
  • в сфері обігу наркотиків (статті 305 -308);
  • у сфері охорони держтаємниці (статті 328-337);
  • військові кримінальні (статті 401-434).

Але щодо великої кількості кримінальних діянь пробаційний нагляд додають у якості одного з можливих покарань – у ККУ під це змінили окремі частини 140 його статей.

Деякі злочини, за вчинення яких новий вид покарання можна застосовувати:

  • умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони;
  • перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
  • умисне легке тілесне ушкодження;
  • побої та мордування;
  • домашнє насильство;
  • погрози вбивством;
  • зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
  • зараження венеричною хворобою;
  • ненадання допомоги хворому медпрацівником;
  • насильницьке донорство;
  • експлуатація дітей;
  • примушування до вступу в статевий зв'язок;
  • порушення порядку фінансування політичної партії і передвиборної агітації;
  • ухилення від сплати аліментів;
  • розголошення таємниці усиновлення;
  • перешкоджання професійній діяльності журналістів;
  • грубе порушення законодавства про працю;
  • невиплата зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат;
  • порушення недоторканності приватного життя, права на отримання освіти та на безоплатну меддопомогу;
  • крадіжка, грабіж, хуліганство і шахрайство;
  • незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійних пожертв;
  • підроблення документів;
  • розголошення банківської таємниці;
  • незаконна порубка, перевезення, зберігання і збут лісу;
  • браконьєрство;
  • публічні заклики до вчинення теракту;
  • наруга над могилою;
  • ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів;
  • створення або утримання місць розпусти і звідництво;
  • посів або вирощування снотворного маку чи конопель;
  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Змінені статті ККУ, де йдеться про позбавлення та обмеження волі, ці види покарання не викреслюють, суди зможуть і надалі їх призначати.

Є статті та частини стате ККУ, де пробаційний нагляд є ще одним можливим видом покарання на додачу до вже існуючих:

  • 125, 126, 126-1, 129, 130, 132, 139, 144, 150, 154 (частина друга), 159-1, 163, 164, 165, 168, 171, 172, 173, 174, 175, 178, 179, 182, 183, 184, 185 (частина перша), 188-1, 190, 197-1 (частина третя),201-2, 205-1, 209-1, 213, 232, 239-1, 239-2, 247, 248, 249, 250, 252, 254, 263, 268, 271, 272, 275, 279, 280, 281, 283, 284, 290, 295, 296, 298, 300, 301, 301-1, 309, 310, 311, 313, 319, 320 (частина перша), 322, 338, 342, 343 (частина друга), 347, 347-1, 350, 351, 351-2, 353, 353, 355, 357, 358, 360, 361, 363, 364-1, 371, 378, 381 (частина перша), 383, 387, 389, 389-1, 390-1, 397, 400-1 (частина друга), 435, 436, 436-2, 442, 444.

Але також є статті та частини статей, в яких арешт як вид покарання, замінюють на пробаційний нагляд:

  • 124, 133, 136, 151, 151-2, 154 (частина перша), 180, 185 (частина друга), 186, 192, 193, 197-1 (частина друга), 198, 244, 246, 258-2, 285, 293, 297, 298-1, 320 (частина друга), 325, 327, 339, 340, 343 (частина перша), 344, 345, 345-1, 356, 364, 368, 368-3, 368-4, 374, 376, 377, 381 (частина друга), 385, 386, 394, 396, 398, 399, 400-1 (частина перша).

Саме суд, незалежний у своїх рішеннях, визначає, в яких випадках з передбаченого ККУ переліку кримінальних порушень, можна застосувати пробаційний нагляд замість іншого покарання.

І є три умови, які суд у будь-якому разі передбачить для засудженого до пробаційного нагляду:

  • періодично з'являтися до органу пробації (питання тільки у графіку візитів, які визначають органи пробації);
  • повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (отже, змінювати їх не заборонено);
  • не виїжджати за кордон без погодження з органом пробації (отже, із погодженням можна).

Ще п'ять умов у своєму рішенні суд може прописати, як усі разом, так і окремо:

  • носити електронний засіб контролю (до року) та жити за вказаною у рішенні суду адресою;
  • виконувати прописані у судовому рішення обмеження щодо спілкування, пересування, проведення дозвілля або щодо вчинення певних дій;
  • працевлаштовуватися за направленням органу пробації або за таким направленням стояти на обліку у службі зайнятості та через неї працевлаштовуватися;
  • виконувати заходи за пробаційною програмою. Це призначені судом заходи, мета яких – скоригувати соціальну поведінку, окремі прояви чи усю, сформувати соціально сприятливі зміни особистості, які можна об'єктивно перевірити. Проекти пробаційних програм розробляє Мінюст, а реалізують органи пробації;
  • пройти курс лікування від алко- та наркозалежності, розладів психіки та поведінки.

Обмін податковою інформацією: CRS-стандарт

У 2023 році Україна приєдналася до міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією. Йдеться про Common Standard on Reporting або CRS-стандарт, згідно із яким Україна ділиться з іншими країнами даними про фінансові рахунки їхніх резидентів та отримує від інших країн дані про рахунки своїх резидентів.

Закон про приєднання вже набрав чинності, але не усі його норми, і найважливіші працюватимуть вже у 2024 р.

Є загальний перелік даних, яким треба обмінюватися за стандартом CRS. Його мають дотримуватися усі підзвітні фінансові установи, тобто банки, інвесткомпанії, страхові компанії. Підзвітною є така інформація:

  • ім'я, адреса, юрисдикцію, податковий номер;
  • якщо йдеться про рахунок фізособи, то дата і місце її народження;
  • номер рахунку;
  • найменування та ідентифікаційний номер фінустанови;
  • залишок чи вартість рахунку станом на кінець року, на кінець звітного періоду, на момент закриття. Для страхових рахунків це викупна сума, для договору ануїтету – викупна сума або вартість відшкодування. Для рахунків фізосіб є така градація: рахунки низької вартості – із залишком до 1 млн доларів, рахунки з високою вартістю – залишок більше 1 млн доларів;
  • для кастодіальних рахунків (рахунок, крім договорів страхування та ануїтету, на користь іншої особи) – суми відсотків, валові дивіденди та інші доходи, суми надходжень від активів;
  • у випадку депозитного рахунку – сума відсотків, а у випадку інших рахунків – транзакції протягом звітного періоду;
  • валюта.

Для належної перевірки вже існуючих рахунків фізосіб у стандарті CRS є свої особливості. Зокрема договори страхування та ануїтету не підлягають перевірці, ідентифікації та звітуванню.

Є градація рахунків фізосіб з низькою та високою вартістю – до 1 млн та понад 1 млн доларів. До них застосовують дещо різні процедури належної перевірки.

Оскільки більшість українців все ж мають рахунки низької вартості, треба знати, що звітуючи за ними, фінустанова, коли буде визначати людину як резидента тієї чи іншої юрисдикції, радше буде орієнтуватися на поточну адресу проживання, що вже вказана у записах та підтверджена документами. Якщо документального підтвердження немає, то буде шукати адресу, номер телефону та інші відомості у доступних їй електронних базах даних. Нічого не треба перевіряти, якщо фінустанова вже має дані про статус резидентства, адресу та номери телефонів.

Тобто за стандартом CRS необхідно визначити резидентом якої юрисдикції є власник рахунку та відобразити це у звіті. А основна мета – дізнатися, чи сплачені всі належні податки.

З 1 січня 2024 р. діють оновлені штрафні санкції щодо фінансових агентів. Зокрема, неподання звіту про підзвітні рахунки передбачає штраф 100 мінімалок, несвоєчасне подання звіту або подання неповного звіту – 0,5 мінімалки.

Також з'являються нові штрафи, про які мають знати фізособи:

  • за ігнорування запитів контролюючих органів – 5 мінімалок. Це стосується платників податків, фінансових агентів або інших осіб;
  • за неподання документів у відповідь на запит – 1 мінімалка;
  • неподання даних про структуру власності або бенефіціара самостійно чи на запит – 5 мінімалок. Це стосується нерезидентів, що діють в Україні через представництва та іноземних юросіб.

Перший звітний період та комплексна перевірка за стандартом CRS для визначення підзвітних рахунків завершується у 2023 р. До 31 грудня завершується перевірка існуючих рахунків фізосіб високої вартості.

Перший звіт про підзвітні рахунки має бути не раніше 1 липня 2024 року, а до 31 грудня 2024 р. має завершитися перевірка існуючих рахунків фізосіб низької вартості – до 1 млн доларів.

Школи: мережа та наповнення класів

У березні 2020 р. став чинним закон про повну загальну середню освіту, але окремі його норми почнуть діяти у 2024 році.

За законом мінімальне наповнення класів – 5 учнів, максимальне – 30 учнів. Але з 1 вересня 2024 саме для початкової школи інше обмеження наповнення класу – максимум 24 учні.

Законом освітню мережу реорганізують і поступово переходимо до профільної старшої школи – ліцеїв. Для того, щоб комунальний ліцей почав працювати, його засновник має відповідати чималій кількості вимог. Зокрема передбачити функціонування не менше двох класів з трьома профілями навчання, самого ліцею як окремої юрособи, відокремленої від початкової школи та гімназії, забезпечити здобуття освіти учнями відповідно до профілів з усіма освітніми компонентами.

З огляду на вимоги закону щодо ліцеїв, а також з урахуванням демографічних показників, спроможності громад, профілів старшої школи, охоплення території усіма профілями навчання, обласні ради та Київська міська рада мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як фізособи та ФОПи мають звітувати і сплачувати податки у 2024 році.

Головне