1 грудня 1991 року Україна обрала незалежність. Її підтримали на референдумі усі без винятку регіони країни та міста з особливим статусом - Київ та Севастополь.
Вже з листопада 1991 року на вулицях українських міст спотерігалася активна агітація за кандидатів на посаду президента України - всі 6 претендентів, серед яких Леонід Кравчук, В’ячеслав Чорновіл, Ігор Юхновський та колишній дисидент Левко Лук'яненко не скільки агітували за себе, як за незалежність країни і переваги власної держави. У мільйонах агіток, надрукованих в самвидатах, писали про багатство України, про її вклад в економіку СРСР, про те, що в Москві їдять українську ковбасу і про імперські амбіції Кремля, який збрехав про Чорнобиль і провальну радянську військову інтервенцію в Афганістані. І ця агітація спрацювала - 1 грудня, коли народ в один день сказав: "Так, підтримую акт проголошенню незалежності України". Згодом було проголосовано і за першого президента незалежної країни.
Те, що референдум 1 грудня 1991 року перекреслить Горбачовський за 17 березня того ж 1991 року про збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, сумнівів не було. Всі без винятку 24 області, автономна республіка Крим та два міста зі спеціальним статусом - Київ і Севастополь - показали, що бачать майбутнє саме у свої державності.
Цікаво, що Донбас і Крим показали на референдумі просто неймовірні результати та розбили усі міфи. У Донецькій та Луганській областях незалежність підтримали майже 84%, у Криму - 54%, а у Севастополі - 57%. Ці результати референдуму знищили Радянську імперію - за тиждень у Біловезькій Пущі лідери України, росії та Білорусі задекларували кінець СРСР.
Після референдуму світ потроху почав визнавати новонароджену українську державу. Першою була Польща, а на Заході - Канада. А Угорщина відкрила першою своє посольство в Києві. Америка теж сказала "Так" незалежній Україні, бо результат референдуму з приголомшливим показником у 90% перевершив 70% очікування США. І це була вже історично незворотна дія.
Раніше "Ми-Україна" писали про те, як над Верховною Радою вперше підняли синьо-жовтий прапор.