Запровадження стелі цін на російський зріджений природний газ (ЗПГ, LNG) у 2023 році призвело б до скорочення нафтогазових доходів Кремля на 60%. Такого висновку дійшли експерти Центр досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA) у свіжому дослідженні.
Вони наголосили на тому, що повномасштабне вторгнення рф в Україну змусило країни-члени ЄС швидко скоротити свою залежність від нафти, вугілля та нафтопродуктів держави-агресорки. Ситуація з закупівлю російського ЗПГ виявилась кардинально протилежною - європейські країни не лише продовжили купувати ресурс, а і значно наростили обсяги.
"Ця не тільки дає росії значні політичні важелі впливу на держави-члени ЄС, а й фінансує її вторгнення в Україну", - наголошується у звіті CREA.
Дослідники зауважують, що залежність російської нафтогазової галузі від послуг держав клубу G7+ при експорті ЗПГ дає союзникам та партнерам України значні важелі впливу в регулюванні російських цін на ресурс та введень цінових обмежень. Експортерам доведеться торгувати за встановленою граничною ціною, зокрема, щоб мати доступ до страхових послуг. У CREA підкреслили, що такий підхід не стане причиною різких коливань цін, але скоротить доходи агресора від цього товару.
"Запровадження стелі цін на ЗПГ на рівні 17 євро/МВт·год скоротило б доходи рф на 60% у 2023 році, що призвело б до падіння на 10 млрд євро її загальних доходів від експорту ЗПГ. Як альтернатива, якби тільки ЄС запровадив цінову межу, загальні доходи росії від експорту ЗПГ у 2023 році скоротилися б на 29% — втрата склала б 5 млрд євро", - йдеться у висновках.
Енергетичний аналітик Пятрас Катінас додав, що на росію також можна тиснути через її величезну залежність від західних танкерів для транспортування ЗПГ.
Як відомо, за підсумками минулого року 13% всього імпорту ЗПГ до ЄС припадало на росію. Йдеться про обсяг енергоносія у 17,25 млрд кубів без урахування перевалки до країн, що не входять до блоку.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у топ-трійці покупців російського ЗПГ у 2023 році почесні друге та третє місця посіли Іспанія та Франція. За обсягами їм випереджає лише Китай. До переліку покупців російського енергоносія входять також і Естонія та Литва, які є одним з найзатятіших прибічників України в ЄС.
