У Нігері стався державний переворот. Обраний у 2021 році прозахідний президент Базум був зміщений з посади. Новим "керівником" держави став генерал-полковник Амаду Абдурахман, який очолив "Національну раду із захисту батьківщини". Примітно, що переворот стався на тлі проведення саміту "росія-Африка 2023", на який представники Нігеру демонстративно не поїхали.

Другою особливістю ситуації стала показова нейтральність частини варлордів, що діють на сході країни. І, нарешті, залученість у переворот приписують ПВК "Вагнер". Точніше, структурам Євгенія Пригожина.

Давайте розбиратися разом

Нігер, з погляду політичної ситуації, є досить нестабільною країною в нестабільному регіоні. Крім, власне, виступів джихадистів, триває громадянська війна (за національно-племінним принципом) у сусідніх Малі та Чаді. Досить сказати, що президент Чаду 2021 року був убитий у бою з повстанцями FACT. У Буркіна-Фасо протягом 2022 року сталося два військові перевороти.

Водночас регіон багатий на поклади "великої трійки" інтересів рф — уран, титан, вольфрам, є золото та нікель. Але значна частина родовищ не розвідані й не розробляються через складну політичну ситуацію. А ті компанії, які заходять, як правило, діють за потужного силового прикриття ПВК.

У випадку з Нігером, була спроба президента Базума знайти партнерів серед країн "демократичного світу". Але отримати істотну військову або фінансову підтримку за перший рік роботи він не зміг. Політичні консультації, обговорення реформ — так. Практичні проєкти зі стабілізації ситуації лише обговорювалися і, можливо, могли розпочатися в найближчі рік-півтора.

З іншого боку, в останні два роки активізувалася присутність росії. Причому за "безпеку" і "розвиток" російського бізнесу відповідала широко відома ПВК "Вагнер". Беремо сусідів Нігеру.

• Лівія: діяльність ПВК "Вагнер" на території, підконтрольній генералу Хафтару (кордон з Нігером зокрема);
• Чад: два військові перевороти, внаслідок останнього до влади прийшли сили, що мають досвід співпраці з ПВК "Вагнер" (та й самій російській ПВК приписують участь у перевороті);
• Малі: ПВК "Вагнер" воює на боці частини варлордів (згодних співпрацювати з урядом);
• Бенін: Президент країни Патріс Талон відкрито заявляє, що уряд має право використовувати іноземні ПВК, називаючи як приклад ПВК "Вагнер";
• Нігерія: ПВК "Вагнер" здійснює охорону нафто- і газовидобувного бізнесу дочірніх компаній "Роснефті" і "Газпрому". Щоправда, у цій країні вони ділять "охоронний бізнес" із підконтрольною Лукойлу ПВК — "Луком-А".

Країною без явної присутності вагнерівців залишався лише Алжир.

Пригожин та компанія

Крім того, у всіх згаданих країнах працює підконтрольна Пригожину компанія Lobaye Invest. Це "юридичне прикриття" бізнесу Пригожина. Через неї наймаються бойовики. Але ця ж компанія створює з місцевими лідерами СП із розвідки та видобування корисних копалин. Суть роботи я описував у тексті про ПВК "Вагнер" у січні 2023 року: роботу з розвідки оплачують з коштів місцевих еліт і, частково, з рф (як правило, грошима держкорпорацій). Вигодонабувач — Пригожин.

Якщо родовище дає можливість розпочати промислове видобування, то за згаданого вище механізму фінансування такого починається. Водночас видобуті копалини реалізуються через компанії Пригожина в Африці та ОАЕ.

Після того, як отримано докази економічної доцільності видобування, створене СП "раптово" банкрутує. Створюється нове, де місце структур Пригожина займають структури, афілійовані з тією чи іншою держкорпорацією (які найчастіше перебувають у сфері інтересів груп Сєчина-Алекперова і Ковальчуків).

Ну і, нарешті, варто згадати про радіостанцію Lengo Songo, яка починала вести мовлення в ЦАР, але останніми роками створила понад 15 філій у різних країнах регіону й мовить національними мовами. Підкреслю: не державними, а національними — мовами окремих національних груп. Її "похід" у регіон, як правило, збігається з приходом у ту чи іншу країну згаданої компанії Lobaye Invest.

Отже, ситуація для президента Нігеру Базума була вкрай складною. Практично в усіх сусідніх країнах активно діяли російські найманці, і розширювався вплив рф. До речі, Lobaye Invest два роки тому "зайшла" в Нігер як інвестиційна компанія. Водночас потенційно сильні західні партнери були схильні висловлювати, скоріше, моральну підтримку й глибоку стурбованість.

Переворот мав статися. І він стався.

Що все це означає?

Дата перевороту є до певної міри показовою. На тлі саміту "росія-Африка" скидається президент країни, яка демонстративно відмовилася від участі в заході. Цей факт тією чи іншою мірою використовуватиме російська пропаганда та дипломатія під час контактів із місцевими елітами.

У разі проведення антизахідної політики новим керівництвом Нігеру (не обов’язково проросійської, може бути "прокитайська", наприклад), ми матимемо показову демонстрацію претензій Кремля на участь у політиці країн, що розвиваються, далеко від кордонів російської федерації.

Тобто, спробу знову заявити про свої геополітичні амбіції. А так само нове поле для шантажу дестабілізацією й без того неспокійного регіону. А саме, масштабування протистояння з питань війни в Україні до питань співіснування з країнами ЄС та США на глобальному рівні. Таке Кремль уже намагався провернути на початковому етапі російсько-української війни. Досить згадати Сирію 2015 року і Лівію 2015−16 років.

Але те, що сталося, є важливим сигналом і з погляду оцінки майбутнього Євгенія Пригожина та його бізнесу (йдеться не тільки про ПВК). росія не має достатньо сил для входу в регіон, використовуючи легальні структури. І поки що не має ПВК, здатних замінити ПВК "Вагнер" у регіоні. Тобто, Пригожин демонструє свою "потрібність" Кремлю (і особисто путіну), а також здатність "виконувати поставлені завдання". Знову, повторю, йдеться не тільки про силовий складник: згадайте ЗМІ, гірничодобувний бізнес, політтехнологів.

Якщо участь Пригожина справді мала місце бути, то це потужний сигнал і місцевим елітам — група "Вагнера", як і раніше, діє й може собі дозволити масштабні операції.

І, зрештою, це ще одна фінансова підпора імперії Пригожина. росії вкрай потрібен титан (до 2022 року більшу частину сировини отримували з України), необхідний уран. Отже, схема з дорозвідкою та видобуванням може спрацювати. Що стосується безпосередньо Пригожина, то в Нігері досить великі родовища золота. А цей метал найчастіше використовують "вагнерівці" як засіб оплати за їхню роботу. Із країни вивозять злитки, у, наприклад, ОАЕ, де їх конвертують у відповідну валюту.

Чи говорить це про те, що у "Пригожина все вийшло"?

Не зовсім. Слід мати на увазі: прямої силової участі найманців ПВК "Вагнер" у перевороті, найімовірніше, не було. Принаймні, не були залучені сили "ядра" ПВК, що складаються переважно з вихідців з рф і низки європейських країн. Місцеві найманці — можливо, однак регіональна преса говорить про такий варіант лише як про один із імовірних.

Крім того, військові, які прийшли до влади, кілька років поспіль воювали проти низки варлордів, з якими співпрацювала ПВК "Вагнер". Тож може йтися, радше, про спільність тактичних інтересів з росіянами, ніж про міцні "союзницькі" зв’язки.

Тому навіть із новою владою країни багато чого залежатиме від подій найближчих місяців. Зокрема, готовності країн Заходу стабілізувати ситуацію в регіоні (або, хоча б, комунікувати з хунтою), а також від позиції КНР, яка так само може увійти в Нігер, не залишивши росії багато місця для маневру.

У будь-якому разі, діалог про майбутнє Нігеру між глобальними гравцями почнеться не раніше зими. На цей же час рф розраховує домогтися початку консультацій щодо війни в Україні. Успіх у Нігері не створить для Кремля принципово нової позиції — росія поступово втрачає вплив, і "нігерівський успіх" лише сповільнить цей процес. А ось провал стане ще однією демонстрацією того, що Кремль уже не такий сильний, як звик про себе думати.

Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього