Єврокомісія покращила свій прогноз щодо зростання російського ВВП у 2023 році та погіршила прогноз на 2024 рік. Якщо раніше Єврокомісія прогнозувала падіння ВВП рф у 2023 році на 0,9%, то зараз прогнозує зростання на 2%. 2024-го динаміка буде гірша: 1,6%. 2025-го показник збережеться на тому ж рівні.
На жаль для України, навіть 1,6% – це зростання, а не падіння. У своєму аналізі Єврокомісія практично підтверджує написане мною раніше. Зокрема, ЄК зазначає: “… росія показала набагато впевненіші темпи у 2023, ніж очікувалося раніше головним чином – збільшення внутрішнього попиту, підкріпленого бюджетними стимулами. Тим не менш, через жорстку ДКП прогнозується, що в 2024 році зростання знову сповільниться через послаблення внутрішнього попиту (витрати домогосподарств), також у виробництві через проблеми санкційного плану, брак робочої сили, все це обмежуватиме потенціал зростання. Очікується, що державний бюджет залишиться з дефіцитом, а державний борг трохи збільшиться…" Показники інфляції: 6.0%, 4.6% і 4.0% в найближчі три роки.
А тепер згадаємо про що я писав раніше. росія застосувала куммулятивний стимул для реанімації економіки у вигляді: бюджетно-монетарно-кредитно-інвестиційно-споживчого стимулу.
Це можна порівняти з уколом адреналіну у серці для його запуску. Бюджетний стимул - державні інвестиції та стимули економічного розвитку за рахунок бюджетного дефіциту, у тому числі, у ВПК та інфраструктуру.
Монетарний стимул - низька процентаня ставка центрального банку нижче за інфляцію (політика реальних негативних ставок): довгий час у рф базова ставка ЦБ перебувала на рівні 7,5%-8,5%, хоча на початку війни її "задерли" на позначку в 20% .
Кредитний стимул - розширення кредитування, у тому числі реальний сектор та і іпотеки. Максимальне кредитування капітальних інвестицій.
Інвестиційний стимул – залучення внутрішніх інвестицій для заміщення зовнішніх. Споживчий стимул – зростання соціальних виплат та зарплат, кредитування населення, що призвело до зростання платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, де майже значною мірою не залишилося імпортних товарів. Тобто, майже весь стимул пішов на розвиток внутрішнього виробництва.
З певними застереженнями, я пропонував це зробити в Україні після 2015-го року та на початку повномасштабної війни. Зрозуміло, що всі ці стимули без адекватної промислової, бюджетної, монетарної та податкової політик – безглузді. На жаль, у нас мої пропозиції не знайшли свого застосування.
Але є й позитивні моменти
У рф перемогло мейнстрімне крило економістів, насамперед у Центральному банку. Там почали підвищувати ключову ставку і вже збільшили її до 15%, що автоматично почало обривати активний кредитний цикл та знижувати ефективність згаданих вище стимулів.
До речі, щойно ЦБ рф почав підвищення своєї ставки, я відразу зробив прогноз щодо того, що це неминуче позначиться на темпах зростання (зниження) і так і сталося. Оцінки Єврокомісії це підтверджують.
Аргументи ЦБ рф тоді були такі:
- росія "вперлася" в стелю розігріву економіки, насамперед у частині наявності вільних трудових ресурсів і будь-яке нарощування стимулів призводитиме лише до інфляції, а не зростання ВВП.
- Бізнес формує свої очікування, виходячи з інфляції, прогноз якої закладає в ціну товарів, а не виходячи з потокової ставки за кредитом, навіть якщо вона низька.
- Інфляція "з'їдає" приріст реальних доходів населення та знецінює зростання.
На мій погляд, усі ці аргументи справді мають місце, але помилка росіян полягає в тому, що на фазі "розігріву" економіки мета за інфляцією в 4% вкрай занижена. Виходячи з нинішніх параметричних даних, вона має бути як мінімум на рівні 10%.
Але завдяки цій помилці, темпи зростання ВВП у рф сповільняться і певною мірою скоротиться потенціал росії для ведення війни. Що дуже позитивно для нас. Чим більше помилок у росіян, тим краще. Залишилося ще й нам не робити помилок.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
