Наразі іде активна робота над текстом безпекової угоди між Україною та США, яка має стати найсильнішою з подібних.
І це важливо, бо хоч Європа в період паузи в наданні американської військової допомоги Україні та з огляду на електоральні ризики в США, почала самостійно посилювати оборонний напрямок, все ж саме американська допомога є незамінною, а активна участь США для багатьох країн, як і раніше, залишається маркером.
Після погодження пакета допомоги продовжилася й робота над угодою. Але хочу нагадати, що ще взимку ряд американських ЗМІ, зокрема, The Washington Post, писали про те, що Адміністрація Байдена розробляє нову стратегію щодо чергового етапу війни, і це матиме відображення у тому числі на рівні безпекової угоди.
Звісно, ситуація на фронті не статична (усі побачили, як росія користується нестачею озброєнь в Україні), і це, думаю, враховуватиметься при формулюванні підходів. Але все ж якась частина із того, що уже було публічно заявлено, думаю, залишиться. Тому тезово нагадаю про що йшлося у публікації:
- Пріоритетом нової стратегії є фокусування на допомозі Україні у відображенні нових російських наступів.
- Довгострокова мета зміцнення української армії та економіки спрямована як на утримування позицій на полі бою, так і на те, щоб поставити українську армію на іншу траєкторію - аби вона стала сильнішою до кінця 2024 року, що дозволить розробити новий надійний план.
- Американське планування є частиною багатонаціональних зусиль майже трьох десятків країн для забезпечення довгострокової безпеки та економічної підтримки України, з урахуванням ситуації на лінії фронту. Мова йде якраз про безпекові зобов'язання на період найближчих 10 років.
- Американська угода, як кажуть американські чиновники, "гарантуватиме підтримку військових операцій у короткостроковій перспективі, а також зміцнення української армії у майбутньому, щоб стримувати російську агресію". Крім цього, "до угоди будуть включені специфічні обіцянки та програми з метою допомогти захистити, відновити та розширити українську промислову та експортну базу, а також допомогти країні у політичних реформах для повної інтеграції із західними інститутами".
- Нова стратегія, як підкреслив один із чиновників з адміністрації Байдена, "не означає, що українці тільки будуватимуть оборонні траншеї та сидітимуть за ними весь рік; відбуватиметься перехід під контроль невеликих сіл з невеликою стратегічною значущістю, а також сторони обмінюватимуться атаками ракет та дронів".
- Західні уряди вважають, що на відміну від 2022-го та 2023-го, не буде масованих артилерійських атак. Натомість вони акцентують увагу на тактиці, яка довела свою успішність, а саме - обстріли на далекі відстані, а також стримування російського чорноморського флоту.
- Довгострокова стратегія з трансформації України була започаткована країнами Великої сімки минулого літа. Вашингтон також виходить з того, що навіть якщо Україна не звільнить всю свою територію найближчим часом, їй буде потрібна суттєва постійна допомога для оборони і для того, щоб вона стала невід'ємною частиною Заходу.
- Розглядається чотири фази, на які має бути спрямована фінансова допомога у разі прийняття сенатом та конгресом пакета допомоги: бойові дії, будівництво, відновлення та реформи.
- Фаза будівництва є стратегією, яка фокусується на забезпеченні майбутньої безпеки України на землі, у морі та повітрі. Частина коштів буде спрямована на розвиток індустріальної бази України для виробництва озброєння разом із США та союзниками, щоб не відставати від російських темпів виробництва озброєння. План також включає додаткові системи ППО для захисту українських міст, щоб дозволити ключовим сферам української економіки та експорту відновитися, включаючи сталеливарну галузь та сільське господарство.
- Залучення іноземних інвестицій в Україну вимагатиме додаткових зусиль щодо викорінення корупції, як зазначають американські чиновники, та трансформації інституцій.
Олеся Яхно, політичний експерт
