Останнім часом актуалізувалися розмови про загрози нового глобального військового конфлікту, який, здебільшого, в інформаційному просторі називають "світова війна". Говорив про це нещодавно і Президент України В. Зеленський, котрий прямо назвав відповідну загрозу, яка стане реальною, якщо зараз світ не зупинить росію та її агресію проти України.

Так само можна зустріти думку, що насправді чергова "світова війна" уже йде, але дещо у відмінній від попередніх форматі. Оскільки усі провідні "світові держави" мають власну ядерну зброю, то вони прагнуть уникнути прямих зіткнень, втручаючись у численні конфлікти опосередковано. Відповідно, "світова війна" перетворюється на сукупність конфліктів різної інтенсивності, які поступово охоплюють усю планету.

Так або інакше, але ми маємо дві основні сили, які зараз протистоять. З одного боку – низку авторитарних режимів, які є досить жорсткими у плані придушення свобод у власних країнах, а також не гребують кривавими методами у проведенні зовнішньої політики. Ці держави уже чітко називають "Вісь зла" на позначення того, що вони протистоять демократичним державам "Заходу".

Відповідно, росія воює з Україною, оголошуючи це протистоянням з "Заходом", а Іран, руками ХАМАС, нападає на Ізраїль, теж оголошуючи це протистоянням з "Заходом". Китай поки що витримую паузу, але як довго це буде тривати – ніхто не знає. Тож чи йде "світова війна", чи не йде, але фактом є те, що після завершення "Холодної війни" світ ще ніколи не був так близький до глобального військового конфлікту, яким він є зараз.

Очевидно, що пряма причина цього – недостатньо активна реакція "Заходу" на російську агресію проти України. Варто нагадати, що почалася ця агресія майже 10 років тому. Спочатку російські війська окупували Крим, потім – вторглися на територію Донецької та Луганської областей. Зрештою, все завершилося найбільшою війною у Європі після завершення Другої світової, а це, у свою чергу, відкрило шлях для повернення військової сили як фактору політики по всьому світу.

Тоді "цивілізований світ" не зміг та не захотів дати відсіч російському агресору, обмежуючись напівкроками, аби не спровокувати "ескалацію", однак подібний підхід виявився хибним. Зрештою все справді вилилося в ескалацію, але зовсім не там, де її чекали. Напад ХАМАС на Ізраїль показав, що "Вісь зла" вважає, що її позиції посилились настільки, щоб дати різку відсіч "Заходу".

Все це можна було зупинити на початкових етапах російської агресії проти України, але зараз вірус нестабільності розповзається по всьому світу, і, за відсутності реакції, дійсно призведе до подальшої ескалації, появи нових точок нестабільності. Можливо, на Тайвані. Можливо, у Кореї. Можливо десь ще, адже недемократичних режимів, заморожених конфліктів та геополітичних суперечностей у світі вистачає.

Лише рішуча відповідь "Вісі зла" тут і зараз може запобігти цьому сценарію.

Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”