16-18 лютого в Мюнхені відбудеться міжнародна безпекова конференція. Це головний безпековий форум у світі, який щорічно працює в середині лютого в столиці Баварії. Цього року він відбудеться в 60-й раз.

На цьому форумі обговорюється весь спектр глобальних і регіональних безпекових проблем. Судячи з доповіді, яка була презентована напередодні його проведення, настрої у представників глобальних політичних еліт і експертної спільноти є доволі песимістичними.

Сама назва цієї доповіді є симптоматичною – "Lose-Lose?". В бізнесі є популярна стратегія – "Win-Win", коли завдяки взаємовигідним домовленостям виграють всі учасники домовленості. А тут явно акцентується увага на прямо протилежному – ризиках програшу всіх учасників нинішніх міжнародних конфліктів. Коли в міжнародних політичних процесах у більшості його учасників панує суцільний егоїзм і неповага до інших, то врешті решт програють всі. Знак запитання в назві доповіді не дуже рятує. У всякому разі він не приховує песимістичної тональності.

Зрозуміло, звідки такий песимізм. Безпекових проблем стає все більше, а надійні рецепти їх розв’язання або не проглядаються, або їх не вдається узгодити. Значною мірою це стосується і нинішньої ситуації навколо війни між росією й Україною. З 2022 р. це головна і найбільш складна проблема міжнародної безпеки.

Зазвичай запитують про те, які рішення будуть там ухвалені. Але на Мюнхенському безпековому форумі, які і на Давоському економічному, не ухвалюють рішень, там обговорюють виклики і проблеми, шукають шляхи і способи їх розв’язання. А відповідні рішення ухвалюють в інших місцях і більш вузьким колом.

Навіщо тоді туди їдуть лідери різних країн світу, міністри закордонних справ і оборони, інші високопосадовці, політики і експерти? Їдуть, щоб представити позицію своєї країни, привернути до неї міжнародну увагу, прозондувати позицію і партнерів і противників, настрої глобальних політичних еліт. Це і майданчик для публічних дискусій, і для закритих обговорень і переговорів.

Протягом року є лише декілька майданчиків, на яких збираються більшість державних лідерів і представників глобальних еліт – це тиждень високого рівня на Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку у вересні, Давоський економічний форум у січні, і міжнародна безпекова конференція в Мюнхені в лютому. Саме найвищий рівень представництва визначає статус і значення цих форумів.

Нас, звичайно, цікавить, як буде обговорюватись в Мюнхені проблематика російсько-української війни. Які теми будуть підніматися і офіційно, і непублічно, на яких питаннях будуть робити акцент і українські учасники дискусій і наші міжнародні партнери.

Зараз вже очевидно, які виклики постали перед нами і нашими міжнародними партнерами на сьогоднішньому етапі війни проти російської навали.

Головний виклик пов'язаний з необхідністю формування нової стратегії війни України проти росії в умовах, коли виникла тривала затримка з американською військовою і фінансовою допомогою, а європейські воєнні арсенали і оборонні ресурси виявились значною мірою виснаженими або обмеженими. І це суттєво зменшує ресурсні можливості українського війська в протистоянні російському ворогу. Цю проблему Україна може вирішити тільки спільно з нашими міжнародними партнерами.

Також очевидно, що зараз недостатньо просто вирівняти ресурсний баланс у воєнному протистоянні між Україною і росією. Наші західні партнери мають забезпечити перевагу України у високотехнологічних військових ресурсах. Лише це може змінити нинішню воєнну ситуацію в Україні. Але для цього деяким західним лідерам треба подолати певні "червоні лінії" у власній політичній свідомості.

Другий неоднозначний виклик має конкретне ім’я – Трамп

Поза сумнівом, проблема потенційних наслідків ймовірного повернення Дональда Трампа на посаду Президента США буде одною з головних тем дискусій на Мюнхенській конференції.

Що буде з НАТО? Чи вдасться зберегти єдність західного світу в підтримці України і протистоянні російській агресії? Якою буде політика Трампа стосовно російсько-української війни? Чітких відповідей на ці запитання немає і досі. В Мюнхені, до речі, очікується великий десант американських учасників, деякі з яких будуть і на українських майданчиках.

Проблема Трампа спровокувала ще один стратегічний виклик – чи треба європейським країнам створювати власну систему безпеки, якщо ймовірне президентство Дональда Трампа зруйнує НАТО або паралізує ефективність Північноатлантичного Альянсу. Ця тема безпосередньо стосується безпекових інтересів України, як поточних, так і стратегічних.

Всі ці виклики будуть спільно обговорюватись і учасниками конференції і представниками України як на офіційних майданчиках Мюнхенської конференції, так і в неформальному, іноді навіть закритому режимі.

Очікується участь і виступ в конференції Президента України Володимира Зеленського. Крім того, як це буває на подібних форумах, Президент Зеленський також проведе цілу низку переговорних зустрічей з лідерами, державними діячами і провідними політиками з різних країн світу. Зокрема, заплановані переговори президента України з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, президентом Чехії Петром Павелом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та іншими лідерами держав.

Анонсоване європейське турне керівника української держави, його візит не тільки до Німеччини, а також і до Франції. Головна мета цих візитів, а також переговорів у Мюнхені – збільшення постачання зброї і боєприпасів до України, а також договірне закріплення безпекових гарантій для України. Так чи інакше, але протягом найближчих днів ми будемо спостерігати сплеск дипломатичної активності Президента Зеленського і в Мюнхені, і не тільки.

На полях Мюнхенської конференції буде працювати і український дискусійний майданчик. 17 лютого вже традиційно відбудеться "Український ланч". В цьому заході беруть участь лідери країн, які є нашими партнерами, провідні політики з США і європейських країн, представники української влади – або Президент України, або міністр закордонних справ, або вони разом.

Проте неформальні дискусії з більш широким колом закордонних і українських учасників будуть всі дні конференції. Зокрема, в Мюнхені на майданчиках вже традиційно збирається група закордонних друзів України з кола провідних західних політиків і колишніх державних діячів різних країн світу, які допомагають просувати міжнародні інтереси нашої країни. Показово, що до цієї групи приєднався нещодавній очільник Мюнхенської безпекової конференції (з 2008 по 2022 рр.) Вольфганг Ішінгер, який також став членом Наглядової ради Ялтинської європейської стратегії.

Зовнішньополітичні інтереси України треба просувати, особливо в нинішні буремні часи, не тільки через офіційну державну дипломатію, а й через недержавні структури, і через неформальні канали і форми спілкування.

Українські очікування від Мюнхена-2024 пов’язані не тільки з офіційно-публічним і неформальним просуванням українських інтересів, пов’язаних з нашою безпекою і обороною, протистоянням російській навалі. Під час Мюнхенської безпекової конференції, а можливо і на її полях, можуть бути підписані безпекові угоди України з Німеччиною і Францією (аналогічні договору між Україною і Великобританією, який був підписаний в січні). Якщо це станеться, то можна буде сказати і про конкретні, прикладні результати Мюнхена-2024 для зовнішньої і безпекової політики України.

Володимир Фесенко, політолог