Учора ввечері у Telegram-каналах почали поширюватися чутки про можливу смерть Стрєлкова-Гіркіна. Підтверджень досі немає. Але близьким і знайомим цього терориста, як на мене, розслаблятися рано. І ось чому.
путін змінює концепцію правління з президента-автократа на "самодержавця". Начебто невеликі, але фундаментальні відмінності, які можна описати трьома групами тез.
- Відносини з елітами. Президент-автократ у рф виконував роль своєрідного арбітра-модератора у війні кланів. Арбітр - це той, який у суперечках "веж Кремля" може вислухати аргументи сторін і знайти якусь подобу компромісу. Модератор - той, хто стимулює ту саму війну, щоб жоден клан не отримав повного набору ресурсів, достатнього для захоплення та утримання влади. Тобто "Вежі Кремля" можуть воювати за посилення позицій, але в будь-якому випадку мають можливість звернутися до посередника для завершення конфлікту з урахуванням своїх інтересів.
Формат самодержця інший. "Вежі Кремля" вже не звертаються до посередника, а просять про послугу/захист, того, хто перебуває вище, над сутичкою. І тут компромісу може бути - замість нього буде " воля царя ". - Вимога лояльності еліт. Як груп, так і окремих їхніх представників. Адже самодержець може "стратити і милувати". Причому останнє можливе лише за умови лояльності, керованості та подяки. Типовий приклад "милості" можна було спостерігати на прикладі Явлінського. Опозиціонер запитав "чи можна йти на вибори та критикувати царя". Отримав відповідь "ні", сказав "дякую".
Порушення балансу лояльність. Керованість і подяка може призвести до смерті. Беремо Пригожина. Він був лояльний путіну до кінця (нагадаю, що марш на Москву був не проти путіна), але став некерованим – помер.
Навальний був уже керований (відносно), але не лояльний. Помер.
Блогер "Мурза" (до речі, один із найталановитіших російських пропагандистів та успішний "волонтер" для того боку). Лояльний путіну, але не керований (його канал вистояв у "третій війні за телеграм, коли Кремль ставив під контроль "військоров") і лише відносно керований. Помер.
Те саме щодо тих, кого цар вважає "зрадником". Тобто людей, які публічно демонструють свою нелояльність і подають приклад іншим. І тут цілком логічно укладається кейс із російським пілотом, убитим в Іспанії. - Громадяни чи піддані - страх чи (і) любов. Щодо населення також схема змінилася. Раніше путін хотів, щоб його, в першу чергу, любили і вже потім боялися. Серія смертей змінює схему. Громадяни рф, звісно, стверджуватимуть, що жертва " померла сама " чи " це був нещасний випадок " . Але наодинці з собою, під горілку на кухні пошепки підвиватимуть "убили". І боятимуться. Боятимуться виявити нелояльність. Простіше кажучи, для путіна на перше місце у комунікації з населенням виходить страх, а не любов. Хоча, в росії, як не парадоксально, страх любов і породжує. Давайте згадаємо російське "б'є значить любить", "бояться значить поважають" і т.д.
Самодержавство – це символізм і… страх самодержавця за своє майбутнє
Адже цар йде, зазвичай, лише у могилу. Причиною може бути як палацовий переворот (і тут страти нелояльних з близького кола цілком гарна демонстрація "сили") або "російський бунт".
Але для "російського бунту" (я не говорю вже про революцію) важливий символ - сильна особистість. Смерть Нємцова показала, що "мертвий символ не спрацює". Цілком логічно, що наступною була смерть Пригожина. Адже він також символ - символ "перемоги" на тлі провалів армії. Потім Навальний. Нехай і вже без структур, без впливу (що показали дуже слабкі виступи навіть за кордоном, де російським емігрантам точно нічого не загрожує). Але все ж таки можливий символ.
Мурза – до речі, реально ефективний російський волонтер та пропагандист – самогубство (?). Але він був також символом. Символом "воєнкорів", які не лягли під Кремль під час "третьої війни за Телеграм" кінця 2023 року.
До речі, російський пілот, убитий в Іспанії, теж міг стати символом. Вибрати правильну сторону та вирватися з вигрібної ями під назвою росія. Це не політичний символ, а приклад на низовому рівні. І його також не стало.
І, нарешті, Стрєлков. Теж символ. Так званого "великоросійського патріота". І це небезпечно, оскільки аудиторія (і підтримка) Стрєлкова – радикали з бойовим досвідом. Яких путіну варто побоюватися.
І ось на цьому тлі йшли чутки про смерть згаданого терориста. Цілком можливо, що той живий. Але вибір у нього буде невеликий: або кейс Явлінського, або умовна петля. Якщо, петля не знайшла героя вже сьогодні.
Таким чином, можна стверджувати, що цар вже приміряв корону і чекає на коронацію. Російський цар, здатний на будь-яку дикість, оскільки традицій "лицарства" у російській династії не спостерігалося. Точніше, ті, хто намагався це демонструвати, закінчували погано.
Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього
