Залужний точно знав, якою буде нова стратегія 2024. Тепер її озвучили в США: глибокі удари за обмеженого бюджету, міцне закріплення на позиціях і накопичення ресурсів для вирішальної атаки.

The New York Times опублікував вже звичну регулярну статтю щодо війни в Україні: "США рекомендували Україні тимчасово закріпитись на наявних позиціях і нарощувати власне виробництво зброї".

Задача: "створити достатньо переконливу загрозу для росії, щоб та пішла на переговори наприкінці 2024 чи в 2025". Окремо відзначено, що Україна шукає "творчих способів" вивести росію з рівноваги. Маються на увазі успішні атаки на Крим, на флот по всім узбережжям Чорного моря, на виробництва, склади, логістичні вузли і "вузькі місця" транспортування в глибокому тилу. І це вже працює.

Позначені два стовпи запобігання поразки від росії: нова стратегія і належна підтримка від союзників. Фактично, це те, що утвердив в своїй статті генерал Залужний. Для розробки річних планів за обома пунктами США відправили до нас тризіркового генерала (генерал-лейтенанта Антоніо А. Аґуто-молодшого, який керує підтримкою України з бази у Німеччині).

Щодо підтримки, щоправда, зазначена прикра реальність: Захід просто не має очікуваних запасів зброї і особливо снарядів. ВПК останні десятиліття не орієнтувався на повноцінне державне оборонне замовлення, тільки на достатньо скромні комерційні приватні контракти. З фінансами, зважаючи на держборг США, теж не все добре. Тому цей момент вже визначений остаточно: Україні доведеться воювати 2024 "з більш обмеженим бюджетом".

Очевидно, генерал Залужний це прекрасно розумів ще влітку, до початку бюджетних дебатів - тому і позначив основну ставку на нову стратегію, а не на гроші чи постачання. Щоправда, Головком тоді, в The Economist цю стратегію так і не назвав (хоча вже очевидно, що точно знав про неї). Тепер же ясно, що основою нової стратегії за обмежених ресурсів будуть глибокі удари по ворогу з накриттям стратегічно важливих цілей.

З точки зору нефахівця - цілком життєздатний підхід. Він справді може виправдати себе. Звісно, за умови, якщо зміниться державна політика України у сфері власного виробництва, корупції, державного сприяння орієнтуванню економіки на військові потреби (бо зараз це фактично державне стримування, як не перешкоджання і прямі заборони).

І окремий принциповий момент, позначений американськими можновладцями: ЩОБ ВИГРАТИ ВІЙНУ, УКРАЇНІ НЕ ТРЕБА ПОВЕРТАТИ ВСЮ ТЕРИТОРІЮ. Тобто, стратегічні плани не мають охоплювати битви за кожен з майже 20% окупованої території. Сконцентруватись на жорстоких відсікаючих ударах на ключових напрямках, отримати "кілька стратегічних і символічних перемог" (за зміцнення оборони і нарощування власного збройного виробництва) - і цього буде достатньо, щоб Кремль зважив ризики і витрати та дав задню.

Це теж виглядає реалістичною оцінкою перспектив.

Крім того, Україна вже робить достатньо успішні кроки в напрямку власного збройного виробництва: важкі та звичайні дрони, угода з Rheinmetall (18 жовтня 2023 вже зареєстровано офіційно ТОВ "РАЙНМЕТАЛ - УОП" і отримано код ЄДРПОУ)... Хоча, звісно, це ще навіть близько не "переведення економіки на військові рейки" і не "нарощування достатньо власного збройного виробництва".

В будь-якому випадку, для повернення територій і відкидання окупантів воювати має вся країна. А з цим в нас все досі сумно.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог