З приводу захоплень Макроном. Коли чуємо слова підтримки з вуст різних західних (чи не західних лідерів) не потрібно захоплюватись та шукати нових "братів", "друзів". Треба вчергове дякувати нашій Армії та народу.

Якби не було відчайдушного опору українців, то ніхто б не підтримував.

Ну, звісно були б чергові "охання" та "ахання" з приводу порушення "демократичних норм", "звірств", роздача гуманітарки у таборах біженців, а потім поїздки до Москви та ведення "business as usual". Через пару років всі б швидко все забули.

Бо кожна успішна нація любить тільки себе, дружить за гроші та через необхідність. Час це раз і назавжди запам'ятати. Та дарувати емоції, любов, захоплення тільки своєму народові та Армії.

Все інше це похідне. Сьогодні Франція смілива як ніколи не була (за дивним збігом обставин, коли Україна почала системно нищити російські НПЗ), а два роки тому ще на початку вторгнення той самий Макрон вмовляв українців здатися разом з Шольцом та Драгі.

Це не добре та не погано. Так побудований світ. Вірять у "мисливців" та їм допомагають. "Жертвам" ні.

Коли в України будуть тисячі ракети дальністю 1500-2000, десятки тисяч дронів власного виробництва такої ж дальності та багато чого іншого, багато хто різко захоче з нами дружити. Навіть хтось буде називати нас "братами". Бо з сильними хочуть дружити та в них готові інвестувати.

Але навіть у такій ситуації українці повинні любити та цінувати тільки себе. Тоді у нас все буде гаразд.

Тарас Загородній, керуючий партнер “Національної антикризової групи”