З 22 до 24 серпня у Йоганнесбурзі, у Південно-Африканській Республіці (ПАР), відбувся саміт країн групи БРІКС, до якої входять п'ять країн - Бразилія, росія, Індія, Китай та ПАР.

Напередодні цього саміту було багато різноманітних очікувань, а у когось і певні побоювання. Головне питання, яке всіх цікавило: чи відбудеться розширення БРІКС? У списку бажаючих приєднатися до БРІКС було 23 країни. Також обговорювалося питання про можливість створення єдиної валюти країн БРІКС. В широкому сенсі у деяких спостерігачів були побоювання: чи не відбудеться формування певної антизахідної коаліції на базі БРІКС?

Що ж можна констатувати за підсумками саміту цієї групи?

Нас, безумовно, найбільш хвилювало питання про вплив росії на позицію БРІКС з ключових політичних питань, зокрема і з точки зору конфронтації із країнами Заходу. Зустріч у Йоганнесбурзі підтвердила тенденцію, яка спостерігається ще з минулого року – зниження впливу росії на міжнародну політику і токсична ситуація навколо лідера рф володимира путіна. путін не поїхав на саміт БРІКС.

Це не перший і, з високою вірогідністю, далеко не останній саміт, який він пропускає. Але зараз важливий контекст його відсутності – ордер на арешт путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом. Нібито не має великого і прямого ризику затримання лідера агресивної ядерної держави. Це визнають навіть в США. Проте путін явно боїться. А раптом щось станеться? Саме тому з весни поточного року він взагалі не виїжджає за кордони рф. А може є проблеми зі станом його здоров’я, які він не хоче демонструвати навіть колегам по БРІКС. 

І у лідерів країн цієї групи напевно виникають питання щодо нинішнього політичного (можливо і фізичного, психологічного) стану путіна. У декого виникло і роздратування, як у Президента Бразилії, який заявив, що хотів обговорити з путіним тему миру в Україні, а російського президента на саміті БРІКС не має. І рівень присутності росії на саміті БРІКС і рішення цього саміту показали, що провідна роль в цій організації належить Китаю, а вплив росії зменшується. Додатковим і показовим приниженням росії під час проведення саміту стало падіння на Місяць російського космічного корабля "Місяць-25", тоді як індійський посадковий модуль "Вікрам" з місяцеходом "Прагян" міжпланетної станції Chandrayaan-3 23 серпня здійснив успішну посадку на поверхню Місяця.

Саміт БРІКС дійсно викликав чималий ажіотаж. За повідомленнями ЗМІ в роботі саміту взяли участь лідери більше 40 країн світу. Але політичні результати саміту БРІКС виявились не такими сенсаційними, як очуківалось.

Певне розширення БРІКС відбулось

За підсумками саміту Президент Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сиріл Рамафоса повідомив, що з 1 січня 2024 року повноправними членами організації стануть Саудівська Аравія, Іран, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Аргентина, Єгипет і Ефіопія. При цьому чіткі критерії членства в БРІКС не визначені. Дуже схоже, що ці шість країн отримали право на членство в цій організації внаслідок складного компромісу.

Треба було продемонструвати, що БРІКС розширяється на всіх континентах глобального Півдня – і в Азії, і в Африці, і в Латинській Америці. Три країни (Саудівська Аравія, Іран, Об'єднані Арабські Емірати) представляють Близький Схід і достатньо гостро конкурують між собою. Включенню Аргентини до БРІКС сприяла Бразилія.  Єгипет і Ефіопія представляють Африку. Але якщо Саудівська Аравія і ОАЕ є одними з найбагатших країн світу, то Ефіопія – одна з найбідніших. Аргентина і Єгипет – великі країни, але мають різноманітні економічні і політичні проблеми, Іран – дуже одіозну репутацію. 

Китай явно прагне створити з БРІКС політичну платформу, яка б виступала представником інтересів Глобального Півдня. І чимало країн Глобального Півдня поділяє такі прагнення, тому і вишикувалась черга на вступ до БРІКС. Однак більшість країн Глобального Півдня не хочуть протистояння з країнами Заходу. Торгуватись і домовлятись із Заходом – так, але не конфліктувати, тому що це суперечить їх економічним і політичним інтересам.

Однак і зараз всередині БРІКС є помітні політичні протиріччя, в першу чергу між Китаєм та Індією, і в процесі розширення ці протиріччя будуть тільки посилюватись. В процесі подальшого розширення БРІКС, ця організація все більше буде нагадувати політичне акціонерне товариство, в якому країни-засновники будуть намагатись зберегти свій особливий статус і формувати навколо себе коло партнерів з нових членів цієї групи.

З "дедоларизацією" не дуже виходить

Яскравим прикладом внутрішніх протирічь у БРІКС є питання про створення власної валюти цієї групи. Перед самітом було багато розмов про амбітні плани щодо "дедоларизації" світової економіки і створення власної спільної валюти країн цієї групи (щось на кшталт євро для БРІКС). БРІКС вже створив Новий банк розвитку, що базується в Шанхаї. І це зайвий раз демонструє провідну роль Китаю в цій організації. Але домовитись про спільну валюту БРІКС не вдалося. Максимум про що домовились - проаналізувати перспективи використання національних валют та розрахункових інструментів та подати свої висновки на наступному саміті. І з "дедоларизацією" теж не дуже виходить. Частка долара США у міжнародних розрахунках у рамках системи SWIFT зросла у липні до 46,5% з 39,4% місяцем раніше, повідомляється у випущеній SWIFT щомісячній доповіді RMB Tracker.

Щодо війни між Україною і росією, то у підсумковій декларації країни-учасниці БРІКС закликали до мирного вирішення "конфлікту" в Україні через діалог та дипломатію. Враховуючи, що росія є членом цієї організації, не варто чекати чогось більшого від БРІКС. Важливо інше – у країн БРІКС нема і підтримки агресивних дій росії проти України. Цілком логічно в цьому питанні у країн БРІКС домінує нейтралістська позиція.

Але повністю уникнути цього питання не вийде. Наступний саміт БРІКС буде в росії (по черзі). І росія далі буде головувати в БРІКС. І це буде проблемою і викликом для цієї організації, враховуючи нинішню токсичність росії.

А поки БРІКС нагадує великого (за фізичними кондиціями) підлітка, з великими але дуже суперечливими амбіціями. І чим далі буде розширятися БРІКС, тим більше внутрішні протиріччя між членами цієї організації будуть вступати в конфлікт з її великими амбіціями.

Володимир Фесенко, політолог