путін підписав указ про початок весняного призову в армію. Сумарно мають намір набрати близько 150 тисяч осіб. Це більше, ніж під час осіннього призову 2023 року (набирали 130 тисяч), але можна порівняти з даними весни 2023 року, коли призвати збиралися 147 тисяч осіб. На цьому можна було б поставити крапку, якби не кілька особливостей. Є сенс розібратися з огляду на тривалу російсько-українську війну і спроби Кремля забезпечити собі "перемогу на фронті".
Особливість 1: 150 тисяч і багато, і мало?
На перший погляд, масштаби весняного призову можна порівняти з 2023 роком (призвали 147 тисяч), але більше за весну 2022 року (134,5 тис.). Зростання потреби у строковиках пов’язане з двома етапами збільшення чисельності ЗС рф — путін видавав відповідні укази у 2022 і 2023 роках. Обидва рази чисельність армії збільшувалася приблизно на 130 тисяч, причому за рахунок військової компоненти, а не цивільного персоналу.
Але, одна справа видавати укази, інша — знайти призовників. Для розуміння ситуації раджу подивитися на віково-статеву піраміду населення рф. У призовному віці зараз найбільш нечисленні покоління росіян. Тобто, на чергову призовну кампанію може просто не вистачити придатних (і охочих служити) громадян. Тим більше що призовна кампанія відбувається двічі на рік. Саме тому в рф збільшують призовний вік, прагнучи "захопити" і тих, хто сподівався "відсидітися" до заповітних 28 років.
Особливість 2: нові резерви у вигляді української молоді
Одним збільшенням призовного віку справа не обмежується. Кремль заявив про "приєднання нових територій". Тобто окуповані частини запорізької та херсонської областей вважає своїми.
Отже, призов відбуватиметься і там (так само як і в т. зв. "ЛНР" і "ДНР"). Молодим громадянам України будуть "пропонувати" послужити росії. І переслідуватимуть за відмову робити це — адже їх встигли оголосити "росіянами".
Особливість 3: але не на фронті?
Не зовсім. У Кремлі, звісно, заявляють, що строковиків не відправлятимуть на фронт. Як і в тилові райони окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Але про прикордонні області (Брянську, Бєлгородську, Курську, Ростовську), а також про чорноморський флот рф ніхто нічого не говорив.
Тому навіть строковики можуть виявитися учасниками цілком собі реальних бойових дій. А якщо в Кремлі вирішать спробувати "відкрити ще один фронт", наприклад, у напрямку Харкова, то гарантовано опиняться. І, нарешті, варто згадати історії допитів полонених в Україні. Є досить велика група з ідентичною життєвою історією — одразу після курсу молодого бійця товаришам пропонують контракт. Ті погоджуються (думаючи, що контрактником бути краще, ніж топтати строкову) і вже через тиждень два опиняються на фронті. Найчастіше в штурмових підрозділах.
Особливість 4: справа не тільки в строковиках.
Крім, власне, строковиків (які можуть напряму справді не потрапити на фронт), варто зважати на таку логіку:
- Збільшення кількості строковиків навіть у тиловій частині вивільняє частину контрактників, яких можна відправити на фронт тут і зараз.
- Крім призовної кампанії, у т. зв. "ДНР" і "ЛНР" на квітень запланована чергова хвиля мобілізації. Ймовірно, аналогічні рішення буде ухвалено щодо окупованих частин Запорізької та Херсонської областей.
- Після теракту в Підмосков'ї розгорнулася інформаційна кампанія, спрямована на мігрантів із Центральної Азії. З одного боку, їх за визначенням демонізують, з іншого підкреслюють "винятки", якими є мігранти, що "воюють за росію". Тобто посилиться процес вербування в російську армію вихідців із країн Центральної Азії.
- І, нарешті, не припиняються запущені у 2022−23 роках механізми вербування, які давали змогу підтримувати чисельність армії (і навіть поступово нарощувати її), незважаючи на втрати на фронті.
Таким чином, можна припустити, що всіма перерахованими методами росія намагається вже в найближчі два місяці отримати додатковий людський ресурс для створення нового угруповання, здатного загрожувати Україні.
Це, в принципі, не ново і прогнозовано: на тлі проблем із допомогою від партнерів на Заході, внутрішньоукраїнських політичних процесів, пробуксовування мобілізації (включно з непристойно довгим обговоренням нового закону) для Кремля найближчі місяці є чудовим "вікном можливостей", за яке можна спробувати домогтися необхідної переваги і запропонувати вихід на переговори про, наприклад, перемир’я з "позиції сильного".
Але є одна вельми небезпечна для України тенденція. Це спроба повторити "кейс Донбасу" в окупованих 2022 року регіонах. Йдеться про те, щоб змусити українців іти воювати проти України. І тут для Кремля не так важливий саме військовий результат — важливі жертви. Простіше кажучи, чим більше мобілізованих (призваних) загине, тим краще. Така собі спроба "роз'єднати кров’ю".
І тут для України як держави, для українських спецслужб, структур, що займаються інформаційними операціями, є поле для роботи. З одного боку, дати алгоритми, як уникнути призову/мобілізації (виїхати, на жаль, більшість не зможе), з іншого, подумати, як гарантувати можливість переходу на свій бік тих, кого вже встигли загребти в російську армію. Ну і, зрештою, не забувати, що частина таких "мобілізованих" може допомогти і в розвідувальній діяльності.
А чергова спроба активізації на фронті буде. І вона може розпочатися вже в травні.
Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього
