Все ж, у цьому черговому, повному історичного марення та підміни інтерв'ю путіна читалось два меседжі. Внутрішній та зовнішній.

Внутрішній меседж (з довгим історичним екскурсом) багато в чому пояснює причини російської війни.

По суті, це було чергове зізнання у тому, що росія вирішує внутрішні проблеми за рахунок війни проти України. Прагнення Москви застовпити за собою нішу головного, навіть в історії Київської Русі, і навпаки підкреслювати "окраїнність" України, тобто питання "історичного первородства, пов'язані з проблемою самовизначення росії у 21 столітті. Ось росія і веде, у логіці путіна, який живе простором без кордонів 1991 року, громадянську війну проти України, прикриваючись нібито "держпереворотом" у Києві та "історичним неіснуванням" України.

Насправді ж, у росії дуже бояться постановки питання про те, що таке рф у 21 столітті, у тому числі на рівні ідентичності (у росії проживає понад 200 національностей, у цьому сенсі ідея "русской весны" з самого початку була спекулятивною). Як і бояться – самодостатності колишніх пострадянських країн. Це побоювання того, що поруч з рф, яка постійно бурмоче про імперське минуле, може бути сильна, демократична держава, зі зрозумілою історією і орієнтована на європейські цінності. Це одна із причин війни.

Зовнішній меседж, сенс якого не у змісті сказаного, а у таймінгу

Тактика росії цього року очевидна. Використовувати по-максимуму виборчі кампанії на Заході, у поєднанні з гібридними та дезінформаційними кампаніями (одна з яких – "за спинами мігрантів"). Для того, щоб сіяти ворожнечу, підтримувати різних ультраправих/ультралівих маргіналів та популістів, підривати єдність США та ЄС, а отже – і допомогу Україні. Тобто, пересидіти Захід.

Може, позиція США навіть за Трампа і не сильно зміниться (маю на увазі двопартійну підтримку), всупереч побоюванням та його радикальним заявам. Але те, що ці заяви впливають на зростання рейтингів ізоляціоністів у всій Європі – факт. Як приклад – Орбан "як великий лідер Європи" (слова Трампа) планує суттєво збільшити присутність своєї партії у Європарламенті. Інші ультраправі та ультраліві політичні сили в інших країнах – теж. Є, зрештою, досвід початку активного будівництва СП-2 за Трампа, коли відносини з європейськими лідерами були точно не найкращими.

Спекуляції путіна в інтерв'ю про Німеччину та Польщу напередодні Другої Світової війни (Україну він апріорі завжди приплітає) – це не тільки про пропаганду на історії. Це і про розрахунок сіяти розбрат між Німеччиною та Польщею. Ця модель буде поширюватись і на інші країни.

Отже, Заходу варто сильно подумати про ризики довгої, розтягнутої в часі війни, для самого Заходу.

Олеся Яхно, політичний експерт