НАТО – 75 років. росія згуртувала альянс, але чи готовий він до нових загроз

НАТО – 75 років. росія згуртувала альянс, але чи готовий він до нових загроз

У контексті 75-річчя НАТО перефразовую: неправильна інтерпретація Бога обіцяла росії небагато - НАТО біля порога.

А якщо серйозно, то справді всю брудну роботу з мобілізації всередині альянсу зробила російська влада своєю агресивною політикою, досягнувши, зокрема, розширення НАТО за рахунок раніше нейтральних країн (Фінляндії та Швеції).

Однак, є питання/напрями, за якими всередині альянсу позиція тільки формується або перевіряється на практиці.

  1. Політична рішучість. Не лише щодо ролі у захисті не країн НАТО, а й безпосередньо самих членів альянсу. Маю на увазі нещодавні навчання щодо залучення (політично та технічно) статті 5 у разі потреби.

  2. Однакове відчуття загроз та ризиків. Маю на увазі нещодавню пропозицію іспанського прем'єра не  називати війну війною (бо це лякає), на що польський прем'єр абсолютно точно відповів, що Європа вже перебуває у передвоєнній стадії 1939 року.

  3. Кооперація країн у виробництві озброєнь та оборонної сфери. Особливо з урахуванням можливого скорочення лідерства США у світі у сфері оборони.


  4. Довгострокове бачення, в якому є не лише реагування, а й запобігання проблемам. Не пам'ятаю точно, хто із західних лідерів/військових це сказав, але зі сказаним згодна: Захід не повинен сидіти і просто реагувати на нескінченний російський шантаж погрозами та сіяння невизначеностей, а діяти на випередження, тоді росія точно розумітиме, що й західні альянси можуть залучити всю свою міць.


Можливо, на частину цих питань/напрямків буде сформульована відповідь/позиція на липневому саміті НАТО у Вашингтоні, де буде представлена оновлена концепція оборони та стримування. Від позиції з цих питань значною мірою багато в чому залежить і визначеність щодо перспективи членства України в альянсі.

Олеся Яхно, політичний експерт

Головне