Як ви вважаєте, чи є уява у наших сил національної безпеки та навички роботи з невизначеним майбутнім? Ви ще добре пам'ятаєте історію з Київстаром, який "поклали" або ординські хакери або внутрішні диверсанти, які працюють на російських акціонерів. Це був майже колапс для економіки та українців. Київстар – найбільший оператор з часткою ринку 50%. Не було зв'язку ні з рідними, ні з колегами, не було мобільного інтернету, термінали оплати не працювали у магазинах, навіть навігатори на авто.
А буквально за три тижні до цієї події на Netflix вийшов цікавий фільм "Залиш світ позаду" з Джулією Робертс. Особливістю сюжету є певна подія, яка призводить до того, що з ладу виведено:
- Мережі мобільних операторів;
- GPS;
- інтернет;
- кабельне телебачення та радіо.
Нічого не нагадує? В підсумку: люди в паніці, банки не працюють, магазини теж, літаки падають і розбиваються, безпілотні автомобілі блокують дороги.
Це класичний фільм-катастрофа, яку ми з вами у дуже легкій версії пережили лише тиждень тому. Чи можна було очікувати такого сценарію насправді? Напевно, американці відповіли б ні. Але ж українці знають правильну відповідь!
Фільм написаний за романом однойменної книги мого ровесника американського письменника Румаана Алама, яка вийшла 2020 року. Здавалося б, звичайна книга, звичайний фільм, але... як я уже писав - це частина роботи західних спецслужб.
Після терактів 11 вересня Пентагон звернувся до голлівудських кінематографістів за нестандартними ідеями щодо подальшого потенціалу сценаріїв руйнувань та військових загроз. Це сталося насамперед як реакція на переконання, що однією з найважливіших причин, з яких можливість такої атаки не була передбачена, була відсутність уяви ЦРУ.
В іншому прикладі зі США наукова фантастика не просто використовувалася урядом у консультативних цілях, але фактично формувала політичні ініціативи. У 2018 році Дональд Трамп оголосив про план своєї адміністрації щодо запуску нового, шостого роду Збройних Сил США - Космічних Сил. Вони покликані встановити американське домінування в області, яка, на думку президента Трампа, стане головним полем битви у майбутніх війнах.
Не відстають від американців і канадці, Карла Шредера, наприклад, було найнято канадською армією в 2005 році для написання "драматизованого військового сценарію". Результатом стала книга під назвою "Криза у Зефрі", дія якої відбувається у уявному африканському місті-державі приблизно у 2025 році і в якій основна увага приділяється проблемам, з якими можуть зіткнутися канадські миротворчі сили. З якими вони зіткнуться при боротьбі з повстанцями у міській зоні бойових дій, оснащеними дронами, мобільними телефонами та доступом до Інтернету.
2019 року французька армія створила "Червону команду" письменників-фантастів, щоб допомогти військовим стратегам передбачати майбутні загрози національній безпеці. Вони спробують передбачити, як терористичні групи чи ворожі держави можуть використати передові технології проти Франції.
Повернімося до нашої улюбленої України
Ви знаєте, що майбутнє не зумовлено. його сценаріїв безліч, але з майбутнім можна і потрібно працювати. І мова тут не тільки про напад і заподіяння шкоди ворогові, а й в аналізі всіх можливих сценаріїв дій ворога до нас.
Ще на початку своєї діяльності в бізнесі я навчився, готуючись до кожних переговорів, опрацьовувати можливі сценарії розвитку подій і шукав оптимальний формат для всіх сторін з урахуванням інтересів сторін. Рекорд – 20 хвилин переговорів у складній угоді щодо врегулювання корпоративного конфлікту, які закінчилися рукостисканням.
Запитання до нас: а чи не час нам створити такі "Сили Спеціальних Операцій", які вміють працювати з майбутнім, проектуючи можливі загрози з боку ворога та програмуючі сценарії операцій його руйнування? Інакше не уникнути нам чергових проблем:
- з мобільним зв'язком;
- зі StarLink;
- з GPS;
- з банківською системою;
- з отруєнням водойм;
- знищенням дамб;
- падіння вертольотів та літаків з важливими персонами;
- зі знищенням важливих комутаційних, енергетичних, логістичних вузлів.
Якби ми мали експертизу роботи з майбутнім, може б і 24.02.22 і не сталося б?
Автор: Анатолій Амелін, економіст, директор економічних програм Українського інституту майбутнього