Ми всі уважно прислухаємося і придивляємось як поглиблюються торгівельно-економічні та політичні стосунки Китаю з рф, і задаємося лише одним питанням, чи буде допомагати Китай росії у війні проти України, надаючи зброю?

Після останнього березневого 2023 р. візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до Москви, ми дізналися про значне нарощування обсягів двостороннього товарообігу між двома державами за останній рік і навіть було названо цифру у 190 млрд.дол.США. Якщо не занурюватися у деталі і причини, як і чому так сталося, може здатися, що Китай рятує свого стратегічного партнера і готовий йти далі, щоб він витримав санкційний тиск Заходу.

Але насправді - це лише частина правди. Ідея КНР набагато глибша і цікавіша. Давайте разом розбиратися, чому Китай підтримує на плаву російську економіку, але поки що не дає росії таку омріяну нею військову допомогу.

Глобалізація 2.0, але на чолі з КНР

Щоб знайти відповіді на ці непрості питання пропоную почати з короткого розгляду життєво важливих інтересів Китаю, викладених у його стратегії розвитку у 21 сторіччі під назвою "Спільнота єдиної долі для людства". Поглянемо на що вона спрямована, і яку роль у ній може відігравати росія. Стратегія виголошена Сі Цзіньпіном у 2013 році, відразу після його приходу до влади у Китаї. Вона, якщо говорити коротко, пропонує альтернативну американській системі міжнародних стосунків, та інституцій, які були створені за результатами Другої світової війни. За деякими висловлюваннями міжнародних експертів по Китаю – це така собі "глобалізація 2.0, але на чолі з КНР".

Китай вважає, що створена США світова система стосунків, яка базується на інтересах і союзах є не збалансованою і конфліктною, а Китай пропонує створювати всеохоплюючу систему на спільних цінностях, враховуючи взаємозалежність країн у сучасному світі, сприяючи їх гармонійному співіснуванню. Це означає, що ми з вами стаємо свідками розгортання біполярного протистояння, яке поглиблюватиметься між Китаєм та США за глобальне лідерство у світі.

Що у цій китайській стратегії?

Перш за все нею окреслені регіони, в яких має домінувати Китай, серед них:

1. Центральна Азія.
2. АСЕАН. (Асоціація держав Південно-східної Азії)
3. Арабський світ.
4. Африка.
5. Латинська Америка.

Ключовим елементом реалізації згаданої вище стратегії є китайська економічна ініціатива "Один пояс, один шлях", оголошена також у 2013 році Сі Цзіньпіном.

За задумом вона має дати можливість країнам членам приєднатися до торговельних стосунків з Китаєм, отримавши свої економічні зиски, а Китаю залучити в свою орбіту нових міжнародних партнерів. Економічна ініціатива передбачає, що її країни учасниці координуватимуть свої дії з КНР по наступним напрямкам:

• Політична координація;
• розвиток вільної торгівлі;
• фінансова кооперація (перехід на розрахунки в національних валютах, інтернаціоналізація юаня, дедоларізація);
• зв’язування транспортних інфраструктур країн-учасниць;
• Поглиблення двосторонніх міжлюдських контактів на всіх рівнях.

Таким чином Китай, проводячи політику не втручання у внутрішньополітичні справи країн партнерів, натомість пропонує їм можливість заробляти разом із ним. Такі підходи Китаю швидко сприяли формуванню значної кількості його послідовників і прихильників у всіх п’яти означених вище географічних регіонах.

Більш того, у рамках ініціативи створені і діятимуть китайські фінансові інституції, а також міжнародні, на які Китай має вирішальний вплив. Ці інституції покликані фінансово підтримати країни учасниці китайської економічної ініціативи, надаючи їм інвестиції для реалізації інфраструктурних проектів, серед них: Азіатський Банк інфраструктурних інвестицій, Фонд шовкового шляху, Експортно-імпортний банк КНР, також планується задіяти Новий банк розвитку організації БРІКС, а також механізм фінансування та обслуговування інфраструктурних проектів організації ШОС.

Перехід на торгівлю нафтою в юанях

На сьогодні до китайської економічної ініціативи приєдналося більше ста країн на різних географічних континентах. Вони активно користуються китайськими інвестиціями, розвиваючи власну економіку. У рамках цієї ініціативи Китай веде роботу по укладанню угод про вільну торгівлю з країнами партнерами з метою уникнення будь-який торгівельних бар’єрів та антидемпінгових розслідувань для китайських товарів.

Серед окремих досягнень КНР у міжнародній торгівлі за останні кілька років слід виділити наступні. Угода про вільну торгівлю в Азіатсько-тихоокеанському регіоні підписана в м.Ханой (В’єтнам) 15.11.2020 року. (КНР+14 країн: В’єтнам, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея, Нова Зеландія). Це найбільша угода про вільну торгівлю в світі, яка торкається 2.2 млрд.людей.

Цікавим є той факт, і ви мабуть помітили, що серед підписантів цієї угоди є країни-партнери США. Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Це стало можливим, після того як адміністрація Трампа  у 2017 році відмовилася підписати подібну угоду з країнами цього регіону.

Також можливо виділити політику Китаю спрямовану на підписання довгострокових угод з постачання енергоносіїв з ключовими гравцями на міжнародному енергетичному ринку. Серед іншого такі угоди переслідують мету перевести розрахунки у їх рамках на юані. Тобто посунути американський долар у найбільшій сфері його застосування.

Зокрема, 07.12.2022 року під час візиту Сі Цзіньпіня до Саудівської Аравії було підписано низку угод про постачання енергоносіїв в Піднебесну за принципової згоди проводити розрахунки в національних валютах без використання доларів США. Натомість Китай заявив, що готовий виступити гарантом безпеки в регіоні Близького Сходу. Ще однією довгостроковою на 25 років економічно-безпековою угодою Китай відзначився з Іраном (угода від 27.03.21 р.). А після останнього візиту китайського лідера до Москви (20-21.03.23), з рф було досягнуто принципової згоди проводити розрахунки за російські енергоносії в юанях. Додаємо сюди Венесуелу і ми отримуємо фактичний перехід, завдяки Китаю, на торгівлю нафтою в юанях без використання доларів США.

Більшість ключових продавців нафти на міжнародному енергоринку (Саудівська Аравія, Іран, Венесуела, росія) погодилися на довгострокові поставки та розрахунки в юанях. Більш того, завдяки таким угодам Китай забезпечив собі довгострокову політичну прив’язку цих країн до своєї  зовнішньополітичної орбіти.

Де-доларизація

Ви можете бути успішним у торгівлі, але все одно розрахунки по цим угодам проводяться через міжнародну фінансову систему і інститути в яких домінують США, скажете ви. Китай усвідомлюючи, що сьогодні весь світ  торгуючи, діє у рамках створеної США фінансової системи, де долар США є основною резервною валютою. А система SWIFT дозволяє здійснювати міжнародні розрахунки. Тому Китай почав створювати паралельні фінансові інструменти до вже існуючих міжнародних.

Так у 2015 році КНР створює свою власну міжнародну систему міжбанківських розрахунків подібну до американської системи SWIFT. Яка отримала назву China Interbank Payment System (CIPS). Цього ж року почалася робота над цифровим юанем, який за задумом мав би поступово, по мірі розвитку електронної торгівлі та мобільного банкінгу, витісняти долар з міжнародних розрахунків.

У 2016 році китайська валюта була додана до кошику резервних валют Міжнародного валютного фонду (МВФ). А у 2018 році вона піднялася на п’яте місце у рейтингу резервних валют світу. Вже наприклад у 2019 р. напередодні зимових Олімпійських ігор у Китаї (2022) іноземним компаніям, працюючим в цій країні (McDonald's, Visa та іншим), було запропоновано запровадити в обіг для розрахунків  цифровий юань.

У червні 2022 китайський Центробанк (РВС) разом з Банком міжнародних розрахунків  (ВІS) створили резервну юаневу систему. До угоди приєдналися  Індонезія, Малайзія, Гонконг, Сінгапур та Чилі (учасники домовились внести кожний по 15 млрд. юанів = 2,23 млрд.дол.США).

Інтернаціоналізація юаня

Цифровий юань, електронна торгівля, мобільний банкінг, системи міжбанківських розрахунків та міжнародна резевна юанева система - все це відбувалося паралельно з укладанням Китаєм угод про вільну торгівлю та довгострокових угод про постачання енергоносіїв і було спрямовано на інтернаціоналізацію юаня і появу нових лояльних до Китаю міжнародних партнерів.

Цій політиці підпорядкована логіка розвитку двосторонніх міжнародних стосунків КНР з партнерами у п’яти потенційних регіонах домінування Китаю. Судячи з рішень, прийнятих на останньому партійному з’їзді у Китаї, вона буде лише активізована, бо інтернаціоналізації юаня закріплена як одне із завдань наступної п’ятирічки.

Всі ці кроки привели до збільшення обсягів розрахунків у юанях у світі та збільшення обсягів китайської валюти в резервах центробанків інших країн. Так лише за останні три роки вони зросли на 90%. За даними дослідження (квітень – червень 2022 р.) швейцарського фінансового холдингу UBS Asset Management, інтерес до юаня настільки високий, що 85% провідних центробанків світу мають намір інвестувати в китайський юань, або розглядають таку можливість.

Яка роль рф в торговельних планах Китаю

Ознайомившись з окремими елементами китайської стратегії та її основними напрямками практичної реалізації, тепер розглянемо кілька цифр двосторонньої торгівлі Китаю з його найбільшими торговельними партнерами - а саме  США, ЄС та рф.

Аналіз двосторонніх торговельно-економічних стосунків дає нам краще зрозуміти логіку прийняття тих чи інших політичних рішень між цими партнерами по відношенню один до одного. Наприклад, торгівля Китаю з росією сягнула у 2022 році, як ми зазначали вище, 190,2 млд. дол. США (+29,3% приріст), а з США  - 690,6 млрд.дол.сша (+0,6%), з ЄС  - 847 млрд.дол.сша (+2.4%).

З цих сухих цифр відразу видно хто є головним торговельним партнером для Китаю, а хто "так собі" у цьому трикутнику. Беззаперечне лідерство, як торговельний партнер КНР, має Європейський Союз, на другому місці США. Товарообіг Китаю з ЄС та США у 2022 році склав 1,53 трлн.дол.США. Що у вісім разів більше, ніж з росією (190,2 млрд.дол.США). При цьому наче дивний збіг обставин, торгуючи з США та ЄС, Китай заробляє гроші, зміцнюючи свою економіку, а з росією у нього від’ємне сальдо у зовнішній торгівлі (-38.1 млрд.дол.США).  Для Піднебесної безперечно більш важливі стосунки з США і ЄС, ніж з росією. Тому можемо говорити, що ці мільярди доларів США від’ємного сальдо торгівлі спрямовуються з КНР в рф для збереження її залежності та поступового перетворенню на слухняного молодшого партнера Китаю, який буде використаний у подальшому у його стратегічних цілях.

"Не думаю, що за таких умов Китай буде підставляти себе під Західні санкції"

Цей короткий аналіз двосторонньої торгівлі також говорить нам, що Китай навряд чи буде жертвувати основними ринками збуту і джерелами прибутку заради військової підтримки росії, яка й так вже програє війну в Україні.

На підтвердження вищезгаданого наведу лише один цікавий, як на мене, приклад. Китай 18-19.05.23 р. провів в м.Сіань саміт з п’ятьма Центральноазіатськими республіками, колишніми республіками СРСР, яких росія до цього часу, за старою звичкою, вважає своїми молодшими партнерами. Питання - чи рахувався Китай з інтересами росії, організовуючи цей саміт? Відповідь - ні. Чи хвилювався Китай про можливі наслідки з боку росії? Відповідь однозначна - ні!

Тому що сама росія тепер васал Китаю. Китай сам активно освоює колишні сфери впливу росії, вже навіть без її згоди. Не думаю, що за таких умов і при такому ставленні до росії Китай буде себе підставляти під Західні санкції і зривати свої стратегічні плани заради військової підтримки росії. Крім того, поставивши зброю росії, Китай відразу втратить реноме світового миротворця у всіх п’яти регіонах, де він стверджується, як новий глобальний лідер.

Висновки

Таким чином ми можемо зробити висновок, що Китай грає свою глобальну стратегічну гру одночасно у п’яти географічних регіонах світу, реалізуючи стратегію так званого "мирного піднесення Китаю". І росія для нього це лише один з партнерів, який використовується ним для досягнення його стратегічних цілей.

Заради росії Китай не буде жертвувати своїми більш глобальними і довгостроковими планами, принаймні ближчим часом. При цьому Китай не може допустити, щоб росія програла цю війну повністю. Що могло б призвести до зміни її політичного курсу з прокитайського на прозахідний. У такому випадку Китай може опинитися в геополітичному оточенні Заходу.

Так в Індійському океані вже діє військово-політичний блок QUAD (США, Японія, Австралія, Індія). У Тихоокеанському басейні - військово-політичний блок AUKUS (Австралія, Великобританія, США). В Японії ближчим часом з’явиться інформаційний офіс НАТО, а на Півночі, у своєму тилу, у разі програшу рф, Китай може отримати "прозахідну демократичну росію".

Безперечно, що такого негативного сценарію розвитку подій Піднебесна намагатиметься уникнути за будь яку ціну. Тому Китай, працюючи на упередження, зараз активно займається поглинанням і підпорядкуванням росії, займаючи всі вільні сегменти російської економіки, які залишили західні компанії. А розвиток двосторонньої торгівлі рф і КНР навіть при від’ємному сальдо торгівлі для Піднебесної слід розглядати як її внесок у зміцнення монопольної залежності росії, для убезпечення свого тилу.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт міжнародник