Вже певний час Макрон не сходить з українських передовиць. То він говорить про потенційну можливість присутності військ НАТО на території України, то різко відповідає на закиди рф щодо використання ядерного озброєння, то переконує Байдена та Шольца бути жорсткішими до росії й більше допомагати Україні. І це той Макрон, який ще два роки тому про більшу зброю, ніж телефон й думати не міг. Тож до чого такі метаморфози та наскільки це реально допоможе нам?

Початково Макрон намагався зайняти позицію посередника між Москвою та Києвом, сподіваючись стримати російську агресію через дипломатію. Проте, з часом, особливо після повномасштабного вторгнення росії в Україну та звірств в Бучі, Франція змінила свою позицію, ставши більш рішучою у підтримці Києва. Макрон визнав, що беззаперечна підтримка України є критичною для безпеки та стабільності всієї Європи.

Франція взяла на себе провідну роль у підтримці України, від військової допомоги до сприяння її інтеграції в Європейський Союз та НАТО. Зокрема, Франція підписала двосторонню угоду про безпекову співпрацю з Україною, зобов'язуючись підтримувати її військово протягом наступних десяти років або до вступу України до НАТО. Цей крок свідчить про зобов'язання Франції щодо підтримки України та її європейського шляху.

Макрон, як один із найбільш досвідчених лідерів Європи, показав, що Франція може відігравати центральну роль у формуванні європейської безпекової та зовнішньополітичної політики. Враховуючи потенційний розвиток ситуації у США та можливе повернення до влади Дональда Трампа, який має суперечливу позицію щодо підтримки України та зобов'язань перед НАТО, роль Франції як лідера в Європі може стати ще більш вирішальною. Франція може стати провідною силою в Європі, ведучи континент до більшої єдності та здатності протистояти зовнішнім викликам.

Під керівництвом Макрона, Франція демонструє здатність не лише реагувати на поточні кризи, а й пропонувати довгострокову візію європейської безпеки, стабільності та розширення. Вона звісно може комусь не подобатись, але принаймні вона є й спрямована на реальні сучасні виклики.

Макрон ясно дав зрозуміти, що підтримка України та її наближення до Європейського Союзу є ключовими для майбутнього Європи. Зусилля Франції спрямовані на прискорення інституційних та політичних реформ в ЄС, необхідних для розширення блоку та включення України як повноправного члена. Варто згадати, що саме Франція була однією зі сторін, яка не надто оптимістично дивилась як на розширення ЄС, та і НАТО.

В умовах висхідної нестабільності та потенційного відходу США від активної підтримки України у випадку перемоги Трампа, роль Франції як лідера у забезпеченні європейської безпеки може значно зрости. Рішуча ставка Макрона на підтримку України та готовність розглядати втручання НАТО свідчить про вагомість зобов'язань Франції обстоювати європейські принципи та територіальну недоторканність союзників.

Макрон відчуває брак лідерства в ЄС, тому він прагне зайняти нішу, яка, можливо, в майбутньому дасть йому змогу знайти собі місце в наднаціональних структурах чи то ЄС, чи то НАТО. І тут амбіції Макрона та інтереси України збігаються.

Еммануель Макрон і Франція виокремилися як ключові захисники України та принципів європейської солідарності перед обличчям російської агресії. Зміна позиції Макрона від дипломатії до більш рішучої підтримки України відображає глибше розуміння того, що на кону стоять майбутнє Європи та її здатність виступати єдиним фронтом у захисті своїх інтересів та цінностей.

В цьому контексті Франція виступає не лише як військовий та політичний союзник України, а й як стратегічний лідер, здатний направляти Європу через поточні та майбутні виклики.

Корисно, що сьогодні ми маємо добрі й дружні відносини між Зеленським та Макроном. Зеленський активно використовує персональну дипломатію у спілкуванні з президентом Франції Еммануелем Макроном, зміцнюючи відносини на найвищому рівні. Також ми маємо регулярні зустрічі на високому рівні між українськими та французькими лідерами для обговорення політичних, безпекових та економічних питань.

Однозначно необхідно ще активніше працювати з Францією над формуванням спільних ініціатив щодо безпеки, оборони та інтеграції України в європейські та трансатлантичні структури. Важливо розширювати торгівлю та інвестиції, працювати над залученням французьких інвестицій у ключові сектори української економіки, такі як агропромисловий комплекс, ІТ та енергетика.

Підписана угода щодо безпекової допомоги відкриває широкі можливості оборонної співпраці, передусім варто зосередитись на набутті передових французьких технологій та озброєнь, спільному навчанні та обміні інформацією у сфері безпеки.

Зміна позиції Макрона не може не подобатись українцям. Чекаємо на його візит та на передачу Україні зброї для відбиття агресії рф. Було б добре, якби Макрон зміг достукатись до інших європейських лідерів і щоб позиція Макрона була спільною та єдиною для ЄС.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”