Нещодавно суд Нью-Йорка визнав Дональда Трампа відповідальним за шахрайство за цивільним позовом генерального прокурора штату Летиції Джеймс, яка звинуватила колишнього президента США в незаконному перебільшенні його активів і капіталу. Це рішення відкриває можливості для притягнення Трампа до відповідальності в подальшому судовому процесі, який почнеться 2 жовтня.
Обвинувачення там вже більш серйозні – фальсифікація ділових документів, складання неправдивих фінансових звітів, відшкодування завданих збитків тощо. Трамп, звичайно, своєї провини не визнає, сподіваючись якщо не виграти справу, то принаймні максимально її затягнути. І у даному випадку це цілком можливо.
Водночас по ключовій справі, відкритій проти колишнього президента – щодо його втручання у федеральні вибори – ситуація для Трампа набагато гірша. Суддя Таня Чаткан, яка її розглядає, відхилила запит колишнього президента на самовідвід та продовжить розглядати справу. Причому робитиме це максимально швидко – настільки, наскільки дозволяє закон. Тож перспектива опинитися за гратами до виборів для Трампа – цілком реальна.
Інфантильні виборці
Парадоксально, але на виборців-республіканців судове переслідування Трампа явно впливає не так, як розраховують опоненти колишнього президента. По-перше, Трамп є беззастережним лідером серед республіканців, тому питання його висування від партії як кандидата в президенти – практично вирішене. Звичайно, можуть бути ще певні сюрпризи (або, як прийнято зараз казати, "чорні лебеді"), але створити (точніше, спровокувати) їх може лише сам Трамп (до речі, це легко уявити, він майстер створювати собі проблеми на рівному місці). Однак це повинен бути "зашквар" воістину феєричного масштабу, здатний відштовхнути від нього інфантильний електорат, який звик не думати, а фонтанувати емоціями.
По-друге, при моделюванні виборів Байден vs Трамп відрив останнього становить вже близько 10% (опитування Washington Post і ABC News). Звичайно, ці дані не є показовими і, що важливо, сталими. Пару тижнів назад Байден обходив Трампа на кілька відсотків, зараз ситуація змінилася. І буде мінятися ще неодноразово. Однак у даному контексті є два моменти.
Перший – власне американський, а от другий стосується України. Завершимо спочатку з першим. Суть його у тому, що Трампу взагалі не слід спочивати на лаврах та беззастережно вірити у свою перемогу. Адже є один нюанс, який ми згадували вище – імовірність опинитися за гратами до виборів. А це кардинально змінить ситуацію. Голосувати за Трампа все одно буде можна, але значна частина виборців-республіканців просто проігнорують вибори. Бо для них це трохи "too much" і дисонує з консервативними політичними цінностями. І цього буде достатньо, аби не дозволити Трампу повернути собі Білий дім, про який він так мріє.
Фактор України
А от другий момент – це роль "українського питання" у президентських виборах в США. Безумовно, вона буде значною – не ключовою, бо американців передусім цікавить внутрішня політика, але такою, що постійно буде у тренді. Тим більше, що це питання зараз активно починають розігрувати республіканці – причому безпосередньо Трамп до цього має дуже далеке відношення (хоча те, що він і сам буде активно розігрувати цю тему – не викликає жодних сумнівів).
Справа у тому, що для республіканців зараз надзвичайно важливим є питання бюджету на наступний рік (за традицією, Grand Old Party проти збільшення податків та розширення соціальних програм). Тож вони шукають будь-які інструменти, що дозволять змусити Байдена піти їм на поступки по певним видатковим статтям. Що, зрозуміло, буде подано як "перемога" для своїх виборців. На жаль, допомога Україні потрапили до переліку саме таких інструментів. Тим більше, що кількість американців, які вважають, що США забагато робить для підтримки України, поступово зростає (плюс 8% порівняно з минулими опитуваннями). От республіканці й намагаються осідлати цей суспільний запит.
Водночас, це не означає, що республіканці заблокують будь-яку допомогу Україні. Цього точно не станеться, адже двопартійна та двопалатна підтримка нашої країни нікуди не поділася (так, Сенат США схвалив бюджет на 2024 рік, який передбачає $6 млрд на допомогу Україні). Але певні корегування цієї допомоги у Конгресі – принаймні, у найближчий час – можливі. Бо республіканцям треба вирішувати внутрішні питання, паралельно намагаючись зберегти партійну єдність, яку намагаються розхитати ультраправі консерватори – "трампісти". Останні якраз не проти взагалі заблокувати допомогу Україні, але їх надто мало, щоб реально змінити ситуацію. Тому допомога буде і її буде достатньо – до початку 2025 року точно.
Разом з тим, занадто заспокоюватися нам теж не варто. Необхідність пояснювати, переконувати, просити, наполягати – залежно від питань – нікуди не поділась. І цим повинні регулярно займатися не лише наші дипломати та урядовці, але й громадськість. А ще – не забувати про реформи в Україні. Бо успіх останніх – чудовий додатковий аргумент для американських політиків й надалі максимально підтримувати нашу країну у війні, яку розв’язала росія.
Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку
