Ще вчора щодо перспектив ухвалення рішення щодо початку переговорів про вступ України до ЄС панував загальний скепсис. Панував він і тиждень тому, і раніше.

Причини для скепсису були очевидні - численні заяви у форматі "зрада" з боку тих або інших представників ЄС. То новий прем'єр Словаччини висловить сумнів у європейських перспективах України, то канцлер Австрії раптом "згадає" про те, що Боснію теж треба приймати до ЄС. Ну і звісно угорський прем'єр Орбан, що встиг за останні дні зробити купу заяв про "неготовність України" і "неприпустимість" її вступу до ЄС. Останній був найбільшою проблемою, бо рішення про початок переговорів вимагало колегіальності і участі усіх лідерів держав, що входять до ЄС. Отже, обійти Орбана ніяк би не вийшло.

Формально Угорщина висувала купу вимог до України. То згадувала про права угорців, то про війну, то ще про щось, хоча усі розуміли, що насправді причина - "особливі відносини" Угорщини з бункерним агресором.

До речі, коли вам будуть розказувати про те, що сьогоднішнє рішення "не важливе", то просто згадайте, яких зусиль для того, щоб його заблокувати, доклали наші вороги. Скільки бонусів одержала та ж Угорщина. Включно з цілою АЕС російським коштом. Все було спрямоване на те, аби зробити комусь "подарунок" до нового року у вигляді блокування євроінтеграції, щоб потім качати тему "зради" та "забуття" України.

Але Україна, звісно, не чекала, що все зроблять за неї. Звісно, нам допомагали, і зараз президент В. Зеленський обдзвонює друзів України, що допомагали ухваленню епохального рішення: від Е. Макрона до президента Литви Г. Науседи.

Але і Україна зробила чимало. Починаючи від низки рішень, які були ухвалені ВР протягом року, і завершуючи марафоном зустрічей, які провів останніми днями Зеленський, зумівши "спіймати" того ж Орбана навіть в Аргентині. І от після звернення українського президента до лідерів ЄС, після обговорень та "зникнення" з кімнати Орбана, рішення було ухвалено. Хоча ще зранку ніхто не вірив, хоча деякі державні керівники казали, що готуються засідати до нового року, але воно було ухвалене.

Що далі? Політичне рішення ухвалене. Тепер формується переговорна рамка, міжнародна конференція щодо узгодження законодавства України та ЄС, проведені переговори за 35 главами, що відображають 35 сфер інтеграції до ЄС, закриття переговорів, рішення про вступ України до ЄС, яке має бути ратифіковане національними парламентами. Загалом - немало, але найголовніше те, що політичне рішення - ухвалене, політичні перепони - зняті. Починається конкретна робота, і це справді дуже важливо.

Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”