Українці давно очікують на позитивне рішення щодо допомоги Україні з боку США. На жаль, рішення щодо цього питання затягнулось, що породжує багато домислів, а також позитивний ґрунт для російської пропаганди.

Крім того, українці люблять кататись на емоційних гойдалках кидаючись з крайнощі "Америка нас любить і все нам дасть" в крайнощі "Америка нас кинула і ми нічого не отримаємо".

Тож давайте сьогодні зазирнемо за куліси американської внутрішньої політики, які безпосередньо впливають на процес надання Україні обіцяної допомоги у розмірі 60 мільярдів доларів. Це питання, окрім своєї важливості для нашої країни, є передусім показником складних взаємовідносин і боротьби в Конгресі США.

Два ключові лідери Республіканської партії в Конгресі, Мітч МакКоннелл і Майк Джонсон, знаходяться перед важким вибором. Вони мають вирішити, чи можливо виторгувати у Президента Байдена поступки у питанні імміграційної політики в обмін на підтримку допомоги Україні та союзників. Це ставить їх перед необхідністю згуртувати партію перед виборами 2024 року. І це важливо з точки зору того на кого буде орієнтуватись партія.

Цікаво, що якщо МакКоннелл зможе заручитися підтримкою більшості своїх 49 колег, у той час, як Джонсон стримуватиме консервативних критиків, республіканці зможуть виграти важливу перемогу, змусивши демократів погодитись на жорсткі поступки щодо міграційної політики. Якщо ж угода між кордоном і Україною зазнає краху, Дональд Трамп, як імовірний кандидат у президенти від республіканців на 2024 рік, зміцнить свій вплив над партією. Тож ламання списів щодо надання допомоги Україні - це також і питання того, хто матиме контроль над республіканською партією.

Проте, навіть всередині республіканської партії, є глибокі розбіжності. Деякі члени партії, такі як сенатор Дж. Д. Венс, скептично ставляться до надання допомоги Україні. Вони стурбовані тим, що голосування може негативно вплинути на політичне становище республіканців у Палаті представників. Інші ж переконані у важливості такого кроку передусім з міркувань національної безпеки.

Водночас існують серйозні побоювання, що Палата представників може не підтримати рішення Сенату, що робить цей процес ще складнішим. Ця ситуація є відображенням глибоких і складних розбіжностей у республіканській партії та її взаємодії з адміністрацією Байдена. До речі, "трампісти" погрожують відправити Джонсона у відставку, якщо допомога Україні буде проголосована. І знову ж це не показник того, що Трамп проти допомоги Україні, прості він та його прибічники не зацікавлені в тому, щоб лаври від ухвалення цього рішення відійшли демократам та Байдену.

Ці дискусії та внутрішньопартійна боротьба в Конгресі США свідчать про складність американської політичної системи, особливо перед виборами президента. Ці процеси безпосередньо впливають на швидкість і ефективність прийняття рішень, які мають глобальне значення, включаючи надання допомоги Україні та союзникам.

Тому варто розуміти, що затримка з голосуванням і наданням нам допомоги наразі не є прямим відображенням ставлення до України, а відображає складні внутрішньополітичні процеси в США.

Яке і коли буде рішення прогнозувати складно, але Стратегія національної безпеки США чітко визначає, що росія становить безпосередню та постійну загрозу регіональній безпеці та порядку в Європі, є джерелом нестабільності в усьому світі, а альянси та партнерства США в усьому світі залишаються найважливішими стратегічними активами та незамінними елементами, котрі забезпечують міжнародний мир і стабільність. І відповідно до цих положень США і будуть вибудовувати свою зовнішню політику, попри ті суперечки, які наразі ми бачимо в Конгресі.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”