Чому Європа так різко забажала збільшення ядерного арсеналу

Чому Європа так різко забажала збільшення ядерного арсеналу

Топові німецькі політики починають говорити на табуйовану раніше тему ядерної зброї. Французи позапланово підвищують оборонні видатки.

Виходить у публічне поле дискусія про те, чи зможуть Британія та Франція забезпечити ядерне стримування для Європи, чи треба іншим європейським країнам вкладатися у європейський ядерний щит.

Максіміліан Терхалле, німецький оборонний експерт, професор LSE, який був старшим радником міністра оборони Великобританії, тобто цілком мейнстримний дядько, істеблішмент, каже, що в Європи нема ніяких 8 років часу, максимум рік-два.

Що 550 боєголовок Франції та Британії замало, і що Німеччина має попросити у США 1000 ядерних боєголовок, які ті планували списати.

Оцю раптову і бадьору готовність європейців відмовлятися від "дивідендів миру" та фрірайдерства на оборонному бюджеті США, готовність порушувати давні табу – складно пояснити страхом перед росією у теперішньому статус-кво.

росією, що встрягла в Україні і стирає бригаду за бригадою, вигризаючи нещасні кілометри української землі, втрачаючи кораблі та літаки, які не здатна замістити, та зливаючи залишки ФНБ на війну вже в цьому році.

Пробую зрозуміти, чому такий вал високорівневих заяв і кроків, і пояснень для себе бачу всього два.

  1. В Парижі, Лондоні та Берліні усвідомлюють, що теперішній глобальний економічний та політичний уклади тримаються на готовності США ввалити по кожному, хто є загрозою.
    І усвідомлюють, що у разі демонтажу американської демократії та діпстейту Трампом та провалу США в ізоляціонізм, світ може доволі швидко перетворитися на люцисінський Темний Ліс, в якому найкращою стратегією виживання є превентивні удари по всіх потенційних конкурентах, ніякого win-win, кооперації та глобальної торгівлі, забудьте.
  2. Бояться, що Україна не вистоїть, і тоді рф із величезним додатковим людським, промисловим, та сировинним ресурсом, та більш сміливою підтримкою осі зла ломанеться далі вперед.


На цьому фоні бардак, який відбувається у США, звісно вражає. Тотальний параліч системи.
А ще вражає, як спокійно на це все реагують світові фінансові ринки. Таке враження, що переоцінки глобальних ризиків ніхто не робить, бонанза продовжується, індекси шурують вгору.
Don't look up на максималках.

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Головне