Уряд Ізраїлю опублікував свій план щодо майбутнього сектору Гази після війни. У короткостроковій перспективі вони планують довести військову кампанію до "повної перемоги", повернення заручників, розгрому інфраструктури ХАМАС та запобігання загрозі бойовикам. Тут немає точних критеріїв "перемоги", але очевидно, йдеться про просування ЦАХАЛ далі на південь із можливим штурмом міста Рафах на кордоні з Єгиптом.
У середньостроковій перспективі ізраїльтяни зберігатимуть присутність у секторі Гази та на Західному березі, створять буферну зону та "заслону" на кордоні з Єгиптом для стримування терористів. Паралельно будуть проведені заходи щодо "де-радикалізації" регіону з опорою на місцевих арабів, які мають бути не пов'язані ні з ХАМАС, ні з ФАТХ. Де вони знайдуть таких людей і як проводити "де-радикалізацію" в умовах окупації та руйнувань – не уточнюється.
Планується закриття Близькосхідного агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA), оскільки його звинувачують у співучасті у нападі на Ізраїль 7 жовтня. Хто займатиметься гуманітарною роботою замість них — теж не уточнюється, очевидно, проситимуть матеріальну допомогу у регіональних країн або створять просто аналог UNRWA на базі ООН.
У довгостроковій перспективі відновлення Гази, але лише після "де-радикалізації". Судячи з усього створення Палестинської держави в плані немає, і складається враження, що Ізраїль проти. Також неясно, як оцінити завершення процесу "де-радикалізації", і скільки палестинцям доведеться жити в розрусі та окупації, перш ніж у регіоні розпочнуться відновлювальні роботи.
Та й залишається відкритим питання фінансового забезпечення цього плану та залучення регіональних держав. Наразі арабські країни, ЄС та США не підтримують позицію Ізраїлю. Аравійські монархії Затоки, до яких Ізраїль звертався за допомогою профінансувати відновлення Гази, пов'язало це зі створенням Палестинської держави і виступило проти довгострокової окупації та переміщення біженців із Гази.
План Ізраїлю дуже схожий на позицію Нетаньяху, і найімовірніше не буде прийнятий іншими сторонами. Він відображає хотілки ізраїльської сторони, при цьому залишаючи люфт для переговорів про державотворення Палестини, але затягуючи це питання на невизначений час.
За великим рахунком, у такому вигляді план просто повертає Ізраїль та Газу у довоєнний статус-кво, лише зі зміщенням кордону та людей. Ненависть, ресентимент та насильство нікуди не подінуться, а з їх "початком" працювати не планують.
Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього
