Чеські політики зробили вже кілька заяв, що Україна має отримати таку ж підтримку Заходу, як і Ізраїль під час удару Ірану, - Euractiv. Міністр з європейських справ Чехії Мартін Дворжак висловив жаль, що повітряний простір України не захищається з тією самою енергією, як Ізраїль. А депутат Європарламенту від Чехії Маркета Грегорова висловила сподівання, що Захід допоможе Києву створити систему ППО, яка так само зможе захищати Україну.

The Wall Street Journal теж акцентував на схожості умов України й Ізраїлю - але США допомагають тільки другому: "Захист ізраїльського неба викликає заздрість і роздратування українців". При тому і в Ізраїлю немає угоди про оборону з США, ніщо не зобов'язує Америку надавати допомогу. Але є політична воля.

Ці тези підхопив в свіжій заяві і Зеленський: що ані відсутність членства в НАТО, ані інші формальності не мають США заважати захистити Україну від атак росії - бо це не завадило захистити Ізраїль від іранської атаки. "Для цього не потрібна активація 5 статті, достатньо лише політичної волі".

Хоча, звісно, якщо зважати на масштаби атакованих країн (Ізраїль все ж дуже маленька держава порівняно з нами) і на масштаби терористів, то відмінність сценаріїв виправдана.

Накрити "Залізною банею" маленький Ізраїль і накрити такою майже непроникною системою величезну порівняно з Ізраїлем Україну – це непорівнянний масштаб і видатки. Плюс Вашингтон має значно менше побоювань майже ядерного нафтового Ірану, аніж масштабно ядерної нафтової росії.

Ядерні побоювання Байдена (і не тільки його) – не остання причина проблем навіть з виділенням допомоги, не те що з прямим долученням до захисту неба. В цьому плані атака на Ізраїль, можливо, буде корисна нам – бо є шанс, що пакети допомоги будуть об’єднані і їх все ж підтримають. Причому саме у форматі допомоги, а не позики (на яку вже погодились демократи, якщо це розморозить надання допомоги в цілому).

При тому не проголосувати допомогу Ізраїлю чи прив’язати це голосування до проблеми нових виборців (а не обмеження міграції, як раніше) республіканцям буде зараз дуже важко: єврейське лобі в США не до порівняння потужніше за українське. Та й відв’язати допомогу Ізраїлю від України і Тайваню теж буде непросто: це буде демонстрацією всьому світу сумнівних пріоритетів США – є, умовно кажучи, гідні допомоги і захисту "білі", а є українці.

Та й настільки контрастно демонструвати побоювання теж не в інтересах Байдена: "безпрецедентна атака" з одним пораненим в пустелі хлопчиком – і сотні атак з тисячами цивільних жертв і зруйнованою інфраструктурою. Але на першу реагувати можна, бо не лячно. А от від другого варто дистанціюватись, бо там страшний путін.

З іншого боку, заради справедливості варто згадати ще одне: право на отакий збройний захист від США треба заслужити: Ізраїль зробив це десятиліттями послідовної жорсткої оборонної політики, тотальною мобілізованістю нації протягом всього існування держави. Плюс демократичність держави і суспільства попри всі складнощі і постійні терористичні загрози. Плюс ефективна і незалежна судова система. Плюс незмінність базових пріоритетів в політиці, а також роль Ізраїлю в світовій економіці (при тому не сировинній, на відміну від нас, а тій же зброярській чи медичній, біотехнологічній тощо).

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог