Фізособ-підприємців готують до запровадження військового збору: законопроєкт щодо цього має з'явитися у Верховній Раді до кінця березня. Це один з напрямків збільшення податкових надходжень, а загалом до ВРУ треба подати проєкт про їхнє підвищення на 44 млрд грн. Чому треба знати додаткові гроші і як це планують робити, розбирався "Ми – Україна".

Зобов'язання перед МВФ

1 грудня 2023 року Міжнародному валютному фонду український уряд відправив оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику із оновленими ж структурними маяками та датами їх виконання. Йдеться про зобов'язання, які має виконувати Україна в межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). Це чотирирічна програма загальним обсягом $15,6 млрд. $900 млн чергового траншу Україна очікує у березні.

Один із структурних маяків – пошук додаткових бюджетних надходжень. У грудні минулого року робоча група почала працювати над "заходами щодо мобілізації надходжень" до бюджету.

"Західні партнери хочуть, щоб ми перейшли на своєрідну програму самозабезпечення, щоб менше брали допомоги від них, а більше з власної економіки. Проте ми й так з внутрішньої економіки беремо досить багато, десь 1,5 трлн грн на сектор оборони вилучаємо, - каже аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ, - Враховуючи те, що у нас мінус 6 млн споживачів, які виїхали чи опинилися на ТОТ, зруйновані економічні активи значною мірою на Сході та Півдні, проблема з портовою логістикою в Одесі та на Дунаї, ще й заблокований кордон з Польщею. Не уявляю, як можна виймати ще більше".

Проте до кінця лютого робоча група мала підготувати заходи (податкові та неподаткові), щоб мобілізувати щонайменше 0,5% ВВП для включення у бюджет-2024.

"Міністерство фінансів працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд грн (це ті самі 0,5% ВВП, - авт.) Такі пропозиції вони навіть вже опублікували. Мова йде про збільшення військового збору, про введення військового збору для, скажімо, ФОПів, які сьогодні його не сплачують, для юридичних осіб – платників єдиного податку, для певних видів операцій: із нерухомим майном, ювелірними виробами та інших, які здійснюються", - сказав в ефірі телемарафону керівник фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Він уточнив, що "з миру по нитці", заходи забезпечать нам 44 млрд грн. І законопроєкт щодо них Кабмін запропонує на розгляд вже у березні. Основні умови вже попередньо озвучили у Міністерстві фінансів.

Військовий збір ФОПів

Які умови зараз? Військовий збір запровадили для підвищення обороноздатності у 2014 році та передбачали його як тимчасовий, на рік. Але у 2015 році період застосування зробили невизначеним. Хоч метою вказане підвищення обороноздатності, збір не йде безпосередньо на фінансування сектору безпеки та оборони, а спрямовується у загальний бюджет.

Нині ставка військового збору – 1,5%. Згідно із даними у Національній стратегії доходів, протягом останніх п'яти років за рахунок військового збору бюджет отримав:

• 2019 р. – 22,4 млрд грн або 0,6% ВВП;
• 2020 р. – 23,9 млрд грн або 0,6% ВВП;
• 2021 р. – 28,6 млрд грн або 0,5% ВВП;
• 2022 р. – 33,7 млрд грн або 0,6% ВВП;
• 2023 р. (11 місяців) – 33,6 млрд грн.

ВЗ пов'язаний із податком на доходи фізосіб: де стягується ПДФО, там і збір. Хоча, до прикладу, з доходів контрольованих іноземних компаній збір стягується без прив'язки до ПДФО.

Також ВЗ сплачують ФОПи на загальній системі оподаткування. Сплата відбувається самостійно із чистого оподатковуваного доходу – прибутку. ФОПи на спрощеній системі оподаткування військовий збір не сплачують. Для них він передбачений тільки в разі доходів від непідприємницької діяльності.

Згідно із аналізом Опендатабот, за 2023 рік відбулося 308 тис. нових реєстрацій ФОП, і ці обсяги на 7% перевищили ті, які були у 2021 році – до повномасштабного вторгнення. Враховуючи найбільш популярні напрямки – роздрібна торгівля, ІТ, індивідуальні послуги – спрощенка на піку популярності.

Які зміни готують? У Міністерстві фінансів надали орієнтовний план щодо реформи військового збору. Згідно із ним ВЗ будуть сплачувати ФОПи на спрощенці 1-4 груп, які зараз його не сплачують.

Також зміни у сплаті цього збору готують для юросіб- платників податків на прибуток підприємств і платників ЄП 3 та 4 груп.

Додатковий військовий збір хочуть запровадити для:

• покупців банківських металів та роздрібних продавців ювелірки із дорогоцінних металів та каміння;
• покупців легковиків при першій реєстрації в Україні. Зараз продаж (обмін) однієї автівки на рік не оподатковується ПДФО та ВЗ, а при першій реєстрації легковика зараз сплачується пенсійний збір;
• продавців нерухомості. Яких саме операцій – поки не уточнили. Але зараз ВЗ не стягується тільки  при відчуженні нерухомості, яка була у власності більше трьох років, і тільки раз на рік;
• операторів стільникового зв'язку.

Думка експертів

Олег Пендзин, член економічного дискусійного клубу:

- Поки немає законопроєкту, є попередні розмови. Ідея – ввести військовий збір для ФОПів, але треба знати ставку та умови. Фізособа сплачує 1,5%, ФОП не сплачує нічого. Що конкретно буде – сказати важко. А як ідея – то просто шукають джерела. Зокрема оподаткування продажу нерухомості, ювелірки, а до 10 чи 30% – невідомо. За рахунок цього хочуть сягнути 44 млрд грн, але це не так легко, як здається.

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":

- Це система блохошукання. Можна підвищувати податки, а можна збільшувати базу оподаткування. От із військовим збором – це збільшення бази, шукають додаткові операції, які можна оподатковувати і за рахунок цього не підвищувати ставки. Схожу тактику застосовували у 2008-2009 рр., коли була глобальна фінансова криза. І навіть з кінця 90-х років були такі намагання. Якщо пам'ятаєте, був пенсійний збір на мобільний зв'язок, на операції з обміну валюти. Як показала практика, це негативно впливало на бізнес чи призводило до тенізації. Тож я скептичний щодо ефективності такого типу операцій. Очевидно зараз немає буму на ринку нерухомості, ринок авто зростає, але до довоєнних показників далекий. Військовий збір для ФОПів негативно вплине на підприємництво.

ФОПи зараз або реальні, які швидше виживають, або ті, які використовуються для податкової оптимізації. Другі – з одного боку явище негативне, але це хоча б часткова легалізація зарплатних потоків, хоч 5% сплачують. Підозрюю, що запровадження військового збору призведе до тенізації зарплатних ФОПів ще більшої. Але щодо реальних ФОПів буде зниження підприємницької активності. Це схоже на спроби стригти свиню: вереску багато, а вовни мало.

Підвищення акцизів

Які умови зараз? З 1 липня 2023 р. в Україні повернулися довоєнні ставки акцизів на пальне. На додачу до ПДВ, ставка якого 20%, рівні акцизів (за тисячу літрів) такі:

• 52 євро – зріджений газ;
• 213,5 євро – бензин;
• 139,5 євро – дизельне пальне.

Поки в Україні немає акцизу на солодку газовану воду, хоча рік тому до ВРУ подавали два законопроєкти. Один із них, 9032-1, пропонував внести солодку газовану воду до переліку підакцизних продуктів. І встановити його на рівні 0,1 євро за літр. Орієнтовна оцінка очікуваних щорічних надходжень – від 5,1 млрд до 7,8 млрд грн на рік. Інший законопроєкт передбачає включення надходжень від такого акцизу до фінансування програми із боротьби з неінфекційними ховробами.

Зараз обидва законопроєкти у комітеті на опрацюванні. Але принаймні другий з них має сумнівну актуальність, бо на акцизи у Міністерства фінансів свої плани.

Які зміни готують? У Мінфіні повідомили про те, що збираються запровадити акциз на води з додаванням цукру або інших підсоложувачів.

Також акцизи на пальне хочуть привести "у відповідність до мінімальних стандартів ЄС".

Мінімальні ставки на пальне в ЄС становлять (за тисячу літрів):

• 125 євро – зріджений газ;
• 359/421 євро – неетилований/етилований бензин;
• 330 євро – дизпаливо.

Про встановлення акцизу на солодку воду на тому ж рівні, що і в країнах ЄС поки не йдеться. Можливо уряд зупиниться на тому рівні, який запропонували у вже наявному законопроєкті. Але щодо обсягу ставок в окремих європейських країнах варто мати уявлення. І той рівень – 0,1 євро за літр – який пропонують у Раді не набагато менший, ніж у Ірландії чи Угорщині.

Думка експертів

Олексій Кущ:

- З усього перерахованого відносно та умовно нешкідливий тільки акциз на пальне. Тому що пальне має специфічну еластичність. Воно завжди продаватиметься за максимально можливою ціною на ринку. Низькі податки – це просто збільшення маржі, яка йде до трейдерів пального. Підвищення ПДВ та акцизів у випадку із пальним призведе у першу чергу до скорочення маржі. Можна крутити акциз, але все має міру. До певного рівня акциз не буде критично впливати на пальне, але якщо надто задерти, то може зірвати цінову планку. До рівня європейських акцизів – це вже занадто, таке підвищення вже буде негативно впливати на ринок пального.

Олег Пендзин:

- Підвищення акцизів на пальне до мінімальних рівнів у ЄС, це приблизно до десяти гривень на літрі.

Що ж до ідеї введення акцизів на солодкі напої, то в якості боротьби із погіршенням здоров'я це обговорювалося ще у 2020 році. Тоді питання закрилося – почалася пандемія. Тепер витягли ідею. Але ось у чому проблема. У нас пиво та слабоалкогольні напої не підакцизні. Якщо запровадити акцизи на солодку газовану воду, автоматично збільшиться споживання слабоалкоголки та пива з яких акциз не стягується.

Де ще шукати гроші?

0,5% ВВП або 44 млрд грн додаткових надходжень до бюджету – цифра, яка стоїть у Меморандумі з МВФ. Але експерти вказують, що важливе не те скільки, але й за рахунок чого їх отримаємо.

"Рахувати треба не тільки питому вагу, але й токсичність вилучень. Якщо ти вилучаєш із надприбутків чи сировинної ренти, то вилучити можна і 1% ВВП відносно без шкоди. Якщо ж береш гроші з землі, у людей, які їх вже майже не мають, це отримає зворотній ефект. Тоді навіть відносно нешкідливе за обсягами вилучення 0,5% ВВП може негативно вплинути на економіку. Як завжди у нас: зі світу по нитці – багатому сорочка "Бріоні" Запропоноване дуже сумніваюсь, що забезпечить надходження 44 млрд грн. Очікую, що у 1,5-2 рази менше. Навряд чи прогноз враховує тенізацію через запровадження цих податків. Скоріше за все механічно помножили підвищені податки на існуючі обороти і отримали 44 млрд. Але не врахували тенізацію, скорочення оборотів та додаткову економічну кризу, яка вплине негативно", - зазначає Кущ.

Також треба розуміти, що 44 млрд – це не все, чого потребуємо. Нам необхідні кошти на виплати загиблим і пораненим воїнам, на мобілізацію, і це більше, ніж 0,5% ВВП.

"Питання у тому, що у нас немає грошей на додаткову мобілізацію. Гроші потрібні набагато більші – до 0,5 трлн грн додаткових, щоб мобілізувати 450 тис. чоловік. Прем'єр вже сказав, що готують законопроєкт про платне бронювання працівників, який стосуватиметься усіх підприємств-платників податків. Тож платне бронювання введуть, тим більше, що президент його підтримав. Це не питання. Питання у сумах та умовах, і воно відкрите", - каже Пендзин.

Він пояснює, що для збільшення надходжень треба або тиснути на діючий бізнес, або знайти механізм та витягнути з тіні 40% української економіки. Зараз перевірки, тиск, контроль відчуває на собі легальний бізнес, а тіньовики живуть дуже добре.

"Платне бронювання – спосіб примусити керівників підприємств, які сидять у тіні, вилізти на поверхню, - додає Пендзин, - Якщо вони хочуть зберігти трудовий потенціал, мають виходити на світло та бронювати людей".

Але і в легальному секторі економіки, зазначає Олексій Кущ, можна відшукати кошти. 

"Ніхто не хоче запроваджувати додатковий податок для великих аграрних компаній, які використовують понад 10 тис. га. Ніхто не хоче запроваджувати солідарний податок на великі активи – великі квартири, дорогі автівки, заміські маєтки, яхти, надвеликі доходи. Ніхто не хоче підвищувати ренту за видобуток природних ресурсів для фінансово-промислових груп. Тобто ніхто не хоче діяти у тому напрямку, де реально можна отримати великі гроші, - резюмує фінансовий аналітик, - Це може забезпечити набагато більше, ніж 44 млрд грн. Це може забезпечити надходження кількох мільярдів доларів – можна зібрати до 100 млрд грн".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, який податок на розкіш потрібен Україні під час війни.