Війна на Близькому Сході та пошкодження газопроводу між Естонією та Фінляндією – події, які тиснуть на енергетичні ринки. Як реагують ціни на нафту і газ та наскільки це важливо для України , з'ясовував "Ми – Україна".

Нафта: ринок схвильований, але не шокований

Напад ХАМАСу на Ізраїль 7 вересня 2023 р., через 50 років після Війни Судного дня, викликає не тільки історичні, але й економічні аналогії. У 1973 р. Ізраїль атакували Єгипет та Сирія на двох фронтах, але за глобальної підтримки коаліції арабських країн, зокрема нафтоносних Саудівської Аравії та Ірану. 50 років тому світ пережив енергетичну кризу внаслідок цієї війни. Арабські нафтовидобувачі застосували ембарго у відповідь на підтримку США Ізраїлю. Ціна бареля нафти менше ніж за рік зросла учетверо, з $2,9 до $11,65.

Схожий нафтовий шок світ пережив після повномасштабного російського вторгнення росії в Україну. Проте різниця у тому, що у 1973 р., перед Війною Судного дня, ціни були стабільними після зростання. Під час стрімкого здороження у 2022 р. ціна нафти відштовхнулася від наднизької вартості, до якої впала внаслідок коронакризи.

У новій війні на Близькому Сході не залучені Іран та Саудівська Аравія. Але Іран є ключовим спонсором ХАМАСу, на що прямо вказали в Ізраїлі, і у керівництві країни схвалили його дії.

Наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман палестинському президенту Махмуду Аббасу висловив підтримку, але сказав, що працює над тим, щоб запобігти розширенню конфлікту. Саудівська Аравія та Ізраїль перед нападом ХАМАСу йшли до угоди, укладанню якої сприяв президент США Джо Байден. Оформлення на папері вона не отримала, результатом мало б бути визнання Саудівською Аравією Ізраїлю, від чого там відмовлялися з 1948 р., з моменту утворення Ізраїлю. Хоча нині Байден закликає до продовження перемовин, вони під питанням.

Поки прямо Іран та Саудівська Аравія до війни не залучені. У якості стримування, у США попередили, що застосують сили своєї ударної авіаносної групи, якщо третя країна втрутиться у конфлікт. Американський авіаносець "Джеральд Р. Форд" вже у східній частині Середземного морі, разом із крейсером та чотирма есмінцями.

Таким є безпекове та політичне середовище станом на зараз, за яким пильно слідкують гравці енергетичного ринку. Котирування нафти на війну відреагувала зростанням: 9 жовтня барель Brent зріс до $88,15, одразу на чотири долари. Шоком це неможна назвати, адже це набагато нижче, ніж попереднє пікове значення у $94,36 27 вересня. У вівторок 10 жовтня барель трохи просів – до $87,7, що б знову піднятися майже до $88 11 жовтня.

Але ринок у напруженні та оцінює ризики ескалації. 50 років тому країни-виробники ОПЕК перекрили постачання нафти на захід. Нині група такий намір не оголошує, і це згладжує побоювання.

"Ми не займаємося політикою. Ми керуємо попитом і пропозицією, і ми не беремо до уваги те, що зробила кожна країна", – сказав міністр енергетики Об'єднаних Арабстких Еміратів, ключового члена ОПЕК, Сухейл аль-Мазруї.

Проте зараз особлива увага прикута до іншого члена ОПЕК  – Ірану. Та до можливих дій Ізраїлю відносно спонсора ХАМАСу. У Bloomberg вказують на два ризики, які пов'язані із залученням до війни Ірану.

Санкції. Іран останніми місяцями суттєво збільшив постачання нафти, основна частина якої йде до Китаю. У серпні цього року обсяги іранського експорту туди були найбільшими за останнє десятиліття – 1,5 млн барелів на день.

Хоча Іран під повторними санкціями США з 2018 р., постачання відбуваються в обхід обмежень: в юанях, через бартер, іранськими танкерами. США, які санкції запровадили, і тіньовий ланцюг легко контролювати не можуть, і є думка, що заплющили на нього очі, щоб стримати зростання цін на нафту внаслідок скорочення пропозиції від ОПЕК+. Саме наслідком цього і було останнє пікове здороження наприкінці вересня. Проте будь-які нові обмеження можуть вплинути на ринок та вартість нафти.

Транспортування нафти. Ормузька протока довжиною 195 км та шириною від 55 до 95 км – єдиний морський шлях для експорту арабської нафти. Нею з Перської затоки через Оманську затоку до Індійського океану йде кожен шостий барель нафти, що споживає світ.

По один бік протоки – Оман та ОАЕ, по інший – Іран. Останній ще жодного разу не зупиняв рух суден нею, адже це зашкодило б його союзникам. Проте усе може статися вперше, до того ж рух можна не перекрити, а порушити, що вже матиме вплив на світовий енергетичний ринок.

Ізраїль та його близькі сусіди не є великими виробниками нафти, і зараз аналітики ринку вважають ризики війни короткостроковими та обмеженими. Але внаслідок зриву угоди між Ізраїлем та Саудівською Аравією, а також поширення війни на інші країни та непередбачувані прогнози щодо Ірану можуть усе змінити.

"На цьому етапі все залежить від того, як Ізраїль відповість ХАМАСу, який здійснив атаку, та Ірану, який зазвичай смикає за ниточки палестинського угруповання. Серед попередніх висновків є те, що навіть якщо Ізраїль негайно не відповість Ірану, наслідки, ймовірно, вплинуть на видобуток іранської нафти, оскільки США посилять санкції. Цього може бути достатньо, щоб підняти ціни на нафту до $100 за барель, а можливо, і вище", - пише Bloomberg.

Вартість нафтопродуктів в Європі та наслідки для України

"На світовому ринку бачимо аномальну ситуацію. Зламався базовий принцип глобального регулювання, який діяв раніше, джойстик в руках США: дорогий долар – дешева нафта, дорога нафта – дешевий долар. За допомогою цього джойстика США диригували широким спектром глобальних економічних процесів. Тепер він зламався, і можливості диригувати немає. Ставки у США знаходяться на високих рівнях – долар дорогий, у тому числі до інших валют. При цьому, як не дивно, нафта теж дорога, і тримається близько до відмітки $90, іноді її перетинаючи. Навіть був ризик відмітки у $100. Геополітика впливає на геоекономіку. Якщо на Близькому Сході спалахне конфлікт, в який буде втягнуто Іран чи інші арабські країни, нафта може суттєво подорожчати", - каже аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Експерт з енергетики Геннадій Рябцев зазначає, що після початку війни на Близькому Сході змінилися саме нафтові котирування, і це не означає, що нафта, яка переробляється на заводах, в ціні змінилася.

"Тому немає підстав казати про суттєвий вплив війни на світовий ринок та вартість фізичної нафти для переробки. Також подивитися на котирування понад тиждень тому, то вони були $95 за барель, а зараз $87. Якщо вони й змінювалися, то у перший день від початку бойових дій, на +5%. Але тепер фактично повернулися на рівень до початку бойових дій", - вказує експерт.

Він попереджає, що невеличкий приріст можливий з огляду на ризики, про які ми казали вище. Але усе це, на думку експерта, є приводом для спекуляцій на біржах, ані причиною для подорожчання нафтопродуктів в Європі, від імпорту яких залежить Україна.

"Якщо підсумовувати, то вплив подій на Близькому Сході на нафтові котирування безумовно є . Але цей вплив не є тривалим і настільки суттєвим, щоб вплинути на ціни всередині України", - каже Рябцев.

Олексій Кущ додає, що у України зараз також з'явилися додаткові можливості коригувати коливання цін на пальне за рахунок повернення у держуправління "Укрнафти".

"Раніше компанія була під олігархічним управлінням і поводилась на ринку навіть агресивніше за приватні структури. У держави тоді не було інструментів, щоб впливати на цінову політику, - пояснює аналітик, - Зараз ситуація для держави більш міцна – "Укрнафта" під управлінням держави, олігархічну модель ліквідовано. У неї була мережа своїх АЗС, але зараз їй передається ще ціла низка. З'являється міцна мережа регіональних АЗС, плюс "Укрнафта" має і видобуток, і переробку. Держава за рахунок товарних інтервенцій може якщо не заморожувати, то стримувати зростання цін на пальне".

Газ: вибух та зростання цін в Європі

Вночі 8 жовтня сталося пошкодження підводного газопроводу Balticconnector між Фінляндією та Естонією. Оператори газових систему обох країн сповістили, що відбулося надзвичайне падіння тиску, а дослідницька компанія NORSAR – про сейсмічний сигнал уздовж фінського узбережжя Балтійського моря. Трубопровід пошкоджений, а причину зараз визначає Національне бюро розслідувань Фінляндії, адже це сталось в її економічній зоні.

Неофіційно йдеться про вибух та можливу диверсію. В тому числі говорять й про "вуха" росії, які стирчать з цієї події. Офіційно урядовці поки стримані, але усе вказує на вибух.

"Згідно з попередньою оцінкою, пошкодження, які спостерігалися, не могли виникнути в результаті нормального використання труби або коливань тиску. Ймовірно, пошкодження є результатом зовнішньої діяльності", - заявив  10 жовтня прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

Balticconnector – трубопровід довжиною 77 км, який дном Фінської затоки забезпечує постачання газу в обидва боки від фінського міста Інкоо до естонського Палдіскі. На час вибуху постачання йшло з Фінляндії до Естонії, щоб згодом спрямувати газ до Латвії.

Експлуатувати газопровід почали у 2020 році. Це єдиний трубопровідний до Фінляндії. До того, як росія припинила імпорт свого до Фінляндії, вона була основним постачальником газу. На газ припадає 5% споживання енергії Фінляндією, і здебільшого він потрібен для промисловості. У грудні минулого року країна диверсифікувала ризики, та залучила плавучий термінал зрідженого природного газу Exemplar.

Балансував попит-пропозицію трубопровід Balticconnector, який і підірвано. Ремонт може тривати кілька місяців. Перекривати потребу Фінляндіє як раз і має Exemplar, а Естонія отримує газ з Латвії.

"Коли справа доходить до газу, Європу чекає безпечна зима, — зазначив Сімоне Тальяп'єтра, енергетичний аналітик аналітичного центру Bruegel у Брюсселі, - Однак це залежить від цілісності його трубопроводу та інфраструктури СПГ. Саботаж або збої можуть мати тяжкі наслідки. Події на Balticconnector у Фінляндії викликають у цьому відношенні велику стурбованість".

Хоча в Європі звітують, що сховища наповнені на 97%, вартість газу на європейських біржах після пошкодження Balticconnector зросла: 9 жовтня – на 15% та 10 жовтня – на 12%, сягнувши вартості станом на кінець попереднього опалювального сезону – березня 2023 р.

Вартість газу в Україні та потреба в його імпорті

Вартість газу для населення в Україні зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до кінця наступного квітня. Під час війни на законодавчому рівні її заборонено підвищувати. Тарифи за кубометр для підприємств залежать від постачальника та умов (передоплата чи оплата за фактом) – від 14,5 до 18,93 грн. Тариф "Нафтогазу" – 18,53 грн.

Зараз запаси газу у підземних газосховищах (ПСГ) України становлять 15,75 млрд кубометрів, а до зими планують закачати до позначки понад 16 млрд. Мета, встановлена урядом для початку опалювального сезону, – 14,7 млрд кубометрів. На початку минулої зими, нагадав керівник "Нафтогазу" Олексій Чернишов, у сховищах було 14 млрд кубометрів.

2,2 млрд кубів у сховищах – газ в умовах митного складу, тобто він належить іноземцям. Але навіть у власності нерезидентів його також можна рахувати.

"Наші ПСГ, одні з найбільших в Європі, користуються попитом у нерезидентів, які тримають там придбаний газ. Газ нерезидентів у режимі митного складу фізично наш, ми можемо його викупити за поточними цінами та закрити дефіцит. За великим рахунком, нерезиденти його й закачали для того, щоб продавати на нашому ринку. Тобто ПСГ разом із нерезидентами є елементом газової стабільності", - пояснює Олексій Кущ.

Якщо залишити за дужками військові ризики та російські атаки, кількість та ціль яких неможливо передбачити, за оцінкою Чернишова, наявних запасів вистачить, щоб пройти зиму без імпорту.

Геннадій Рябцев вказує, що і грошей для імпорту Україна зараз не має, і споживання газу суттєво скоротилося – попит на тлі війни впав майже на третину.

"А може і більше, бо офіційні дані офіційно ж є закритими. Оскільки попит скоротився на третину, усе, що видобувається в Україні, і споживається, - пояснює експерт, - Тому у мене немає підстав не довіряти заявам керівництва "Нафтогазу".

Кущ каже, що споживання впало через деіндустріалізацію країни: частину підприємств зруйновано, частина не працює чи працює у скороченому режимі.

"Плюс втрачено частину житлового фонду, частина територій окупована. В деяких населених пунктах біля фронту є ризик взагалі для опалювального сезону. Окрім того 6 млн українців знаходяться за кордоном. Усе це трагедія, в результаті якої знижене споживання газу, - розповідає аналітик, - Тому наявного газу нам дійсно вистачає для опалювального сезону. З точки зору фізичних обсягів жодних проблем до весни не має бути".

"Звісно, краще якби в ПСГ було трошки більше газу, щоб швидше його відбирати, коли температура буде низькою. Адже чим більше газу закачаємо та чим вищим буде тиск, тим легше його підняти. І 20 млрд кубометрів – це краще, ніж 15 млрд, - резюмує Рябцев, - Але дні, коли треба відкачувати по 100 млн кубометрів та більше трапляються не так часто, тому 15 млрд у ПСГ та 18 млрд, які видобуваються, достатньо, щоб пройти зиму".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як гривня проходить випробування на міцність після скасування фіксованого курсу.