З 6 по 9 червня громадяни 27 країн-членів Євросоюзу визначатимуть новий склад Європейського парламенту – єдиної у світі транснаціональної асамблеї, яка обирається через прямі вибори. Як це відбувається та чому рішення європейців важливе для України, розповідає "Ми – Україна".
Як відбуваються вибори?
Хто голосує? Обирати європарламентарів можуть близько 373 млн громадян країн-членів ЄС. У більшості з них голосувати можуть з 18 років, але в деяких країнах віковий ценз менший. У Греції – з 17 років, у Бельгії, Німеччині та Мальті – з 16 років.
Як голосують? Вибори відбуваються кожні п'ять років. Це низка національних голосувань, яка відбувається у певний період часу, у 2024 році протягом чотирьох днів, з 6 по 9 червня.
Кожна країна сама керує процесом та визначає спосіб обрання. За закритими партійними списками, коли голосують саме за партію, чи за відкритими, тобто з можливістю голосувати не тільки за партію, але й за кандидата від неї. За поділом на округи, як у Польщі, чи за загальнонаціональним округом, як у Франції. Держави встановлюють і прохідний бар'єр для партій, хоча за європейськими умовами він не має перевищувати 5%. У 13 країнах він відсутній, у 5 країнах нижчий за 5% та у 9 країнах дорівнює 5%.
Вибори стартують 6 червня у Нідерландах, 7 червня – в Ірландії, 8 червня у Латвії, Мальті, Чехії, Італії та Словаччині, 9 червня – у решті країн.
Європейці, які живуть не у своїй рідній країні, можуть голосувати у дипредставництвах та консульствах. Тільки така опція є у більшості країн за виключенням Чехії, Ірландії та Мальти. У 14 країнах можна голосувати поштою та у Естонії – по електронці.
За кого голосують? Громадяни 27 країн голосують на виборах за національні партії. Переможці представляють їх у Європейському парламенті згідно із квотою держави щодо кількості місць. Більшість з національних партій після перемоги на виборах входять до складу тієї чи іншої транснаціональної політгрупи ЄП.
Загальна кількість депутатів, які увійдуть до складу ЄП за результатами цьогорічних виборів – 720. Зараз у ЄП 705 європарламентарів. На вибрах-2019 обрали максимальну кількість депутатів – 751, проте після Брексіту 73 парламентаря Великої Британії пішли і 1 лютого 2020 року 27 місць з тих, які звільнилися, зайняли представники національних партій з 14 країн.
Квота країни залежить від її населення та обраховується перед кожним волевиявленням. Під час виборів-2024 квота зросла для 12 країн. Після голосування місця розподіляться так:
- Німеччина – 96
- Франція – 81
- Італія – 76
- Іспанія – 61
- Польща – 53
- Румунія – 33
- Нідерланди – 31
- Бельгія – 22
- Греція – 21
- Чехія – 21
- Швеція – 21
- Португалія – 21
- Угорщина – 21
- Австрія – 20
- Болгарія – 17
- Данія – 15
- Фінляндія – 15
- Словаччина – 15
- Ірландія – 14
- Хорватія – 12
- Литва – 11
- Словенія – 9
- Латвія – 9
- Естонія – 7
- Кіпр – 6
- Люксембург – 6
- Мальта – 6
Що після виборів?
Після виборів та до початку засідань нові члени ЄП працюють над формуванням груп.
Фракції утворюються в залежності від політичної позиції, а не національності. Для того, щоб сформувати групу потрібно щонайменше 23 члени і до складу має увійти представники щонайменше чверті держав-членів ЄС. Європарламентар може входити лише до однієї політгрупи, деякі лишають незалежними.
Наразі у ЄП сім фракцій:
- Європейська народна партія, правоцентристська (EPP) – 176 депутатів;
- Прогресивний альянс соціалістів і демократів, лівоцентристська (S&D) – 139;
- Оновити Європу, центристська (RE) – 102;
- Зелені (Greens/EFA) – 72;
- Європейські консерватори та реформісти, праві (ECR) – 69;
- Ідентичність і демократія, ультраправі (ID) – 49;
- Європейські об'єднані ліві (The Left) – 37.
Плюс 61 незалежний європарламентар.
Розподіл за фракціями після виборів є важливим. Бо, незважаючи на те, що Європарламент лише частина керівництва ЄС, від нього залежить багато ключових рішень, у тому числі й для України.
Що вирішує Європарламент?
До повноважень ЄП входить ратифікація договорів в разі приєднання нової держави-члена. За статистикою середній строк приєднання нової країни до Євросоюзу – дев'ять років, і суто з цього міркування навряд чи ЄП-2024 голосуватиме за прийняття України.
Проте під час переговорного процесу голосування у ЄП важливі тому, що за ним закріплені бюджетні повноваження на рівні підготовки кошторису, зокрема щодо видатків, прийняття та контролю за йоговиконанням. Це можна відслідкувати на прикладі ухваленої цьогоріч допомоги Україні. Після того, як 50 млрд євро Ukraine Facility схвалила Європейська Рада, потрібне було голосування у Європарламенті та розгляд у Єврокомісії.
Призначення президента Європейської комісії, тобто очільника виконавчої влади у ЄС, також парафія Європарламенту. Висуває кандидатів Європейська Рада, тобто 27 керівників країн та урядів. Кандидатури мають бути з урахуванням результатів виборів до ЄП. Також там мають узгодити нового президента абсолютною більшістю голосів: половина складу плюс один голос.
Нині президентка ЄК – Урсула фонд дер Ляєн, членкиня Християнського демократичного союзу, міністерка оборони Німеччини у 2013-2019 роках, кандидатура від правоцентристської фракції ЄП Європейської народної партії. Після нових виборів, у її висуватимуть на посаду президентки ЄК на наступні п'ять років.
Також Європарламент затверджує склад ЄК – окрім президента, це комісари та Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики. Нині на цій посаді Жозеп Боррель, член Іспанської соціалістичної робочої партії, колишній голова Європарламенту, представник фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів.
Єврокомісія пропонує нові закони, керує політикою ЄС, виконує бюджет та забезпечує виконання європейського законодавства.
Які є ризики для України?
Нині ЄНП, соціалісти і демократи та "Оновити Європу" формують більшість, до якої періодично долучаються Зелені. Три коаліційні партії виступають із підтримкою України та засудженням російської агресії. За цієї каденції Європарламенту резолюції на користь України ухвалювалися більшістю та без проблем. Хоча проросійського наративу дотримуються окремі ультраправі фракції "Ідентичність та демократія" і деякі позафракційні.
ЄНП та соціалістам все ще пророкують найбільшу кількість місць у новому складі. Але, згідно із опитуваннями, майже половину місць отримають депутати ЄП поза нинішньою коаліцією та серед виборців є чіткий правий ухил та євроскептицизм.
"Антиєвропейські популісти, ймовірно, лідирують за результатами опитувань у дев’яти країнах-членах (Австрія, Бельгія, Чехія, Франція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща та Словаччина) і посідають друге чи третє місце в інших дев’яти країнах (Болгарія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Португалія, Румунія, Іспанія та Швеція)", - констатують політологи у аналітичній записці до звіту для Європейської ради з міжнародних відносин.
Суттєву втрату місць прогнозують Зеленим та фракції "Відновити Європу", Європейська народна партія лишиться найбільшою групою, хоча також може позбавитись кількох мандатів.
"Але головним переможцем на виборах будуть праві популісти. Головним переможцем стане праворадикальна група "Ідентичність і демократія" (ID), яка, як ми очікуємо, отримає 40 місць і з майже 100 депутатами Європарламенту стане третьою за величиною групою в новому парламенті", - прогнозують політологи.
Згідно із агрератором видання Politico станом на 28 травня, до складу ЄП увійдуть 55 неафілійованих депутатів, 57 незалежних а між наявними групами мандати можуть розподілитися так:
- Європейська народна партія – 165 депутатів;
- Прогресивний альянс соціалістів і демократів – 143;
- Оновити Європу– 80;
- Зелені– 41;
- Європейські консерватори та реформісти– 75;
- Ідентичність і демократія – 68;
- Європейські об'єднані ліві – 32.
"Очікується, що популістські голоси правих і лівих разом отримають більше третини місць у Європейському парламенті після цих виборів — більше, ніж будь-коли з моменту початку прямих виборів до органу в 1979 році, - зазначає Моллі О'Ніл, науковиця, співробітниця Інституту відповідального державного управління Квінсі, - Якщо прогнози виправдаються, такий розвиток подій безсумнівно, матиме велике значення при прийнятті рішень ЄС щодо підтримки військових зусиль України та щодо обіцяного розширення ЄС для України".
"Більшість у наступному Європарламенті, ймовірно, підтримає продовження фінансової, матеріально-технічної та військової допомоги, яку західні держави схвалювали для Києва з лютого 2022 року. Проте буде більша кількість євродепутатів (зокрема в ID та серед позафракційних депутатів), які симпатизують Росії. Крім того, підтримка України в решті парламенту також може вщухнути, оскільки національні партії почнуть реагувати на зміну думок своїх виборців, висловлених їхніми голосами на виборах до Європейського парламенту", - констатують політологи Кевін Каннінгем та Саймон Хікс.
Більш детально розшиває перспективи експерт "Німецького фонду Маршалла" Ніклас Еберт. Він вважає, що принципова проукраїнська позиція ЄП після виборів не зміниться, бо основні фракції у ній залишаться на своїх політичних позиціях. Але через зростання кількості ультраправих, частка яких є відверто проросійськими, можуть хитати ухвалення рішень в Європарламенті.
Також деякі екстремістські партії мають перевагу на національних виборах. Зокрема у Німеччині – "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка наполягає на відновленні відносин з росією, у Нідерландах Партія свободи (PVV) перемогла на національних виборах із гаслом про припинення допомоги Україні. Їхній успіх ще й на виборах до ЄП буде хитати й країни всередині та підточить консенсус щодо допомоги.
"Більш правий ЄП може вплинути на характер планування реконструкції. ЄС і Україна планують процес реконструкції на основі стійких принципів , які часто називають "відбудувати якомога краще". Цей принцип поєднує очевидні потреби реконструкції з амбіціями ЄС щодо сталого розвитку та скорочення викидів, а також у спробі прокласти шлях для остаточного членства України в ЄС", - нагадує Еберт.
Він додає, що принцип реконструкції може змінитися на "достатньо добре", а не якомога краще.
"Найгірший сценарій передбачав би скорочення фінансування для таких частин програми реконструкції, як стале будівництво житла та розвиток екологічних джерел енергії", - вважає експерт.
Думка експерта: не треба демонізувати
Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи":
- Між ультраправими може бути суттєва різниця. У нас були побоювання щодо Нідерландів, але там сформували уряд, а він і не проти допомоги Україні. Ми маємо багато на що зважати та не демонізувати.
росія намагається грати на декількох полях, як на ультраправих, так і на ультралівих, у них так завжди було. Але, судячи зі скандалів, які ми чуємо, наприклад, з Німеччини, там за ультраправу "Альтернативу для Німеччини" взялися. Досліджують зв'язки з росією, фінансування, виловлювання, які протирічать законодавству.
У Європарламенті вплив ультраправих має бути. Але йде час. Не виключено, що росія додумається за цей час напасти на одну з країн НАТО, на Швецію, судячи з тенденцій. Тому не виключено, що ультраправі й взагалі ні на що не впливатимуть. Небезпека від росії триває, і їхня позиція може виглядати м'яко кажучи неадекватно: закликати до відмови від допомоги Україні, якщо росія насуватиметься до кордонів ЄС.
Ультраправі можуть взяти якісь зобов'язання перед путіним та не виконати їх. Зверніть увагу, наприклад, на позицією Марін Ле Пен (лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання", які прогнозують перемогу на національних виборах у Європарламент у Франції, - авт.) Щось ми не чуємо її заперечень щодо допомоги Україні. Бо є межі, за які навіть ці люди не можуть виходити.
Певний баланс зміниться. Але ми менше маємо зважати на вибори, а більше займатися власною оборонкою. Чим більше буде власних ракет і чим більше битимемо ними по території росії, тим більше буде все одно на ультраправих та ультралівих. Вони будуть змушені йти за мейнстрімом, який визначатиме Україна.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, яким є шлях України до членства у ЄС, що передбачають переговори про вступ та як довго можуть тривати.