Верховна Рада ухвалила закони про бюджет-2024 та повернення податкових перевірок з 1 грудня, відкривши шлях до нового траншу та перегляду програми із Міжнародним валютним фондом. Чому ця співпраця важлива і відчутна для українців, розбирався "Ми – Україна".

Бюджет та перевірки в обмін на транш

31 березня цього року з Міжнародним валютним фондом ухвалили програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) строком на чотири роки та загальним обсягом $15,6 млрд. Перший транш, $2,7 млрд, отримали одразу після цього. Другий транш на суму $890 млн надійшов у червні. Йому передував перший перегляд домовленостей.

У меморандумі відкоригували перелік з 23 структурних маяків – вимог із датами. Їх Україна мала виконати, щоб отримати третій цьогорічний транш на суму $900 млн та розпочати ще один перегляд.

В перших числах листопада місія МВФ щодо перегляду розпочала роботу, і 9 листопада парламент виконав дві важливі умови меморандуму: ухвалив кошторис на наступний рік та скасував мораторій на податкові перевірки. Вже 10 листопада, тобто наступного дня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на експертному рівні про транш і другий перегляд з Фондом домовилися.

Перший крок щодо скасування мораторію на податкові перевірки зробили у липні, узгодивши закон 3219-IX. Ним повернули планові документальні для виробників та продавців підакцизної продукції, ігорного бізнесу та надавачів фінпослуг. Позапланові документальні повернули на звернення платника, в разі порушень надходження імпорту та валютної виручки, для нерезидентів та в разі порушень правил валютного контролю.

Були сподівання, що для більшості бізнесу мораторій на планові та позапланові документальні пролонгують до завершення воєнного стану, проте марно. Для виконання зобов'язань перед МВФ закону 3219-IX виявилося замало.

"Це (відновлення податкових перевірок, - авт.) важливо з поглядів фіскальної компоненти і посилення державного управління", - наголосив у жовтні Гевін Ґрей, голова місії МВФ в Україні.

Ухвалений 9 листопада законопроєкт 10016-д не чіпає:

• ФОПів першої та другої груп: до 1 грудня 2024 р. документальні перевірки щодо них під мораторієм;
• платників податків, податкова адреса яких на ТОТ чи у зоні бойових дій: діє мораторій на їхні документальні перевірки;
• платників податків чи об'єктів, які пов'язані із оподаткуванням та знаходяться на ТОТ чи у зоні бойових дій: діє мораторій на фактичні перевірки.

Платників податків, які реалізують підакцизку, організовують чи проводять азартні ігри, надають фінансові платіжні послуги можуть включати до плану-графіку перевірок Державної податкової служби. З 1 грудня до них доєднують нерезидентів, а також платників податків, які відповідають низці критеріїв.

З початку цієї зими ДПС включатиме до плану-графіку перевірок платників податків, які за підсумками 2021 р. відповідають таким критеріям:

• сплачений податок на прибуток на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі;
• сплачений ПДВ на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі. Не мають включати до графіку тих, у кого 25%+ операцій складаються з вивезення товарів за митну територію України і при цьому сплачений податок на прибуток не нижчий за 50% рівня сплати по галузі;
• дебіторська заборгованість удвічі перевищує кредиторську;
• витрати за податковою декларацією становлять 75%+ суми загального річного доходу. Але в тому разі, якщо річний дохід 10 млн грн та більше;
• податковий агент-юрособа нараховує/виплачую дохід у вигляді зарплати, яка менша середньої по галузі.

Виконавши структурний маяк, парламент повернув перевірки для широкого кола бізнесу. Чому, можна зрозуміти із зауважень Європейської бізнес асоціації до законопроєкту про перевірки.

"Довоєнний період не може вважатися еталонним для порівняння рівня сплати податків у 2022-2023 роках, а також у всіх наступних воєнних і післявоєнних періодах. Адже очевидно, що деякі бізнеси могли просісти (і, часом, суттєво) в доходах, відповідно, сплачувати і менші податки на прибуток", - зазначають у ЕБА.

Але з грудня мораторій все ж частково скасований. Тоді ж очікуємо, що у МВФ остаточно ухвалять третій транш та перегляд програми.

Нові вимоги: про що вони будуть?

Заступник керівника фінансового комітету ВР Ярослав Железняк каже, що схвалення траншу та перегляду на рівні персоналу не означає, що $900 млн прийдуть одразу. Бо у першій половині грудня це має узгодити ще Виконавча рада МВФ.

"Хвалять нас за закон по фінмону (про довічний статус політично значущих осіб, - авт.) та податкові перевірки і наголошують, що закон про незалежність САП має бути прийнятий до кінця цього року. Запуск Національної стратегії доходів теж чекають у грудні. Наголошують на покращенні управління держпідприємствами і покращити контроль за донорським фінансуванням", – перелічує Железняк зобов'язання перед Фондом.

Інституційна незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури, Нацстратегія доходів та перегляд процедур управління держінвестиціями – три структурні маяки, які треба виконати до кінця грудня 2023 р. Ще два –наступного року. До кінця березня-2024 треба підготувати з Фондом гарантування вкладів фізосіб та експертами МВФ засади оздоровлення банків. До кінця червня-2024 ввести методологію оцінки ризиків у нагляді.

Але чи з'являться в результаті перегляду програми в грудні нові вимоги? Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що зобов'язання України перед МВФ та іншими кредиторами та донорами повністю кореспондуються.

"Що наші кроки щодо вступу до ЄС, що по американській допомозі, що по кредиту МВФ, - уточнює експерт, - Настільки, що йдеться майже про одне й те ж саме. Єдина розбіжність може бути у часі, але навіть назви майже однакові. Судова система, боротьбі з корупцією, держуправління – усе як завжди".

На чутливі соціальні нові вимоги серед зобов'язань перед Фондом експерт не очікує. Проте за роки попередньої співпраці не раз до меморандуму із Фондом закладати зобов'язання щодо перегляду тарифів. Тому їхнє підвищення – постійна загроза для українців.

Після повномасштабного вторгнення тарифи на елекроенергію вже один раз переглянули. Під забороною на законодавчому рівні під час війни підвищення тарифів на газ та похідні від нього – тепло, гарячу воду. Але і без згадки про МВФ чи кредиторів обережно перегляд тарифів постійно згадується в уряді.

"В будь-якому випадку в Україні рано чи пізно їх переглянуть. Скоріше за все це буде весна-2024. Як саме переглядатимуть тарифи сказати важко, але до питання повернуться однозначно", - попереджає Пендзин.

До чого прив'язаний кредит МВФ?

І прем'єр-міністр, і міністр фінансів Сергій Марченко вже неодноразово казали, що потреба у міжнародній допомозі наступного року складе $42 млрд. У бюджеті-2024 саме такий обсяг зовнішніх запозичень і заклали. І вони конче потрібні, адже усі податкові находження країни – 1,574 млрд грн, підуть в оборонний сектор, витрати на який перевищать 1,6 трлн грн. Тобто без коштів донорів немає чим фінансувати соціалку. І запозичити їх деінде, окрім союзників, не вийде.

"Україна на сьогодні не має можливості виходити на міжнародні ринки запозичень. Ми сидимо у глибокій реструктуризації. Комерційних запозичень ми не маємо і не будем мати добре, якщо 5-6 років, а то й узагалі 10 років, - каже Пендзин, - Якщо дивитися тверезо, у нас на сьогодні лишаються або міжнародні фінансові організації, або партнери".

У січні ЄС узгодив допомогу Україні розміром 18 млрд євро строком до кінця цього року із можливою пролонгацією до березня-2024. Меморандум із Євросоюзом передбачає, що це фінансування напряму пов'язане із тим, наскільки успішно Україна співпрацює із МВФ.

Нині у ЄС і програму, і розмір допомоги збираються переглянути. На кону вже 50 млрд євро. Своє схвалення цьому пакету мають надати усі 27 країн-членів ЄС під час голосування, запланованого на 14-15 грудня. Але від Угорщини та Словаччини вже надійшли заперечення. Там допомогу планують блокувати.

Аналогічний намір в Угорщині мали і перед ухваленням лінії на 18 млрд євро. Але передумали і підтримали пакет Україні з огляду на фінансові поступки з боку ЄС цій країні, а також можливість того, що вето зможуть обійти.

Агентство Reuters, посилаючись на власні джерела, вказує, що цьогоріч в разі вето у ЄС розглядатимуть двосторонні угоди між Україною та окремими країнами-членами Союзу, щоб в решті узгодити ті самі 50 млрд євро. Чи спрацює "план Б", побачимо у грудні. Але не виключено, що його реалізація від виконання зобов'язань перед МВФ також залежатиме.

"З партнерами ситуація завжди є складною. Якщо говоримо про кошти Євросоюзу, то має бути консенсусне рішення усіх країн ЄС. Але ми бачимо позицію угорців, словаків. Тому для нас сьогодні будь-яке джерело коштів, чи то гранти Світового банку, чи то програма МВФ, - це кошти для того, щоб вижити. Будь-яка копійка є важливою. У МВФ своїх грошей немає, це гроші донорів. Американці на сьогодні скорочують загальний обсяг допомоги Україні через протиріччя, які виникли у Палаті представників. В той же час транш від МВФ – це інший спосіб отримання коштів американців, який є єдиним можливим для того, щоб забезпечити надходження для виконання Україною соціальних програм", - зазначає Пендзин.

Нині від президента США є запит на допомогу Україні в наступному році обсягом $61,4 млрд. З них $30 млрд – Пентагону на українське озброєння, $14,4 млрд – Пентагону на оборонну підтримку України, $16,3 млрд – на економічну, безпекову та оперативну допомогу Україні. Але чи може бути загальна кількість траншів від МВФ наступного року співставною принаймні із $16 млрд на економічну допомогу Україні від США – питання відкрите.

"Усе фінансування від МВФ залежатиме від перегляду програми. У нас традиційно програми із МВФ виконувалися на 30-50%. І думаю, що ніхто, навіть МВФ, не скаже на який обсяг фінансування можна очікувати наступного року, - резюмує економіст, - Перегляди програм та рішення щодо траншів завжди дещо ситуативні. До того ж усе залежить не тільки від бажання МВФ надати гроші, але ще й від можливості отримати кошти від донорів. Якщо американці їх не дадуть, то й МВФ нічого не дасть. А у американців наступного року вибори. Отже, ніхто не може передбачити, скільки саме МВФ дасть нам наступного року".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про основні показники державного бюджету на 2024 рік.