Тиждень тому Нацбанк скасував фіксований офіційний курс та запровадив замість нього режим керованої курсової гнучкості. Як гривня проходить випробування та чого чекати далі, розбирався "Ми – Україна".

Які зміни відбулися та чому саме зараз?

3 жовтня змінилися норми постанови 18, якою у перший день повномасштабного вторгнення Нацбанк запровадив фіксований курс та жорсткі валютні обмеження. Представляючи зміни, у керівництві НБУ в один голос нагадали, що курс фіксували в якості тимчасового заходу. Тримати його постійно, зазначає голова НБУ Андрій Пишний, – це накопичувати дисбаланс, а багаторічна фіксація наслідком завжди має валютну кризу.

Отже, змінами до постанови 18 скасували і сам фіксований курс, і курсове обмеження щодо операцій на міжбанку на рівні плюс-мінус 1% до офіційного курсу. Поступова відмова від фіксованого курсу – зобов'язання перед міжнародними кредиторами. Андрій Пишний каже, що на початку року її почали розглядати, на початку весни – розробляти перехід до гнучкого курсоутворення.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій озвучив п'ять чинників, які були необхідні для переходу та яких досягли. Перший – зниження темпів інфляції, яка у річному вимірі нині нижча за 8%. Другий – рекордні обсяги міжнародних резервів, які на початку вересня були $40,4 млрд. Третій – стабільність на валютному ринку та зближення готівкового та офіційного курсів. Четвертий – прибутковість гривневих депозитів, яка становить понад 14% (середні ставки у вересні, згідно із оглядом НБУ) та перевищує інфляцію. П'ятий – фінансова стабільність, стійкість банківського сектора.

Від чого у НБУ відхрещуються, то це від впливу заяв, які лунали в уряді та Офісі президента щодо занадто міцної гривні та потреби у її девальвації. Там наполягають, що дотримуються своєї стратегії, а поступове повернення до гнучкого курсу анонсували ще до заяв урядовців. Також кажуть, що не орієнтуються на закладені у бюджеті курси: 42 грн за долар у 2023 р. та 41,4 грн за долар у 2024 р.

"Курс у бюджеті — це чисто розрахунковий показник. Він необхідний для обрахунку показників бюджету. Причому в нашій історії він майже завжди відрізнявся від фактичного значення курсу, - каже Гелетій, - НБУ ніколи не орієнтувався та не орієнтується на курс, закладений до бюджету. У нас свої завдання, пріоритетне з яких — збереження курсової стійкості".

Перші дні керованої гнучкості

Суть режиму керованої гнучкості курсу у тому, щоб на міжбанківському ринку за рахунок операцій НБУ тримати ціну купівлі та продажу у певних межах – у коридорі. При цьому ані обсяги можливих інтервенцій Нацбанку для корекції коливань, ані межі коридору там не оголошують, побоюючись спекуляцій. Вказують лише, що коливання і вгору, і вниз можливі.

Як змінювався курс? Готівковий ринок пережив сплеск попиту на валюту у перші дні запровадження керованого гнучкого курсоутворення, але за тиждень все ж принципово не змінився. 29 вересня, коли ще було невідомо про рішення НБУ, на готівковому ринку гривня до долара була у межах від 37,6 до 38,15 грн (у касах банків та при оплаті картою). Через тиждень після запровадження нового режиму, ввечері 9 жовтня був у межах 37,7-38,2 грн.

Офіційний курс 3 жовтня стартував із позначки 36,56 грн за долар. 6 жовтня долар зріс до 36,62 грн, протримався на цьому рівні два дні, і зараз подешевшав до 36,55 грн, трохи менше, ніж до запровадження нового режиму.

"Ринок відреагував ситуативним підвищенням попиту на валюту, що змусило Нацбанк провести значні інтервенції, аби утримати курс від стрімкого падіння, - констатують у Центрі економічної стратегії, - У перший день гнучкості курсу валютні інтервенції майже втричі перевищили середні денні обсяги у вересні. Але, за словами голови НБУ Андрія Пишного, вже у четвер-п’ятницю (5-6 жовтня, - авт.) попит зменшився, і чистий продаж валюти став навіть нижчим за середні показники вересня. Надалі попит на валюту має стабілізуватися. Інтервенції НБУ за таких умов теж зменшаться".

Скільки витратив НБУ? Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук підтверджує, що на старті застосування змін попит на готівковому та безготівковому ринку зріс приблизно на третину, а обсяги продажу валюти Нацбанком були високими. З 2 по 6 жовтня регулятор продав рекордну у 2023 році кількість валюти, аби задовільнити попит: чистий продаж склав $1,1 млрд. За тиждень до того чистий продаж (різниця між продажем та купівлею долара Нацбанком) був удвічі меншим – $543 млн.

Маючи достатній обсяг резервів, вказує Ніколайчук, до витрат в НБУ були готові, реакція ринку вклалася в очікування і за тиждень-два після запровадження нового режиму ринок звикне.

Зараз маємо офіційну цифру щодо обсягів міжнародних резервів станом на 1 вересня. І вона впала з $40,4 млрд на початку серпня до $39,7 млрд. Увесь вересень інтервенції НБУ на міжбанку були суттєвими: $2,7 млрд за місяць пішли на те, щоб заспокоїти міжбанк перед скасуванням фіксованого курсу.

"Треба розуміти природу цих процесів: вони мають у тому числі сезонний, а також психологічний характер. Ринок в очікуванні переходу зазнавав тиску, крім того напругу помітно підживили згадані заяви (від уряду про надто міцну гривню та потребу у її девальвації, - авт.), - пояснює коливання на валютному ринку у вересні Пишний, - Також була й певна проблематика обмінних пунктів: виведення з ринку однієї з найбільших мереж у зв’язку з непрозорою структурою власності".

Із поповненням резервів після серйозних витрат ситуація може ускладнитися, хоча і не є критичною

"Нам у вересні надійшло приблизно $3 млрд за кредитами. На міжбанку на компенсацію насамперед торговельного дефіциту НБУ витратив $2,7 млрд доларів. Також у вересні ми заплатили МВФ $882 млн. доларів і Світовому банку $51 млн, - вказує економіст Данило Монін, - Зважаючи на все, падіння резервів продовжиться і в жовтні, оскільки гранти малоймовірні у зв'язку з початком політичної боротьби в США, а МВФ ймовірно відтягне видачу $900 млн кредитів до листопада. Лише ЄС нам дає по 1,5 млрд євро щомісяця".

Що далі?

Перший тиждень нового режиму керування курсом показав, що офіційний за результатами торгів може йти і вгору, чого усі й очікували, і вниз, про що попереджав НБУ та низка експертів. Можемо спостерігати коливання, але тижня замало, щоб зрозуміти тенденцію. Ризики девальвації є. Один із них – залежність від імпорту, яка тільки зростає. За даними Держстату у першому півріччі цього року, порівняно із тим же періодом 2022 р., експорт впав майже на 15% ($19,4 млрд), а імпорт зріс майже на 21% ($30,4 млрд). Покривати цю залежність можемо за рахунок допомоги, обсяги якої можуть змінюватися.

"З липня минулого року офіційний курс гривні було зафіксовано на рівні 36,6 грн за $1, що сприяло стабілізації цін на імпортні товари. Однак, наявність значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. За підсумками 8 місяців 2023 р. розрив фінансування платіжного балансу становив $17 млрд. Весь цей розрив було покрито неринковою міжнародною допомогою, яка надійшла у обсязі $30 млрд (в т.ч. від МВФ – $2,5 млрд). Залежність платіжного балансу від зовнішньої допомоги наражає Україну на потенційні ризики майбутньої девальвації та пов’язаної з нею інфляції", - попереджає економіст, екс-голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Тривоги додає невизначеність із експортною виручкою. Експортери досі не повернули її на суму близько $8 млрд. Вихід на ринок валюти в таких обсягах міг би збити попит в разі сплеску. Але прощатися із нею далеко не всі хочуть.

"Проблема повернення валютної виручки дійсно існує і має відчутний вплив. НБУ в комунікації з урядом та парламентом щодо адекватних заходів. Проблема комплексна і має тенденцію до розширення, що вимагає рішучих і оперативних рішень. Деякі експортери, наприклад, максимально затягують повернення експортної виручки в межах дозволеного терміну (180 днів). Водночас цьогоріч ситуація є не настільки гострою порівняно з минулим роком. Також є недоброчесні підприємці, які користуються різними механізмами, щоб взагалі не повертати виручку", - зазначає Пишний.

Проте голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що притримання валютної виручки експортерами – це емоційна реакція на негативні очікування зриву курсу.

"Тепер можна очікувати, що вони все ж заводитимуть валюту, - прогнозує експерт, - Бо для того, хто будує виробничі плани в Україні, кошти потрібні принаймні на оперативні витрати, для поновлення чи підтримки виробничого циклу. Тому поступово, після зміни негативних очікувань на стабільні чи позитивні, експортери заводитимуть виручку. Звісно, цьому ще можна посприяти мотиваційними інструментами, які має розробити уряд".

Що ж до масштабів допомоги від партнерів, то економіст упевнений, що принцип "стільки, скільки треба" не втратив чинності.

"Це стосується останнього пакету, який розглядається у США на наступний рік у сумі $60-100 млрд. Це величезне вливання. Більшість коштів піде на озброєння, але немала частина піде і на потреби уряду для покриття дефіциту бюджету, і на поповнення резервів НБУ. Євросоюз також продовжує підтримку України. Після подій в Ізраїлі там виступили із заявою про те, що це на підтримку України не вплине, - пояснює Новак, - Зовнішня фінансова допомога не припинятиметься. Отже, пов'язані із цим ризики девальвації гривні також мінімальні".

Звісно ж від початку рішення Нацбанку щодо курсу трактували як таке, що ухвалили на користь уряду. Із наміром девальвувати гривню, аби фінансову допомогу, яка надходить у валюті, Міністерство фінансів могло обміняти на більшу кількість гривні та у більших обсягах поповнити бюджет. Але і з строками можливої девальвації, і з її масштабами "не усе так одностайно".

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій нагадує, що для НБУ буде надзвичайно важливим довести, що керована гнучкість замість фіксованого курсу на міжбанку нічого не змінить, і що на першому етапі переходу його триматимуть. У перший тиждень із коливаннями та коштом резервів офіційний курс своє відвоював. Питання у тривалості цього етапу стабільності – місяць-два чи більше. А от наступного року імовірність здороження долару є, вважає аналітик. Остаточна цифра залежить від НБУ.

"Тут головне, що девальвація гривні, якщо і буде, то не стрибкоподібною, як це було у липні 2022 чи березні та листопаді 2014, а плавною. Бо тоді основною причиною девальвації була неспроможність Нацбанком тримати фіксований курс через виснаження його золотовалютних резервів. Зараз буде інакше, - пояснює Паращій, - До того ж, я би не виключав і сценарій, коли долар на міжбанку не подорожчає наступного року – це можливо за умови, коли у нас налагодяться морські канали експорту. Хоча такий варіант "базовим" я би не називав. Ну, щось там ближче до 38 грн/долар виглядає більш "логічним".

Андрій Новак каже, що тиждень керованої гнучкості – мінімальний термін, за який можна побачити тенденцію. І вона така, що зриву курсу не відбулося.

"Курс тримається приблизно на тому ж рівні, що і під час його фіксації. Невеличкі коливання були, вони завжди є на валютному ринку. Але рівень майже той самий, як будь-який курс грошової одиниці, який ґрунтується на основі валютного балансу. Валютний баланс стабільний через масштабні валютні надходження, які Україна отримує від партнерів з одного боку. З іншого боку, завдяки поступовому відновленню експорту через прорив зернової блокади росії. Це дозволяє нам експортувати не лише аграрну продукцію, а й металургійну. Це також забезпечує додаткові валютні надходження, яких ми не очікували на початку цього року. У підсумку: валютний баланс позитивний, особливих ризиків для курсу немає, - резюмує економіст, - Крім одного – штучної девальвації. Сподіваюся, що НБУ не повторюватиме багаторазові помилки минулих років, коли інші керівники НБУ разом із урядом вдавалися до девальвації задля наповнення бюджету за рахунок експорту. А з об'єктивних ринкових причин гривна повинна бути стабільною, і навіть із деяким зміцненням".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як уряд та НБУ виконують зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом.