На початку листопада до Верховної Ради надійшов законопроєкт про штраф за фальсифікацію пробігу вживаних транспортних засобів. Як саме пропонують карати за його скручування та чому це серйозна проблема, яка давно потребує вирішення, "Ми – Україна" з'ясовував разом з експертами.

Пробіг фіксуватимуть, за скручування каратимуть

Останніми роками до парламенту вже не вперше надходить ініціатива, спрямована проти фальсифікації пробігу. У вересні 2020 року проєкт 4039 про це група народних депутатів зареєструвала та його навіть включили до порядку денного нинішньої сесії ВР. Проте справа до розгляду не дійшла, він досі опрацьовується у комітеті.

Проєкт трирічної давнини пропонує додати до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) нову статтю про штрафи за кілька потенційних правопорушень:

• експлуатація ТЗ з непрацюючим одометром – штраф 3400 грн;
• експлуатація ТЗ з показниками одометра меншими за показники у Єдиному держреєстрі транспортних засобів – штраф 8500 грн;
• експлуатація ввезеного в Україну ТЗ, що підлягає першій держреєстрації, із заниженими показниками одометра, порівняно із митною декларацією – 17000 грн;
• скрутка показників одометра – 34000 грн.

Заразом проєкт пропонує фіксувати, а за необхідності звіряти показники одометра при реєстрації ТЗ. А таку вимогу впровадити на рівні закону про дорожній рух.

Проте у науково-експертних висновках до документу вказують на проблеми із реалізацією норм. Особливо в тій частині, що стосується штрафів саме за експлуатацію ТЗ із скрученим побігом. У Науково-експертному управлінні ВР порадили застосувати європейську практику, зокрема ту, що є у Польщі, Литві, та сконцертрувати зусилля на відповідальності безпосередньо за незаконну зміну показників одометра.

Більш свіжа ініціатива депутата Артема Дмитрука про боротьбу із фальсифікацією пробігу йде не в одному документі, а у двох. І ризикнемо передбачити, що в тандемі пораді експертів ВР вони відповідають.

Проєктом 10173 фіксацію показників одометра хочутьзробити обов'язковою при реєстрації та перереєстрації ТЗ через зміни у законі про дорожні рух. Також там прописали можливість фізосіб та юросіб отримати інформацію про пробіг з іноземних реєстрів за VIN-кодом. А механізм такої перевірки мають напрацювати у Кабміні та МВС.

Проєктом 10216 пропонують додати до КУпАП нову статтю про штраф за фальсифікацію пробігу при продажі вживаного ТЗ:

• від 8500 до 17000 – штраф за перше порушення;
• від 17000 до 34000 грн – штраф за кожне таке наступне порушення протягом року.

Право складати протоколи та розглядати штрафи, якщо проєкт ухвалять у нинішньому вигляді, – за Нацполіцією.

Наскільки великою є проблема із скруткою пробігу?

Ввівши у пошуковик запит "скрутити пробіг" або "корекція одометрів", можна отримати безліч пропозицій. Але хоч за це кримінальна чи адміністративна відповідальність поки не передбачена, це темний ринок, масштаби якого оцінити важко.

В Інституті досліджень авторинку вказують, що за їхнім аналізом щонайменше 40% автомобілів мають або мали втручання в одометри. Схожу цифру, 38% випадків заниження показників у перевірених ТЗ, наводять у пояснювальній записці автори проєкту 4039.

Також вони посилаються на аналіз максимальних пробігів легковиків, визначених з оголошень українського та німецького маркетплейсів, який також проводив Інститут досліджень авторинку.

"В середньому в українських автомобілів того ж віку максимальний заявлений власниками пробіг на 100 тис. км менший, ніж у німецьких", - пишуть депутати.

Імовірність скручення в залежності від року випуску авто також аналізували в Інституті досліджень авторинку. Висновки: факти фіксують серед автомобілів будь-якого віку, але найбільше – серед десятирічних.

Експерти підтверджують: скручують пробіг масово. Микола Самодуров, співвласник CarFinder звертає увагу, що проблема стосується не тільки бюджетних автівок, а і дорогих, і преміум-сегменту.

"Таке відчуття, що в країні це традиція: щоб продати машину, треба скрутити пробіг, - каже Самодуров, - У нас в роботі є боти, які відслідковують, коли машина з'являється у продажу, фіксують її пробіг на той момент. І ми дуже часто бачимо, як з року в рік одна й та сама молодшає. Настає новий рік, а пробіг стає меншим. Плюс те, що везуть з Європи, з Кореї. З Кореї багато машин, які з пробігом 300-500 тис. км, а потім тут продають з пробігом 100-200 тис. км. Вони, чи після таксі, чи іншої комерційної експлуатації, накатують багато".

Питання про те, чи скручують пробіг за кордоном риторичне. Відповідь – так, і там проблема є. Автори проєкту 4039 посилають на дані з ЄС. Вони хоч і не дуже свіжі, за 2018 р., але й не надто давні. Комітет з транспорту та туризмі при Європаламенті встановив: щорічні збитки ЄС від шахрайських дій із показниками пробігу – від 5,6 до 9,6 млрд євро на рік. У США до запровадження відповідальності продавців за приховування пробігу щороку було не менше 450 тис. таких маніпуляцій, які завдавали близько $1 млрд збитків.

"Такі проблеми є в усіх країнах, але в усіх уже запровадили покарання за такі речі, - каже Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів, - Європейці взагалі законослухняні, а в Америці таким займаються, умовно, десь у Гарлемі. Україна – одна, де це процвітає, і потрібно усе це припиняти. Як? Лише карати гривнею. Це обман. Якби я йшов на ринок купувати автівку, то брав би із собою мінімум чотирьох друзів: механік подивися б на двигун і на те, чи скручений пробіг, рихтувальник – чи машина бита-крашена, поліцейський пробив би за базою Інтерполу, а юрист перевірив би за базами боржників".

Чому пробіг скручують?

Навіщо занижувати пробіг, очевидно. По-перше, це реально із технічної точки зору. Вартість "послуги" залежить від складності, а складність – від віку та моделі автівки. У старих, які оснащені механічними одометрами, це легко, навіть не розбираючи панель. У більш сучасних лізти треба не тільки до електротабло, а й до електронних блоків.

"Чи легко скрутити – залежить від віку. Чим старше авто, тим легше скрутити пробіг. Якщо візьмемо, наприклад, BMW 2023 року, то, напевно, ще не вміють скручувати. Наприклад, у Volvo це зробити складно. Там блоки, які записують пробіг, звіряються між собою. Якщо в одному з блоків зафіксовано пробіг більший, ніж заявлено в інших, всюди підрівнює під пробіг реальний. Тобто, в деяких автівках скрутити легше, в інших складніше. В японських, корейських зазвичай найпростіше. Toyota, я б сказав, взагалі лідер із скручування пробігу", - роз'яснює Микола Самодуров.

Але метою матеріалу не є інструкція для фальсифікаторів, тому в деталі не занурюємося. Тим більше, що для чесної людина та покупця, який не хоче, аби його надурили, важливіше те, як визначити, що пробіг скрутили. І це, зазначає співвласник CarFinder, нелегко.

"Питання складне, поки в нас немає системи обліку і щорічної перевірки техогляду авто, - каже він, -Подивитися в базі дилера – то це персональні дані. Не в усіх брендів є відкритий доступ до історії, щоб за номером кузова можна було перевірити. Але якщо зайнятись цим, врегулювати так, щоб доступ відкрити, то вже як мінімум за допомогою сервісної історії це можна буде робити. Коли автомобілі обслуговуються на офіційній сертифікованій станції, його пробіг заноситься в загальноєвропейську або загальноукраїнську базу з внесенням номеру кузова, пробігу, робіт. Це те, що найлегше зробити. І регулярний техогляд, напевно, теж трохи покращив би ситуацію".

Нині Микола Самодуров радить покупцям автівок не орієнтуватись із пробігом за їхнім станом, а дивитися на факти.

Додамо від себе, що є дуже очевидні поради: малий пробіг, але стертий руль, педалі – вже привід замислитися. Але такі докази швидше за все замінять перед продажем.

Також є ніде офіційно незафіксована, але прийнята за стандарт формула: середній пробіг автівки за рік – 20-25 тис. км. Так, можна щось запідозрити, якщо, наприклад, у власника вона була протягом трьох років, а пробіг за цей час 30 тис. км. Але і продавці, і перекупщики про формулу знають, тому і скручуватимуть із її урахуванням. Саме тому покупцю потрібні не лайфхаки, а фактаж.

"Щоб були регулярні ТО, підтверджені документами. Якщо не на офіційних станціях, то на крупних мережевих з усіма накладними або можливістю заїхати на сервіс, щоб усе роздрукували із штампами, - роз'яснює Самодуров, - Навіть якщо є просто сервісна книжка із штампами, треба обов'язково заїхати до дилера за підтвердженням, що штампи оригінальні, машина є в базі і такі ТО робилися. Бо придбати сервісну книжку – це десь 500 грн, а штамп любого дилера – $50".

Друга за порядком, а не за значенням причина, чому пробіг фальсифікують, у тому, що чим він менший, тим вищу ціну на авто можна виставити. Ціна питання, за аналізом Інституту досліджень авторинку: від $500 до $1500 кожні 100 тис. змотаних кілометрів.

Очевидні фактори ціноутворення для покупця: зовнішній вигляд, вік, пробіг та технічний стан. Два останні пов'язані та впливають на вартість.

"Якщо взяти ідеальний стан машини без зауважень із пробігом 50-100 тис. км та ідеальний стан із пробігом 300 тис. км, зрозуміло, що у другій вже дещо зносилося і виходитиме з ладу. Зараз в принципі багато машин мають проблемні агрегати, які не розраховані на роботу більше 100-150 тис. км. Тобто чим менший пробіг авто, тим більший запас на експлуатацію без проблем. Якщо заплатиш більше, придбаєш перевірений автомобіль з реальним невеликим пробігом, ти певний і довгий час будеш їздити і міняти тільки мастило, робити регламентний техогляд. Якщо придбаєш на $3-5 тис. дешевше, але з більшим пробігом, то чим більший пробіг, тим дорожчі регламентні ТО", - пояснює Самодуров.

Як працюватимуть закони?

Олег Назаренко не приховує обурення тим, що нині права споживачів, які купують вживані автівки з рук нічим не захищені, а у вирішенні проблеми із фальсифікацією пробігу Україна – біла ворона цивілізованого світу. Він нагадує, що повернути придбаний в автосалоні вживаний ТЗ можна. А от той, що з рук – тільки через суд, де продавець скаже, що вже все витратив, і повертатиме гроші як процент від зарплати може навіть десятиліттями.

"Держава має захищати права споживачів і карати шахраїв, які скручують пробіг. І це навіть пов'язано із безпекою. Людина купує машину із пробігом 200 тис. км, а насправді там вже 500 тис. км. Отже, вона потребує ремонту і небезпечна для використання. Дехто пише: а от якщо до мене скрутили пробіг, то я відповідатиму? Ні, бо пробіг фіксується при реєстрації вживаної автівки. Якщо я купував із пробігом 200 тис. км, потім наїздив чесні 50 тис. км і продаю, то ніхто нічого не скаже мені, а от із попереднім власником розбиратимуться", - пояснює Назаренко.

Він каже, що зараз пробіг фіксується і в страхових компаніях, і на багатьох СТО. В разі прийняття проєктів, за законом обов'язково фіксуватиметься при реєстрації/перереєстрації.

"У офіціалів, якщо машина нова і через п'ять років приїжджає на гарантійне обслуговування, точно фіксується пробіг, - уточнює генрдиректор ВААІД, - Були суперечки із депутатами, як це можна вичислити. Дивіться, я купив автівку, дивлюся пробіг, умовно, 50 тис. км. Обслуговування є, і я знаю, що вона придбана у якогось дилера. Я пишу листа із запитом про пробіг під час останнього ТО. Мені відповідають, що 200 тис. км, а не 50 тис. км. Тоді я пишу заяву до правоохоронних органів. Тобто з'являється можливість людям захистити свої права. Відповідальність за скручування не означає, що поліцейські бігатимуть, зупинятимуть машини та перевірятимуть. Це споживач зможе себе захистити, звернувшись до автосалону".

Довести вручання, додає експерт, можна в автосалоні, де мають заводські програми для перевірки, до яких споживач доступу не має. Він каже, що будь-яке втручання у "мозок" машини лишає помітні сліди, які визначить експертиза. Нею і можна буде йти для поліції.

"Закон ніколи не працює прямо. Важливо звернути увагу, що це проблема, треба карати винних, а в Кабміні та МВС підготують допоміжні акти на виконання закону", - резюмує Назаренко.

А Микола Самодуров законотворцям пропонує заходити більш широким фронтом: бороти не тільки фальсифікацію пробігу, але й проблему із продажем авто після ДТП.

"Нині багато автівок їде зі страхових аукціонів, які незрозуміло як ремонтуються, не завжди новими, сертифікованими запчастинами, - звертає він увагу, - Немає впевненості у безпеці автомобіля. Непогано було б взяти за приклад США, де є Clean Title – це як наш техпаспорт, коли авто без серйозних ДТП. А коли авто вже втрапило у серйозну ДТП, вже є Salvage Certificate. Якщо таке дозволять відновлювати, в Title вже буде відмітка, що авто відновили, і воно продається значно дешевше. У нас же ж за ціною небитого, нефарбованого можуть втюхати Франкенштейна, на якому страшно на дорогу виїжджати".

Також експерт має сумніви у тому, що в деяких випадках фіксування пробігу при перереєстрації, яке пропонують законопроєктом 10173, буде ефективним. Принаймні на рівні майбутньої нормативки це можна буде прописати.

"Це корисна річ, і частково її робили: можна було в Електронному кабінеті водія вбити авто, і за 50 грн перевірити його. Іноді видавало дані про пробіг при останній реєстрації, - додає Самодуров, - Але є одне "але". Коли перекупщик купляє автомобіль, він зазвичай це робить за дорученням з правом продажу, не перереєстровує на себе. Відповідно, він придбав авто, скрутив пробіг і перепродав вже за договором. Таким чином в системі буде вже скорегований пробіг. Саме тому фіксування буде не дуже ефективним. Якщо наші законотворці звернуться до нас, то ми з радістю допоможемо виробити найоптимальнішу схему обліку і контролю, яка буде працювати. Бо при наявному плані, викладеному в законопроєкті, скорше за все будуть страждати від штрафів продавці, які віддали авто по дорученню. А в ідеальному світі увесь цей сегмент ринку треба вивести в прозору площину, ліцензувати, оподатковувати і робити так, щоб просто ні в кого не було навіть думки скручувати пробіг. Бо потім машину з таким клеймом не продати, або продати тільки за копійки".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про причині, з яких зростають ціни на автогаз в Україні.